|
|
09.07.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
В листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020, щодо визначення поняття “замовники” та їх категорій, у відповідності до приписів Закону України «Про публічні закупівлі» зазначається, що замовниками у розумінні Закону є суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, у тому числі платників податків, які має забезпечити держава та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси.
Визначальною ознакою юридичної особи, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, як наголошується Міністерством, є порядок їх утворення та мета діяльності, так, як зауважується Міністерством, юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного кодексу України), натомість юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу
Мінекономрозвитку в листі № 3302-06/12875-06 від 29.04.2016р., також зауважує, що важливим елементом для розуміння поняття “замовник” у контексті Закону є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби: 1) на комерційній чи промисловій основі; 2) на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах
З огляду на вищезазначене, потрібно розмежовувати способи, якими забезпечуються потреби держави та територіальної громади. Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо). Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку.
Зважаючи на вищевикладене, просимо надати узагальнене роз'яснення чи вважаються «замовниками» в розумінні Закону, юридичні особи приватного права (що не забезпечують потреби держави або територіальної громади) державна частка в статутному капіталі яких перевищує 50%.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
20.06.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються, зокрема, статтею 106 ЦК України.
Чи може правонаступник взяти бюджетні зобов'язання за договором про закупівлю за процедурою закупівлі яка відбулась до моменту реорганізації?
Чи потрібно правонаступнику оприлюднювати такий договір про закупівлю в своєму електронному майданчику?
|
|
Відповідь
|
|
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. |
|
|
16.05.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до рішення 15 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 28.02.2023 №350/23 (далі – Рішення № 350/23) комунальному підприємству «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» (далі – ЦЗО ХМР) доручено забезпечення виконання функцій централізованої закупівельної організації, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216. Рішенням № 350/23 також визначено перелік товарів, закупівля яких для замовників, визначених у статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», обов’язково здійснюється через ЦЗО ХМР.
Відповідно до абзацу першого пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»: «Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 121 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей».
Враховуюче викладене просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1) Чи має право ЦЗО ХМР проводити закупівлі товарів в інтересах замовників-ініціаторів шляхом використання електронного каталогу?
2) Чи мають право замовники Харківської міської ради проводити закупівлю товару шляхом використання електронного каталогу у випадках, коли цей товар входить до переліку товарів, закупівля яких через ЦЗО ХМР є обов’язковою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону.
Особливості створення та діяльності ЦЗО установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) ( далі - Постанова № 1216). Згідно з пунктом 15 Постанови № 1216 централізовані закупівельні організації організовують і проводять тендери в інтересах замовників відповідно до Закону з урахуванням особливостей укладення і виконання рамкових угод, визначених Уповноваженим органом, та цих особливостей.
Водночас відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу .
Так, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники здійснюють закупівлі відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості).
Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі ЦЗО, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі – послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Ураховуючи, що ЦЗО одночасно виступає адміністратором електронного каталогу, та з огляду на те, що Законом встановлені виключні способи для здійснення закупівель ЦЗО в інтересах замовників саме шляхом проведення тендеру, здійснення закупівель ЦЗО в інтересах замовників через електронний каталог Законом, Особливостями та Постановою КМУ 1216 не передбачено.
|
|
|
07.05.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р «Про визначення державного підприємства «Українські спеціальні системи» централізованою закупівельною організацією» (далі - Розпорядження) визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим та перелік товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО) є обов’язковою.
В свою чергу, Східний офіс Держаудитслужби є відокремленим структурним підрозділом Держаудитслужби зі статусом окремої юридичної особи (код ЕДРПОУ 40477689).
Керуючись статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення, чи може Східний офіс Держаудитслужби самостійно провести процедури закупівлі по зазначеним у додатку 1 Розпорядження товарів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 260/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
|
|
|
06.05.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Координаційний центр з надання правничої допомоги звертається до Вас з проханням надати роз’яснення застосування норм розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2016 №846-р «Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією» (із змінами).
Відповідно до постанови КМУ від 16.05.2023 р. № 491 «Про внесення змін до
деяких актів Кабінету Міністрів України щодо проведення централізованими
закупівельними організаціями публічних закупівель», якою внесено зміни в
розпорядження КМУ від 25.09.2016 №846-р, визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим. В цьому переліку є Міністерство юстиції України.
Відповідно до того, що Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги (далі – Південний МРЦ) є територіальним відділенням Координаційного центру з надання правничої допомоги, який входить в структуру Міністерства юстиції України, просимо надати роз’яснення чи розповсюджується на Південний МРЦ вимога щодо обов’язковості здійснення закупівель товарів, відповідно
до Додатку 6 зазначеної постанови, шляхом проведення тендерів через централізовану закупівельну організацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 780/2021, 34/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|