|
|
19.07.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасником пропозиції, якого системою вибрано найбільш економічно вигідною, під час подання цінових пропозицій не підписав електронним цифровим підписом прикріплені документи, в тендерній документації Замовника зазначено, що тендерна пропозиція подається Учасником з накладанням електронного підпису. Чи буде порушенням акцептування такої пропозиції, якщо документи надані відповідно до вимог документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 893/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f846f1b8-45c0-428e-abea-679c7ff8c590&lang=uk-UA
При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825-06 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|
|
|
19.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
День проведення аукціону враховується в загальний термін розгляду тендерних пропозицій до 5 робочих днів
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f189fdf-4361-4c81-8961-e659ca5ad352&lang=uk-UA у запиті 1063/2018.
|
|
|
19.07.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.В 2018р. було укладено договір підряду між Комунальним підприємством (Замовник) та ТОВ "ПІДРЯДНИК"на суму 140 000.00 грн (без проведення тендерної процедури).В 2019 р. проведено коригування робочого проекту по об'єкту виконання робіт,в зв'язку з виникнення додаткових робіт та підвищенням рівня заробітньої плати.Після проведення коригування кошторисної частини загальна сума по договору збільшилася і складає 2 млн грн., в тому числі виконано робіт на 500 000,00грн. В зв'язку з цим виникли питання:
1.Чи підпадає під діє Закону "про публічні закупівлі" комунальне підприємство, з фінансуванням з бюджету, об'єкт-водопостачання?
2.Якщо підпадає, то як поступити в даній ситуації: укладати додаткову угоду, чи проводити переговорну процедуру, чи укладати новий договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Водночас питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13747-07
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 розміщений лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, в якому розглянуто питання щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт.
Разом з тим вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону.
|
|
|
19.07.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виконавчим комітетом Глобинської міської ради було проведено тричі процедуру відкритих торгів на придбання каналізаційного насоса. Перший раз торги не відбулися (подача документів одним учасником). Другий раз торги не відбулися у зв'язку з тим, що учасниками не були виконані умови тендерної документації. Третій раз торги не відбулися (подача документів одним учасником). Зміни до тендерної документації не вносились. Чи можливо провести переговорну процедуру ч.4.п.2 ст.35 (якщо замовником двічі було відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників. Прошу вас надати відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA у запиті № 156/2017.
|
|
|
18.07.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми систематично вимагаємо від Замовників прибирати дискримінаційний пункт про гарантійні листи надані виробниками, відповідно до спільного листа Міністерства охорони здоров'я та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України N 01.7/33810 від 19.12.2018 (http://moz.gov.ua/uploads/1/9246-moz_mert.pdf). В якому у п.8 Замовникам не рекомендується висувати вимоги щодо надання постачальниками гарантійного листа від виробника про можливість поставки товару у визначені строки, оскільки це ніщо не гарантує, та в окремих випадках може спричинити дискримінацію потенційних учасників.
Але Замовники ці вимоги просто ігнорують (пишуть відписки) та продовжують свої "домашні" тендери
Приклади:
UA-2019-06-18-000592-a
UA-2019-06-21-002306-a
UA-2019-06-14-000619-b
Підкажіть, будь ласка, як вплинути на несумлінних Замовників яким МЕРТ, МОЗ та АМКУ не вказівка?
Як змусити Замовників виконувати рекоманції надані у листі N 01.7/33810 від 19.12.2018
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06
Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім того, особа має право звернутися до правоохоронних органів, повноваження яких визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.
|