Консультації з питань публічних закупівель

Під час аналізу документів та інформації щодо виконання ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» зобов’язань за Договором про закупівлю консультаційних послуг з питань підприємницької діяльності та управління за ДК 021:2015 79410000-1 (послуги з проведення незалежної оцінки активів (майна) і забезпечення рецензування звіту про оцінку майна) щодо нерухомого майна за ухвалою Івано-Франківського міського суду від 03.10.2022 у справі № 344/12232/22 від 15.07.2026 № 06 (далі – Договір). За результатами розгляду матеріалів встановлено, що відповідно до пункту 4.5 Договору результатом надання Послуг є Звіт у повній формі, Висновок про вартість майна та Рецензія на Звіт. Відповідно до пункту 5.4.1 Договору Суб’єкт оціночної діяльності зобов’язаний надати Послуги своєчасно і в повному обсязі відповідно до умов Договору. Строк виконання зобов’язань за Договором встановлено до 01.09.2026. 04.09.2026 до Голови АРМА подано доповідну записку № 1831/6.9-26 щодо невиконання ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» зобов’язань за Договором у встановлений строк. У доповідній записці запропоновано, зокрема, доручити відповідному структурному підрозділу забезпечити розірвання Договору та нарахування передбаченої Договором пені. На зазначеній доповідній записці Головою АРМА накладено резолюцію «до опрацювання» заступником директора департаменту – начальником відділу Ковалем Б.В. За результатами опрацювання зазначеного питання та з урахуванням положень Договору АРМА 08.09.2026 направило ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» Повідомлення № 1701/6.1-33-26/6.9 про дострокове розірвання Договору від 15.07.2026 № 06 у спосіб односторонньої відмови від Договору в повному обсязі. Відповідно до пункту 5.1.6 Договору Замовник має право розірвати Договір у спосіб односторонньої відмови від Договору в повному обсязі згідно з умовами пункту 10.3 розділу 10 Договору. Згідно з пунктом 10.3 Договору Замовник має право розірвати Договір у спосіб односторонньої відмови від Договору в повному обсязі, зокрема у разі невиконання або неналежного виконання Суб’єктом оціночної діяльності своїх зобов’язань за Договором. Відповідно до пункту 10.4 Договору Замовник надсилає Суб’єкту оціночної діяльності повідомлення про розірвання Договору у паперовому вигляді. Моментом розірвання Договору є день, наступний після отримання Суб’єктом оціночної діяльності повідомлення про розірвання Договору. Згідно з документами, що підтверджують отримання поштового відправлення, Повідомлення АРМА від 08.09.2026 № 1701/6.1-33-26/6.9 отримано ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» 17.09.2026. Таким чином, відповідно до пункту 10.4 Договору моментом його дострокового розірвання є 18.09.2026. Крім того, відповідно до пункту 6.2 Договору за порушення строків виконання зобов’язання Замовник має право вимагати від Суб’єкта оціночної діяльності сплати пені у розмірі 0,1 відсотка вартості Послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. У зв’язку з порушенням ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» строків виконання зобов’язань за Договором АРМА нараховано подвійну пеню у розмірі 1 022,00 грн. 08.09.2026 АРМА Повідомлення про сплату штрафних санкцій до договору від 15.07.2026 № 06, укладеного між АРМА та ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» (вих. № № 17006/6.1-33-26/6.9 від 08.09.2026). Враховуючи викладене, встановлений факт дострокового розірвання Договору від 15.07.2026 № 06 з 18.09.2026 відповідно до пункту 10.4 Договору. Чи достатньо достроково розірваного договору у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань та пред’явленої штрафної санкції у вигляді пені, щоб у наступних закупівлях відхиляти тендерну пропозицію цього самого учасника ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ», керуючись підпунктом 2 пункту 45 Особливостей?

Відповідно до пп.12 п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" у річному плані закупівель щодо товарів, на які поширюються вимоги щодо ступеня локалізації виробництва, обов’язково зазначаються предмет закупівлі з визначенням коду за Єдиним закупівельним словником (CPV), коду за УКТ ЗЕД, очікувані обсяги та/або вартість, а також інформація щодо застосування вимог локалізації виробництва. При створенні річного плану на закупівлю робіт потрібно зазначити також код ДК локалізованого товару, який придбавається у складі робіт. Так, необхідно придбати різні кабелі, загальна вартість яких перевищує 1 млн грн. У підсумковій відомості ресурсів проектної документації кабелі займають окремі 40 пунктів (різні технічні характеристики, маркування, типи кабелів). Яким чином зазначити інформацію про кабелі в річному плані: додавати окремо кожне найменування кабелю з кодом CPV, УКТ ЗЕД та обсягом або достатньо один раз вказати позицію "Кабелі" та зазначити один код CPV, УКТ ЗЕД та загальний обсяг кабелів?

