Відповідно п. 21 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Оскільки вищезазначений термін обумовлює, що під час закупівлі послуг з поточного ремонту Замовник здійснює закупівлю виключно послуг БЕЗ товарів? Нашому закладу вкрай необхідно здійснити закупівлю поточного ремонту даху, тому просимо вас надати роз’яснення чи вправі замовник під час підготовки технічного завдання включити дефектний акт та матеріали (товар) за рахунок яких будуть надаватися послуги?

Відділ освіти Врадіївської селищної ради (далі – Замовник) звертається з проханням щодо надання роз’яснень до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), як до визначеного Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Уповноваженого органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель в Україні. Так, Мінекономіки на інший запит № 839/2023 щодо можливості при проведенні запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії повідомило, що «замовник може при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії» (далі – Роз’яснення). Також, безпосередньо електронний каталог передбачає технічну можливість установлення замовником вимог до постачальників щодо надання ними забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії. З огляду на викладене вище, відповідно до вимог Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (далі – Порядок) та враховуючи Роз’яснення Мінекономіки, нами, як Замовником, було оголошено запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель щодо закупівлі товару (далі – Запит), в якому містилася вимога до потенційних постачальників щодо здійснення забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка повинна була відповідати низці вимог, зокрема, але не виключно, повинна відповідати вимогам пункту 27 Положення про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення) тощо. Надалі, після оцінки пропозицій постачальників, яка була автоматично проведена електронною системою закупівель, одного із потенційних постачальників (далі – Постачальник), пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною, було визначено переможцем відбору. Однак, означений Постачальник завантажив в електронну систему закупівель здійснення забезпечення виконання нашого відповідного договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо. До того ж, цей Постачальник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку. На підставі означеного, при намаганні неухильного дотримання принципів здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, оголошених статтею 5 Закону, нами було відхилено пропозицію переможця відбору – Постачальника на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку, оскільки він не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку. Дане рішення нами, як Замовником, було прийняте на підставі того, що Постачальник: - надав забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо; - не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку. З огляду на все викладене вище, просимо роз’яснити, чи правильно ми вчинили відхилення економічно вигідної пропозиції Постачальника, оскільки під час проведення Запиту нам не вдалося дотриматися максимальної економії, як того вимагає Закон?

Замовник звертається з проханням надати роз’яснення щодо можливості об’єднання в межах однієї процедури закупівлі з поділом на лоти робіт з капітального ремонту трьох різних об’єктів будівництва, розташованих за різними адресами. Зазначені роботи планується закуповувати та реалізовувати в рамках Програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2021–2027, що фінансується за кошти Європейського Союзу відповідно до Угоди про фінансування Програми, з обов’язковим дотриманням положень Додатку ІІ «Публічні закупівлі». Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об’єктами будівництва, з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281. Таким чином, кожен об’єкт капітального ремонту, для якого розроблена та затверджена окрема проектно-кошторисна документація, є самостійним об’єктом будівництва, а відтак – окремим предметом закупівлі робіт. Разом з тим, пунктом 5 розділу І Порядку передбачено можливість визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів), однак така можливість застосовується в межах одного предмета закупівлі, а не для об’єднання кількох самостійних предметів закупівлі робіт, сформованих за різними об’єктами будівництва. Крім того, відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (наказ Мінекономіки від 18.02.2020 № 275), очікувана вартість закупівлі робіт визначається на підставі затвердженої проектної документації, яка в даному випадку є індивідуальною по кожному об’єкту, що унеможливлює коректне формування єдиної очікуваної вартості без порушення методології. Окремо звертаємо увагу, що згідно з пунктом 10 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, закупівля робіт вартістю 1,5 млн грн і більше здійснюється шляхом відкритих торгів. При цьому кошторисна вартість кожного з трьох об’єктів перевищує зазначений поріг, що, на думку замовника, зобов’язує проводити окремі процедури відкритих торгів по кожному об’єкту. Додатково зазначаємо, що відповідно до вимог Додатку ІІ «Публічні закупівлі» Угоди про фінансування Програми Interreg VI-A NEXT, закупівлі, що здійснюються за кошти Європейського Союзу, повинні забезпечувати: • чітку ідентифікацію предмета закупівлі; • прозорість та простежуваність витрат за кожним об’єктом фінансування; • можливість однозначного співставлення витрат із затвердженим бюджетом проєкту та конкретним об’єктом інвестицій; • уникнення штучного укрупнення закупівель, яке може бути розцінене як обмеження конкуренції або створення дискримінаційних умов для потенційних учасників. У разі об’єднання трьох окремих об’єктів капітального ремонту в одну процедуру закупівлі з лотами, існує ризик: • ускладнення фінансового контролю та аудиту з боку органів Програми Interreg та європейських інституцій; • виникнення зауважень щодо невідповідності структури закупівлі затвердженим проєктним бюджетам; • визнання окремих витрат неприйнятними для фінансування за кошти ЄС. З урахуванням викладеного та з метою належного дотримання норм законодавства України у сфері публічних закупівель, а також умов і принципів фінансування Програми Interreg VI-A NEXT, просимо надати офіційне роз’яснення щодо: 1) порядку організації процедури закупівель інфраструктурних робіт у межах зазначеного міжнародного проєкту; 2) правомірності об’єднання робіт з капітального ремонту трьох різних об’єктів будівництва в одну процедуру закупівлі з поділом на лоти або необхідності проведення окремих процедур відкритих торгів по кожному об’єкту окремо; 3) врахування податку на додану вартість при розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі.

Замовником, сільською радою , оголошено закупівлю робіт для будівництва укриття (споруди подвійного призначення) відповідно до проектно – кошторисної документації, що затверджена замовником у червні 2025р. Відкриті торги з особливостями оголошено 05.12.2025р., тобто після вступу в силу постанови КМУ №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану». Тендерною документацією питання щодо встановлення цін на матеріальні ресурси при формуванні пропозиції та договірної ціни за ціною середньою по регіону не відображене, на час подання пропозицій база даних цін в ЄДСБ відсутня (не функціцонує). Відповідно до п п.3 п. 1 постанови КМУ №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та узгодження договірної ціни, а підрядником такий аналіз проводиться у разі, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника та узгоджується із замовником, а також під час складання договірної ціни. Просимо Вас надати інфомацію та роз’яснити, чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх відповідності середнім цінам по регіону та чи поширюється дія згаданої постанови КМУ на договірні ціни подані під час відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін. Заздалегіть вдячні за надану інформацію, з повагою, уповноважена особа Н.Гнатишин.

Вітаю! Який рік плану зазначати в електронному полі, коли зобов'язання постачальника з постачання товару чи надання послуг буде відбуватися в 2026 році, а зобов'язання замовника з оплати в 100% здійснено в 2025 році?