|
|
29.06.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі?
Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону) в незалежності від підстав її проведення, тому різниці між ними немає. Таким чином з моменту винекнення у замовника підстав для проведення переговорної процедури, останній керується Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює особливості визначені в ст. 40 (в нашому випадку "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації").
Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що Закон не містить обмежень для застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до п.1 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі", що узгоджується з "відповідь на запит 1413/2021", після виникнення відповідних підстав проведення переговорної процедури. Варто зазначити, що якщо ніхто не прийняв участь у відкритих торгах, то останні ніхто і не оскаржить. Після того як замовник визначиться із контрагентом він ще деякий час буде проводити саму процедуру, але вже чітко буде знати із ким буде укладено договір.
Особливо дане питання актуально для послуг які постійно споживаються як приклад: електроенергія яка споживається 24/7/365.
Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель. Однак, останній абзац відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що у запиті № 1374/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA надана вичерпна відповідь по суті на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі.
Отже, якщо замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України.
|
|
|
11.03.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
На підставі положень ст.14 ЗУ від 19.09.2019 №114-ІХ «Про публічні закупівлі» (далі ЗУ№114) Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради (далі –УСЗН) була проведена спрощена закупівля електроенергії (ID UA-2020-11-18-012338-c). Закупівля електроенергії здійснювалася з двома послугами: з передачі електроенергії та з розподілу електроенергії, про що було зазначено в оголошенні.
Договір укладений 22.12.2020 з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (ЄДРПОУ 42082379). На дату укладання договору ціна за 1кВт/год електроенергію становила 2,856грн (1,58931+0,24023+0,55046+0,476), у т.ч. тариф на послуги: з передачі електроенергії-0,24023грн; з розподілу електроенергії-0,55046грн; ціна електроенергії 1,58931грн; сума ПДВ 0,476грн {(1,58931+0,24023+0,55046)х 1,2}.
У зв’язку із зміною з 01.01.2021 регульованих цін за 1 кВт*год, на послуги з розподілу та передачі електроенергії у відповідності до положень постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електроенергії ПРАТ«НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2021 рік» та положень постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2364 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електроенергії АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» додатковою угодою (далі-ДУ) збільшена вартість послуг з передачі та з розподілу електроенергії (п.7 ч.5 ст.41 ЗУ№114). Згідно з умовами цієї угоди ціна за 1кВт/год електроенергії збільшилася за рахунок збільшення тарифів і стала 3,09739грн (1,58931+0,29393+0,69792+0,51623), а саме тариф на послуги: з передачі електроенергії - 0,29393грн; з розподілу електроенергії - 0,69792грн; ціна електроенергії 1,58931грн; сума ПДВ - 0,51623грн.
Коливання ціни на електроенергію (не враховуючи вартість послуг з розподілу та передачі) відбувається щомісячно. Так, відповідно до даних ДП «Оператор ринку» в січні та в лютому 21 року збільшилася ціни на електроенергію на ринку електроенергії «На добу наперед»(РДН). ТОВ«Дніпровські енергетичні послуги» в лютому надало для узгодження додаткові угоди на збільшення ціни за 1кВт/год електроенергії.
Під час визначення нової ціни на електричну енергію ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» керується положеннями п.2 ч.5 ст. 41 ЗУ№114, тобто збільшення ціни здійснюється на товар (товаром в нашому випадку являється електроенергія). В п.5.3. Договору чітко прописано, вартість регульованого тарифу на передачу та на розподіл, тобто при збільшенні ціни на товар регульований тариф залишається не змінним (підставою на збільшення або зменшення тарифу є постанови НКРЕКП).
Але, фактично при розрахунку нової ціни за одиницю товару ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» одночасно збільшують на той же відсоток вартість послуг з розподілу та передачі електроенергії.
Таким чином, детально розглянувши складові ціни електроенергії УСЗН Павлоградської міської ради не може погодитися на підписання такої угоди, так як розрахунок збільшення ціни на електричну енергію не відповідає вимогам чинного законодавства. В першому і в другому випадку відсутні підстави на збільшення регульованих цін (тарифів) на передачу та розподіл електроенергії.
Просимо надати роз’яснення щодо правомірності збільшення ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» вартості регульованих цін (тарифів) на передачу та розподіл електроенергії.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, з питань встановлення регульованих тарифів додатково пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
|
|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дякуємо за відповідь на запит 75/2021, але вона не відповідає на запит по суті.
Наприклад, 10.12.2020 р. оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з переможцем. Отримання товару (електроенергія) починається з 01.01.2021 р., а договір підписано 04.01.2021 р.. Тобто отримання товару/послуг починається раніше за укладання договору.
Чи виникає у такому разі відповідальність за порушення відповідно до пункта 2 статті 44 Закону "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною другою статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (тендер) це здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 40 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках.
Натомість під час проведення тендера, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим.
|
|
|
22.01.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Двічі були відмінені відкриті торги на закупівлю електроенергії ( без розподілу електроенергії) по двом лотам ( лот 1 -електроенергія для учбового корпусу, лот 2 - для гуртожитку) на підставі відсутності учасників. Проведені дві переговорні процедури - для корпусу по риночній ціні та переговорна на гуртожиток - універсальна послуга ( по тарифу 1,68 грн. за 1 кВт*гол).Казна не реєструє договір на гуртожиток, тому що універсальна послуга включає тариф на розподіл.ПУП (постачальник універсальних послуг) на це нам відповідає, що на гуртожиток він нам постачати може тільки по універсальній послузі, в яку входить розподіл. Згвдно з Законом "Про публічні закупівлі" при переговорній процедурі на підставі 2 відмінених відкритих торгів НЕ ЗМІНЮЮТЬСЯ предмет закупівлі, технічні і якісні характеристики та вимоги до учасника.ЧИ правомірна відмова Казни в реєстрації договору на гуртожиток, якщо ніякий інший постачальник не може постачати електроенергію населенню по 1, 68грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у конкретних випадках.
|
|
|
29.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Цікавить питання. Уповноважена особа проводила закупівлю у системі прозорро (електроенергія на суму 80 тис. грн.). При внесенні у систему все добре зробила, і документацію і все, лиш допустила помилку - не вказала галочкою, що це спрощена закупівля. і все виглядає як допорогова. Помітила це на стадії наміру укласти договір з переможцем. Це є помилкою. Але чи можна щось змінити, чи відміняти закупілю, чи який найоптимальніший варіант, щоб не відміняти цього.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Ураховуючи зазначене та відповідно до частини першої статті 3 Закону, спрощені закупівлі здійснюються замовниками визначеними пунктами 1 - 3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 200 тисяч гривень; робіт дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1,5 мільйона гривень.
Поряд з цим замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону (юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання), здійснюють спрощені закупівлі за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1 мільйона гривень; робіт дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 5 мільйонів гривень.
При цьому згідно частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
|