Добрий день! У зв'язку з внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» (далі – Постанова) звертаємося з проханням надати роз'яснення щодо практичного застосування положень зазначеної постанови, а також кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси» (далі – Настанова), в частині поставлених запитань. Постановою аналіз цін на матеріальні ресурси запроваджено як самостійну обов'язкову процедуру обґрунтування вартості будівництва, суть якої полягає в зіставленні вартості матеріальних ресурсів у кошторисі з ринковою ціною з використанням Бази даних цін у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (далі – ЄДЕССБ). Підпунктом 1 пункту 1 Постанови визначено етапи проведення аналізу з розмежуванням обов'язків, зокрема: підрядник під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника, та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни. Деталізацію цієї процедури визначає і Настанова. Відповідно до якої, на етапі проведення взаєморозрахунків перелік матеріальних ресурсів формується з урахуванням розрахунку їх вартості щодо конкретного акта приймання виконаних будівельних робіт. Таким чином, нормативно-правовими актами визначено суб’єктів, стадії та порядок здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси. Водночас на практиці виникає питання щодо того, який саме обсяг матеріальних ресурсів повинен охоплювати кожний наступний аналіз цін при поетапному виконанні робіт та оформленні декількох актів приймання виконаних будівельних робіт за одним договором із динамічною договірною ціною. У зв’язку з наведеним просимо надати роз’яснення з таких питань. 1. У разі якщо з дати проведення попереднього аналізу цін минув строк, протягом якого його результати можуть використовуватися, який обсяг матеріальних ресурсів повинен охоплювати кожний новий аналіз цін на матеріальні ресурси при виконанні договору з динамічною договірною ціною: • виключно матеріальні ресурси, вартість яких включена до конкретного акта приймання виконаних будівельних робіт; • весь залишок матеріальних ресурсів за договором, які ще не включені до попередніх актів приймання виконаних будівельних робіт; • чи весь обсяг матеріальних ресурсів, передбачений договором (договірною ціною), у тому числі матеріальні ресурси, вартість яких уже була включена до попередніх актів? 3. Чи повинен кожний звіт з аналізу цін, сформований підрядником під час підготовки чергового акта приймання виконаних будівельних робіт при динамічній договірній ціні, завантажуватися до ЄДЕССБ окремо? Просимо надати роз’яснення щодо зазначених питань з метою забезпечення правильного та однакового застосування положень Постанови та Настанови під час проведення взаєморозрахунків за договорами підряду з динамічною договірною ціною. Дякуємо за сприяння та надання роз’яснення. З повагою!

Комунальне підприємство «Зміїв-сервіс» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області просить Вас надати офіційне роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель із наступного питання. КП «Зміїв-сервіс» відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (№ 922-VIII від 25.12.2015, із змінами та доповненнями, надалі — Закон № 922-VIII) як: а) юридична особа у статутному капіталі якої органам місцевого самоврядування належить частка в розмірі більше ніж 50 відсотків (а саме — Зміївській міській раді Чугуївського району Харківської області, частка 100%); б) юридична особа, що здійснює діяльність у сфері забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; належить до замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Водночас підприємство здійснює інші види діяльності, які не належать до окремих сфер (наприклад, благоустрій, управління побутовими відходами, утримання та ремонт доріг місцевого значення комунальної власності тощо). З 01 вересня 2026 року набули чинності зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами та доповненнями, надалі — Особливості), внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 957 від 15.07.2026 р., згідно з якими встановлюються вартісні межі закупівель, починаючи з яких необхідно здійснювати закупівлі за процедурами відкритих торгів: для замовників, що визначені пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону № 922-VIII, — 200 тис. гривень (товари та послуги), 1,5 млн. гривень (роботи); для замовників, що визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 922-VIII (що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання) — 1 млн. гривень (товари та послуги), 5 млн. гривень (роботи). Просимо надати роз’яснення на запитання: чи є вірним те, що категорія замовника визначається як постійний статус лише на підставі критеріїв, прямо зазначених у Законі № 922-VIII, і у замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, є право здійснювати закупівлю товарів, послуг і робіт за підвищеними вартісними межами без проведення відкритих торгів поза тим, для якої саме діяльності замовника (окрема сфера господарювання чи ні) товар, послуга чи робота закуповуються (зокрема, за кошти місцевого бюджету)? чи, можливо, вірним є те, що категорія замовника визначається не як постійний статус, а визначається у межах конкретної процедури закупівлі та може змінюватися залежно від того, для якої саме діяльності замовника (окрема сфера господарювання чи ні) товар, послуга чи робота закуповуються (зокрема, за кошти місцевого бюджету)? Під час надання роз’яснення та аргументування позиції органу державної влади з поставлених питань просимо Вас зазначити (вказати) конкретні норми чинного законодавства України, посилання на офіційні роз’яснення та/або на рішення Верховного Суду, на які буде пряме чи непряме посилання у наданому роз’ясненні. Особливо це є необхідним у тому разі, якщо категорія замовника має визначатися окремо для кожної процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" тимчасово, до 31 грудня 2032 року, під час здійснення закупівлі товарів (у тому числі товарів, що закуповуються у складі робіт або послуг), визначених підпунктом 2 цього пункту, у спосіб, визначений статтями 13, 14 та 15 цього Закону, а також під час здійснення закупівель, особливості яких визначені постановами Кабінету Міністрів України відповідно до закону, за умови що вартість товару або товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, встановлюються вимоги щодо локалізації виробництва. При цьому, за інформацією ДП "ПРОЗОРРО", на теперішній час не реалізована технічна можливість підтвердити статус виробника за чинними правилами в переліку локалізованих товарі та, відповідно, відсутня можливість подати документи за новими вимогами. В замовника існує термінова необхідність здійснити закупівлю робіт, у складі яких закуповуються товари, що підпадають під умови локалізації. Яким чином замовнику оголосити та провести процедуру закупівлі, якщо учасники не зможуть у складі тендерної пропозиції надати актуальну інформацію про локалізований товар?