Консультації з питань публічних закупівель
Чи є обов'язковою для виконання державним підприємством вимога 4(1) Постанови КМУ від 16.12.2020р. №1266 "Про ефективне використання державних коштів" в частині оприлюднення обгрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру державного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті?
Відповідь
Товариство з обмеженою відповідальність "С.С.Скафолдінг" хоче змінити юридичну адресу. Для участі у тендерах ми використовуємо сертифікати,в яких вказана адреса.Чи зміна адреси може спричинити відхилення тендерної пропозиції?Чи треба змінювати сертифікати?
Відповідь
п. 27 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначає предмет закупівлі "роботи" у тому числі як: "...роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації". В той же час п.22 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає визначення предмету закупівлі: ",,, Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку". Крім того, пунктом 13 Порядку, що затверджений наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 11.06.2020 №1082 визначено : "...в окремих полях заповнюється інформація щодо...коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - роботи".
Враховуючи вищевикладене, та те, що роботи з будівництва та проєктування є зовсім різними предметами закупівель за кодами Єдиного закупівельного словника (ДК 021-2015), прошу пояснити яким чином, у разі закупівлі робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, визначати предмет закупівлі, та передбачати його у плані закупівель.
Відповідь
Надайте роз'яснення щодо правомірності застосування виключень ч.7. ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет).
Серед іншого при визначенні виключень ч.7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX, за якими Замовнику дозволено не застосовувати порядок проведення спрощеної процедури, явно не зазначено, що Замовник має право застосовувати ч.7 при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет). Натомість ч.7. ст. 3 містить п.2, який серед іншого визначає право не застосовувати порядок проведення спрощеної процедури у випадку "відсутність конкуренції з технічних причин;", що, на нашу думку, є правомірним при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет) оскільки Замовник підключений до телекомунікаційної мережі Оператора (якою Оператор володіє)стаціонарно і конкуренція в цьому випадку виникнути не може.
Питання в наступному.
Чи правомірно застосування положень п.2. ч.7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX ("відсутність конкуренції з технічних причин;") при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет)?
Відповідь
Наша установа є територіальним органом центрального органу виконавчої влади. Наразі є нагальна потреба у придбанні дизельного генератора вартістю 400-450 тисяч гривень для забезпечення безперебійної роботи управління. Нами в електронній системі закупівель було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, але закупівля не відбулась через відсутність учасників.
1. Законом про закупівлі визначено перелік випадків, у яких вимоги, щодо локалізації виробництва не застосовуються, а саме коли товар підпадає під дію угод про вільну торгівлю.
Просимо надати роз‘яснення щодо того, чи можемо ми скористатись винятками щодо локалізації?
Якщо так, то просимо пояснити, які саме документи необхідно передбачити в тендерній документації для того, щоб учасник підтвердив, що його пропозиція відповідає вимогам угод про вільну торгівлю, зокрема якщо обладнання виробництва Турції?
2. Чи підпадає дана закупівля під дію Постанови КМУ від 11.11.2022 року #1261 ?
Відповідь