17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України. На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону): 1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг); 2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад; 3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України; 4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання. Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрем, чи може орган місцевого самоврядування, якому має бути передане відповідне майно чи майнові права, але державна реєстрація якого не буде здійснена у встановленому порядку до 01.01.2021 р., виступати замовником закупівлі щодо цього майна або об’єкта майнових прав, спираючись на рішення уповноважених місцевих рад про передачу-прийняття відповідних об’єктів чи прав у власність територіальної громади та акту приймання-передачі? Чи достатньо буде для реєстрації правочину (процедур) у електронній системі закупівель копій таких рішень, якщо у витягах про реєстрацію прав чи витягах з ЄДР на момент початку закупівлі ще будуть відображені попередні дані державної реєстрації?

Просимо надати розяснення чи необхідно проводити відкриті торги за оплату послуг з проведення обовязкових профілактичних медичних оглядів працівників закладів освіти.Очікувана вартість послуги 260 тис.грн.

порядок оприлюднення угоди про закупівлю фармацевтичних засобів

Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (далі-Замовник) при проведенні закупівель товарів, робіт та послуг виступає замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) (з урахуванням змін, внесених Законом України від 19.09.2019 № 114-IX) та керується його положеннями. Відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (зі змінами) від 17.02.2011 № 3038-VI та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", процедура проведення експертизи проєктної документації на будівництво є невід'ємною складовою будівельного процесу та є завершальним етапом розроблення проєктної документації на будівництво, а кошти на проведення експертизи безпосередньо включаються до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта при розробці інвесторської документації. Експертиза проєктної документації проводиться відповідно до ДСТУ 8907:2019 "Настанова щодо організації проведення експертизи проєктної документації на будівництво" (далі - Настанова). У практиці Замовника виникають випадки коли проєктна документація, яка попередньо проходила експертизу потребує коригування та подальшого отримання експертного звіту. Пунктом 8.10 Розділу 8 Настанови "Вимоги до проведення експертизи за напрямами та розділами проєктної документації на будівництво" передбачено, що експертизу відкоригованої проєктної документації за рішенням Замовника може виконувати експертна організація, яка виконувала експертизу до її коригування, у встановленому порядку. Виходячи з вищезазначеного, просимо надати роз’яснення, чи може Замовник прийняти таке рішення та керуватися частиною 7 Статті 3 Закону, а саме здійснювати придбання робіт з проведення експертизи, вартість якої дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема обґрунтовуючи даний факт керуючись ДСТУ 8907:2019 та випадком установленим пунктом 2 частини 7 статті 3 Закону "відсутності конкуренції з технічних причин"?

29.01.21 укладено тендерний договір постачання природного газу. 03.02.21 Постачальник надав додаткову про збільшення ціни газу на 10% на підставі цінових довідок ТПП від 05.01.21 та 29.01.21. 11.02.21 Постальник знову надав дод. угоду про підвищення ціни газу на 3.5% на підставі цінової довідки ТПП від. 04.02.21. На скількі це підвищення обгрунтовано та відповідає нормі закону "Про публічні закупівлі"