Під час підготовки тендерної документації виникає питання щодо можливості/неможливості включення в проєкти договорів про закупівлю товарів, до яких можливе застосування вимоги щодо локалізації виробництва, умови про зміну ціни у зв'язку з коливанням курсу валют (далі - валютна прив'язка). Прошу роз'яснити можливість та умови застосування валютної прив'язки в зазначених договорах, з урахуванням таких обставин: 1) у разі застосування вимоги щодо локалізації виробництва разом з товаром постачальник повинен передати покупцеві підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що містить митну вартість імпортних компонентів у гривнях. Вартість імпортних компонентів, виражена в іноземній валюті, відображається у гривнях за офіційним курсом до іноземної валюти, встановленим Національним банком на дату постачання таких компонентів; 2) Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, передбачено первинне внесення до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації та щорічне підтвердження відповідності товару, включеного до переліку у попередні роки. У разі застосування валютної прив'язки до імпортних компонентів станом на дату поставки товару (відповідно до умов укладеного договору) має змінитися не лише вартість імпортних компонентів у гривнях, а й сам відсоток локалізації, порівняно з тим відсотком, що вказаний у фактичній калькуляції собівартості товару? У зв'язку з цим виникають також інші питання, додатково до основного питання, вказаного в темі цього звернення: - Чи може виробник товару змінювати інформацію в фактичній калькуляції собівартості товару більше ніж 1 раз на рік? - Під час приймання товару, ціну його змінено у зв'язку з валютною прив'язкою, постачальник повинен передати покупцеві нову редакцію фактичної калькуляції собівартості товару, в якій буде відображатись оновлена вартість імпортних компонентів у гривнях та оновлений відсоток локалізації? - Враховуючи, що між публікацією оголошення про проведення закупівлі та поставкою товару за укладеним договором може пройти більше року, постачальник за умовами договору повинен гарантувати покупцеві відповідність товару ступеню локалізації (конкретному відсотку, що вимагається для поточного року) станом на яку дату (дата публікації оголошення про проведення закупівлі, дата укладення договору чи дата поставки товару відповідно до умов укладеного договору)?

Доброго дня. Ми є замовником, який, у відповідності до частини 9 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (зі змінами), здійснює закупівлі для гарантованого забезпечення потреб оборони. Як нам оприлюднювати звіт про договір за постановою Кабміну «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (зі змінами) з 10.09.22, якщо в нас немає можливості публікувати будь-яку інформацію в системі через особистий кабінет на майданчику до закінчення воєнного стану.

ФОП Осадчук Єгор Сергійович надаю послуги українським підприємствам за КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування. У зв'язку з набранням чинності Закону №1977-IX, від 16.12.2021р. «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості», велика кількість українських підприємств, що беруть участь у публічних закупівлях, наразі мають труднощі з налагодженням свого збуту та можливістю ведення ефективної діяльності. Основною причиною є відсутність розуміння процедури підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та необхідності його підтвердження для різних категорій підприємств. Задля створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності, прошу надати роз’яснення з наступних питань щодо Постанови КМУ № від 02 серпня 2022 р. № 861: 1. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що є офіційними та акредитованими представниками іноземного виробника і здійснюють на території Україні діяльність з реалізації його продукції та подальшої її обслуговування? 2. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що є офіційними та акредитованими представниками іноземного виробника і використовують його обладнання у виробництві систем за індивідуальним замовленням? 3. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що використовують виключно імпортне обладнання для комплектації своїх власних конструкторських розробок? 4.Чи вважаються конструкторські роботи та роботи із крупновузлової збірки систем обладнання локальною складовою? 5. Локалізації підлягає конкретний вид товару (модель, назва, серійний номер) чи можлива легалізація групи товару під одним кодом УКТЗЕД /наприклад 8414 – компресорне обладнання/ чи на весь модельний ряд до 50 моделей компресора? 6. При закупівлі системи, що складається з певної кількості комплектуючих, чи потрібно проходити процедуру підтвердження локалізації її складових? Яким чином? 7.Які строки підтвердження ступеня локалізації виробництва та отримання висновку? 8. На яких веб-порталах можлива подача заявок щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва? Кейс для прикладу: Інжинірингове підприємство є офіційним представником іноземного бренду обладнання, воно здійснює діяльність з продажу товарів цього бренду, а також самостійно розроблює технічні рішення на основі імпортного обладнання, використовую українські складові для його комутації (кабелі, труби). Після продажу обладнання та інсталяцій систем підприємство забезпечує надання сервісу та гарантійного обслуговування. Чи має право підприємство такого типу брати участь у публічних закупівлях? Дякую за відповідь. З повагою, Єгор Сергійович Осадчук

Приймак Елла, просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації. У 2016 році замовником керуючись вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) було укладено договори з банками та іншими фінансовими установами про надання послуг з організації та здійснення прийому сум платежів від платників за надані послуги та допоміжні до фінансових послуг поза межами дії Закону. Однак, 26.06.2021 року було внесено зміни до Закону, а саме пункт 13 частини 5 статті 3 Закону викладено у наступній редакції: «Дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями…». Отже, після внесення змін до Закону, було значно зменшено перелік фінансових послуг. Чи має право замовник, враховуючи внесенні зміни до Закону, укладати поза межами дії Закону без використання електронної системи закупівлі договори з банками та іншими фінансовими установами про надання послуг з організації та здійснення прийому сум платежів від платників за надані послуги та допоміжні до фінансових послуг?

Доброго дня, відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» зазначено: "замовники, визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”", згідно частини дев'ять статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: "Особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом.". Отже, Державна служба України з надзвичайних ситуацій відповідає критерію замовника, що здійснює публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, Прошу Вашого роз'яснення, чи відповідає підпорядкований підрозділ Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який є державним замовником (юридичною особою, яка є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів), вимогам підпункту 1 пункту 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану»?