Консультації з питань публічних закупівель
Законом України “Про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” від 01.07.2021 №1599-IX пункт 3-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» викладено у новій редакції, згідно з яким передбачено поділ на дві групи товарів, що необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).
Перша група — це лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів;
Друга група — це усі інші товари (крім товарів першої групи).
Для першої групи передбачено, що перелік товарів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Для другої групи передбачено застосування спрощених закупівель.
Питання:
1)Чи розповсюджуються на спрощені закупівлі товарів другої групи вартісні обмеження до 50 тисяч грн.?
Відповідь
01.11.2021 року наказом Міністерства розвитку громад та
територій України №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про ціни і
ціноутворення», частини другої статті 17 Закону України «Про інвестиційну
діяльність», пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та
територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
30 квітня 2014 року №197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 25 вересня 2019 року №850) визначено такими, що втратили чинність, державні стандарти України, а саме:
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення вартості прямих
витрат у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
України від 27.08.2013 №405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення
загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості
будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013
№405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості
експлуатації будівельних машин і механізмів у вартості будівництва»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на
титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 «Настанова щодо розроблення ресурсних
елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затверджений наказом
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України від 27.08.2013 №405;
ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-
вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 №374;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 «Настанова щодо визначення вартості та
трудомісткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним
автомобільним транспортом будівельних організацій при складанні договірної
ціни та проведенні взаєморозрахунків за об’єми виконаних робіт»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року №293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року №301. Водночас об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 №163. Тобто, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за окремими об’єктами будівництва.
Виходячи з викладеного, прошу надати роз’яснення щодо визначення предмета закупівлі робіт після втрати чинності державних стандартів України.
Відповідь
Для здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами на всій території України (авансові платежі готівкою в пунктах пропуску, грошова застава громадян в національній та іноземній валюті тощо) центральним органом виконавчої влади, що реалізує митну політику (далі – Держмитслужба), визначається уповноважений банк.
Визначення банку здійснюється на конкурсній основі відповідно до Порядку проведення конкурсу з визначення уповноваженого банку на здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2014 № 984 і зареєстрованого в Мін’юсті 26.11.2014 за № 1514/2691 (далі - Порядок).
До участі в конкурсі допускаються банки, які відповідають певним вимогам, визначеним пунктом 3.4 Порядку, зокрема які:
- готові забезпечити повне банківське обслуговування у всіх визначених Держмитслужбою місцях митного оформлення;
- підтвердили сумісність програмно-технічних комплексів та
- за найменшою ціновою пропозицією за банківські послуги зі здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами на всій території України.
Розрахунки з державним бюджетом за митними платежами здійснюються уповноваженим банком на підставі відповідних генеральних угод про співробітництво та розрахунково-касове обслуговування, укладених між Держмитслужбою та уповноваженим банком, а також на підставі договорів, укладених між відокремленими підрозділами Держмитслужби та уповноваженого банку.
Отже, вказаний конкурс проводиться Держмитслужбою за окремою процедурою.
Частота проведення конкурсів та зміни уповноваженого банку Порядком не визначається. В цілому співпраця з уповноваженим банком згідно з генеральним договором про співробітництво будується поступово в напрямку розширення існуючої мережі відділень Банку згідно погодженого плану розвитку на відповідний рік з метою забезпечення розрахунково-касового обслуговування митниць та їх підрозділів за місцем розташування.
Виконання розрахунково-касового обслуговування (далі – РКО) є однією зі складових співробітництва, здійснюється за затвердженими тарифами і не може бути виокремлене із загальної системи співпраці і передано іншому банку, який би міг запропонувати меншу ціну в результаті торгів за процедурою/спрощеною закупівлею без проведення конкурсу в установленому порядку за всіма іншими вимогами.
Водночас, у редакції Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) після внесення змін, які набрали чинності 26.06.2021, пункт 13 частини 5 статті 3 Закону було змінено, зокрема закцентовано увагу на тому, що тільки окремі послуги не підпадають під дію Закону.
Тож враховуючи, що серед послуг, перелічених у пункті 13 частини 5 статті 3 Закону, послуги з РКО відсутні, таким чином вони підпадають під дію Закону і вимагають застосування його норм при здійсненні закупівель таких послуг, тобто з урахуванням вартісних меж (процедура закупівлі/спрощена/«прямий договір»).
Наразі, вартісна межа за предметом закупівлі послуг з РКО за кодом ДК 021:2015 66110000-4 «Банківські послуги», відповідно до єдиного річного плану закупівель Держмитслужби на 2021 рік, перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення, чи може Держмитслужба в умовах наявності діючих генеральних угод про співробітництво та розрахунково-касове обслуговування, укладених між Держмитслужбою та уповноваженим банком, а також на підставі договорів, укладених між відокремленими підрозділами Держмитслужби та уповноваженого банку, проводити закупівлю послуг з РКО без застосування електронної системи закупівель, а саме або шляхом укладення «прямих договори» або шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідь
Відповідно до Постанови № 927/491/19 від 18.06.2021р., Верховний Суд України вважає, що під час застосування пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Зазначена позиція вже знайшла своє відображення та підтвердження у низці Постанов, які суди приймали з аналогічних підстав та у яких міститься пряме посилання на згадану вище Постанову від 18.06.2021р. (Постанова від 06.08.2021р. у справі № 922/2030/20 та Постанова від 04.08.2021р. у справі № 912/994/20).
Вказана судова практика стосується договорів, укладених за попередньою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі», що була чинною до 19.04.2020р.
Проте, норма пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в чинній редакції Закону викладена інакше та набуває нового змісту, у порівнянні зі старою редакцією Закону.
На нашу думку, новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» вже прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%, що сумарно можуть перевищувати 10% від ціни, визначеної сторонами на момент укладання договору. Тобто, законодавець зазначає, що «підвищення ціни до 10% є можливим через кожні 90 днів з моменту підписання договору або внесення змін щодо збільшення ціни, а у випадку з бензином, дизельним пальним, природним газом та електричною енергією зміна ціни можлива частіше ніж 90 днів».
Ретельно розглянувши роз’яснення, що було надано Мінекономіки України у листі від 24.11.2020р. № 3304-04/69987-06, нами не було знайдено відповіді на питання: чи можливе укладання додаткових угод на підставі пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів, укладених за новою редакцією Закону, за умови, що сукупність змін може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю?
Просимо надати роз’яснення щодо зазначеного вище питання.
Відповідь
Прошу Вас допомогти з визначенням стосовно питання
Частиною 1 статті 22 встановлено, що;
Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об’єктом авторського права та/або суміжних прав.
Замовники під час оголошення закупівлі додають файли вимог тендерної документації в яких згідно 14 пункту 2 частини статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник повинен в тендерній документації вказати кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
В той же час відповідно пункту 2 ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі»
Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться.
Відповідно під час внесення замовником змін до тендерної документації вносяться зміни і в частині вказання строків подання пропозицій.
В зв’язку з усім зазначеним чи допускається у електронних файлах тендерної документації у частині вказання кінцевих строків надання пропозиції використовувати вислів згідно оголошення про проведення закупівлі, чи вказання зазначеної дати є обов’язковим і підлягає зміні (з додаванням електронного файлу у новій редакції)?
Питання є актуальним позаяк при внесенні змін до окремих додатків замовники вносять зміни й до файлу загальних вимог. Хоча ця зміна не впливає на інші вимоги. А у випадку неодноразового внесення змін до додатків викладених у окремих електронних файлах накопичуються файли що не мають жодних змін щодо інших вимог, а інформація про продовження терміну подання пропозицій автоматично відображається системою.
Відповідь