Консультації з питань публічних закупівель
На підставі положень Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається виключно між замовником (у данному випадку - Відділом освіти) та учасником за результатами проведення процедури закупівлі. З оголяду на дану норму, участь третьої сторони у такому договорі є неможливою.
Чи можливий варіант прописати у договорі наступне положення:
"В порядку та на умовах, визначених Договором «Про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією відділу освіти від « » 2021р. між комунальним закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 6 ( далі - ЗДО) та Відділом освіти, директор ЗДО доручає Відділу освіти здійснення платежів на виконання послуг. Організація процесу надання послуг, включаючи визначення строків, обсягів і вимог до їх виконання, здійснюється Замовником на підставі письмової заявки, поданої директором ЗДО, яка є обов’язковою для виконання Виконавцем. При цьому директор ЗДО, як кінцевий отримувач послуг, несе відповідальність за організаційні аспекти, пов’язані з реалізацією закупівлі, а також за контроль їх належного виконання."
Чи правомірно в договорі закупівлі прописати зобов'язання та відповідальність Директора ЗДО, якщо він не виступає стороною у договорі.
Відповідь
Яка гранична сума закупівлі по одному коду ДК?
Відповідь
Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженим Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, передбачено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
У зв’язку з тим, що на майданчиках систематично додаються нові електронні поля, та зважаючи на Порядок №1082, виникають наступні питання:
Які електронні поля в електронній системі закупівель є обов’язковими до заповнення: всі? Або які саме?
Чи обов’язково заповнювати е-поля системи, що не визначені в статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», але додані адміністратором в електронній системі закупівель, наприклад поле про обґрунтування закупівлі або умови поставки.
Умови поставки – нове електронне поле, чи обов'язково заповнювати? Це поле розроблено як додаткове, але якщо брати до уваги Порядок № 1082, чи не буде вважатися невідповідністю незаповнення цього поля? Якщо ж таке поле не є обов’язковим, то як бути з нормою Порядку №1082, де йдеться про заповнення електронних полів визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель?
Відповідь
З 23.10.2024 набув чинності Закон України від 19.09.2024 № 3988-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками у електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)”. В якому зазначено, що невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси.
Так комунальне підприємство має на меті укласти договір на проведення робіт по капітальному ремонту даху нерухомого майна. Але договір передбачає, що всі матеріальні ресурси надаються комунальним підприємством (замовником), а підрядник виконує виключно роботу. Тобто ціна договору не включає вартість матеріальних ресурсів.
Тому питання:
1. Чи необхідно в такому випадку надавати до договору документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси?
2. Якщо потрібно надавати, то як визначити ціну та інше, якщо матеріальні ресурси надавались волонтерськими організаціями, благодійною та просто допомогою від інших підприємств та фізичних осіб?
Відповідь
1. Чи повинен в такій ситуації замовник укласти договори з технічного нагляду окремо на кожен об’єкт з поточного ремонту окремо?
2. Які вартісні межі для договорів з технічного нагляду на поточний ремонт: 100 000,00 грн чи 200 000,00 грн?
Відповідь