|
|
07.04.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша установа здійснила закупівлю м’яса (Філе куряче, охолоджене, ДСТУ 3143, Лопатка свинна без кістки, охолоджена, ДСТУ 4590) за процедурою закупівлі «запит ціни пропозицій», ідентифікатор закупівлі UA-2025-01-21-004767-a, за результатами якої укладено договір № 23 від 27.01.2025 з постачальником ФОП Ремішевським Олександром Олеговичем.
Укладеним договором передбачено, що умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання Договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків визначених ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та умовами даного Договору, зокрема:
…2) Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред’явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, територіальних підрозділів Головного управління статистики або іншого органу, який має на це повноваження. Документ, що надається Постачальником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.
На сьогодні постачальник звернувся з пропозицією підвищити ціну за одиницю товару раніше, ніж через 90 днів після підписання договору. При укладенні договору ми вважали що врахування положень Особливостей не виключить дію положення закону щодо зміни ціни не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору, тому й зазначили першочергово посилання на Закон України «Про публічні закупівлі» але з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Окрім того, вимога про дотримання 90-денного терміну прямо не скасована Особливостями.
Тому виникає необхідність звернутись до відповідного органу за роз’ясненнями чи можна вважати, що у нашому випадку залишається чинним обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару не частіше ніж раз на 90 днів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № № 249/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
27.03.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Одеською філією ДП «Адміністрація морських портів України» (далі – Одеська філія ДП «АМПУ») в рамках Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженних постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022р. №1178 (зі змінами) здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг.
Так, Одеською філією ДП «АМПУ» планується оголошення закупівлі товару: «запасні частини до транспортних засобів» за кодом ДК 021:2015 34330000-9 «запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів». Очікувана вартість закупівлі дорівнює 888 509,63 грн з ПДВ.
Серед переліку запасних частин до транспортних засобів, які планується закуповувати, зокрема, є автомобільні генератори (у кількості 4 од.), орієнтовна сумарна вартість яких дорівнює 155 тис. грн.
Відповідно до Переліку локалізованих товарів та згідно пп.2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами) під локалізацію підпадає: «Генераторні установки: дизель-генераторні установки, генераторні установки з двигуном із іскровим запалюванням, турбогенераторні установки».
Отже, не зрозуміло чи відносяться автомобільні генератори до товарів, які зазначені у Переліку згідно пп.2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами)?
А також постає питання, чи підпадає закупівля такого товару, із сумарною вартістю яка не перевищує 200 тис. грн, але очікувана вартість закупівлі, у складі якої планується закуповувати зазначений товар, перевищує 200 тис. грн під вимоги пп.2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами)?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
25.03.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Посольство Японії вирішило виділити грант на закупівлю обладнання для державного підприємства. Посольство провело запит цінових пропозицій від різних постачальників на закупівлю обладнання. Посольство виділяє кошти благодійному фонду, а благодійний фонд закуповує обладнання у постачальника якого саме обрало Посольство за результатами запитів , згідно якого укладається тристоронній договір (Платник - Постачальник - Одержувач), відповідно якого більшу частку коштів сплачує благодійний фонд, а решту Одержувач. Державне підприємство є Одержувачем та частковим Платником.
Питання:
1) чи виникають підстави для застосування підпункту 5 пункту 13 Особливостей роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
2) чи буде порушенням, якщо підприємство за умовами договору сплатити решту коштів за обладнання безпосередньо постачальнику без проведення процедури закупівлі.
3) чи може державне підприємство сплатити визнані податкові зобов'язання суми ПДВ (сума більше 100тис.грн.) товариству з обмеженою відповідальністю за тристороннім договором за придбане обладнання .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (3.Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог) та запитах № 101/2023, № 1576/2021, № 660/2023, 101/2025, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ec7b4886-7903-4082-8230-438da82b80ff?lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=51ef4d12-a6cb-45bf-99c4-847c0cb55420&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/3c1d0799-d1b5-42f7-b61d-5fbc55536c37?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/f14280bb-be30-45b0-bf92-3bb1c9cc3fdd?lang=uk-UAВодночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
21.03.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пп.7 п.47 Особливостей здійснення публічних здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовник відхиляє пропозицію учасника, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Під час проведення закупівель через Прозорро маркет, можливості відхилити повʼязаних учасників немає. Хоча участь повʼязаних осіб порушує принципи здійснення закупівель передбачених ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: добросовісна конкуренція.
Як діяти замовнику при виявленні факту повʼязаних осіб в закупівлях проведених через Прозорро маркет ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що 17.09.2024 Верховна Рада України підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - законопроєкт № 11520), доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44788, який розроблений з метою забезпечення проведення ефективних публічних закупівель в прозорий та конкурентний спосіб, а також на виконання міжнародно-правових зобов’язань України в сфері публічних закупівель. Слід зауважити, що наразі у Верховній Раді України опрацьовується зазначений законопроект, у тому числі питання, що стосуються використання електронних каталогів. Водночас порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Водночас відповідно допункту 16 Порядку адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також організовує та проводить відбір учасників до електронного каталогу шляхом їх кваліфікації (далі - кваліфікація до електронного каталогу). Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють: для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093; для товарів широкого вжитку, у тому числі щодо продуктів харчування - ДУ “Професійні закупівлі”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р (зі змінами); для комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення - ДП “Українські спеціальні системи”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р. Тому з питань, що виникають з приводу електронного каталогу, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до зазначених ЦЗО.
|
|
|
21.03.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Просимо надати роз'янення стосовно закупівлі комп'ютерної техніки та мультимедійного обладнання для НУШ за інструментом Ukraine Facility. Відповідно до ч.3 ст.5 Рамкової Угоди "Усі поставки та матеріали, які фінансуються та закуповуються Україною або суб’єктами під її контролем для реалізації заходів Плану, повинні походити із прийнятних країн, зазначених у пункті 1(a) та (b) цієї Статті, крім випадків, коли поставки та матеріали не можуть бути отримані на розумних умовах у жодній із таких країн". Чи можна здійснювати закупівлю за рахунок коштів співфінансування Європейським Союзом - Ukraine Facility товарів (наприклад БФП чи ноутбук), якщо відомо, що такі товари не можуть бути походженням із прийнятних країнах, оскільки такі товари не виробляються в прийнятних країнах? Чи замовник не має права навіть оголошувати таку процедуру закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо застосування інструменту Ukraine Facility міститься в запитах № 119/2025 та № 123/2025, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/186f4303-8dbc-4a4e-87e0-48c02823731c?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f8ad7934-91ed-4484-985e-8eafaeb0b38d?lang=uk-UA
|