|
05.10.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У лютому 2020 року (до набрання чинності нового Закону про закупівлі), було укладено договір на 125 тис грн. без застосування процедури (до 200 тис.) На даний момент виникла потреба в укладанні договору на інший предмет закупівлі за цим самим кодом ДК на 331 грн. Мова йдеться про закупівлю КЕП. Чи можливо це розцінювати цю закупівлю, як нагальну потребу, згідно п.3 ч.7 ст.3 ЗУ "Про ПЗ"): 3) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із:
виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення спрощеної закупівлі. Обставини - строк дії ЄЦП закінчується 09.10.2020, з 07.11. 2020 підписання документів тільки КЕП. Як саме треба оформити прямий договір не використовуючи спрощену закупівлю? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зокрема перелік винятків застосування спрощених закупівель міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
05.10.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником в 2019 році було укладено рамкову угоду на закупівлю дизельного палива (код за ДК 021:2015: 09130000-9: Нафта і дистиляти). Строк дії рамкової угоди 2020-2022 роки. Відповідно до частини 4 пункту 4 статті 2 Закону України «Про здійснення публічних закупівель» замовник відноситься до категорії юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Здійснив планування закупівель на 2021 рік з’ясовано, що очікувана вартість закупівлі бензину А-92 (код за ДК 021:2015: 09130000-9: Нафта і дистиляти) для задовільнення потреб замовника складає 920 000,00 грн.
Який вид закупівлі обрати замовнику: процедуру закупівлі чи спрощену закупівлю? Вартість предмету закупівлі (бензин А-92) на перевищує 1 мільйон гривень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1910/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d45e1bab-6c40-45dd-9559-3d50f79757e2&lang=uk-UA
|
|
02.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) містить визначення поняття «пов’язані особи». Також, Закон визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону:
«Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:
…тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника».
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 31 Закону:
«Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: … наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 Закону.»
Відповідно до листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.09.2020 №3304-04/56256-06 щодо делегування здійснення закупівель визначено наступне:
«…оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), то воно є пов’язаною особою з таким замовником. Отже, у разі участі у закупівлі такого учасника він повинен бути відхилений замовником відповідно до вимог Закону.»
Враховуючи вищезазначене, у разі здійснення публічних закупівель замовником - Департаментом та можливої участі у закупівлях комунальних підприємств, функції управління якими закріплено рішенням сесії за Департаментом, прошу надати відповіді з наступних питань.
1. Чи є комунальне підприємство пов’язаною особою з Департаментом?
2. Чи повинен замовник – Департамент відмовити учаснику - комунальному підприємству в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі?
3. Чи повинен замовник – Департамент у разі участі у межах єдиної процедури закупівлі більше одного комунального підприємства відмовити комунальним підприємствам в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерні пропозиції таких учасників або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі?
4. Чи повинен замовник – Департамент під час проведення спрощеної закупівлі відхилити пропозицію учасника, який є пов’язаною особою з замовником – Департаментом та/або з іншими учасниками спрощеної закупівлі?
5. Чи не є порушенням чинного законодавства України укладення «прямих» договорів, вартість закупівель яких не перевищує 50 тисяч гривень відповідно до частини 3 статті 3 Закону, з пов’язаною особою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 'Щодо делегування здійснення закупівель', розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06 надано вичерпні відповіді.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення пов'язаності осіб та правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
02.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно частини 4 ст. 33 Закону Учасник, якого не визнано переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі за результатами оцінки та розгляду його тендерної пропозиції/пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про тендерну пропозицію/пропозицію переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з тендерною пропозицією/пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення. У мене запитання. Враховуючи це положення Закону, звернення після визначення переможця може подавати тільки відхилений учасник чи і учасник, який зовсім не розглядався? Чи наступний учасник, якого не розглядали, повинен одразу звертатися в АМКУ, якщо вважає, що переможця визначено неправильно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону учасник, якого не визнано переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі за результатами оцінки та розгляду його тендерної пропозиції/пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про тендерну пропозицію/пропозицію переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з тендерною пропозицією/пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 28 Закону розкриття тендерних пропозицій/пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям/умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, а також з інформацією та документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель одразу після завершення електронного аукціону.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
Після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною (частина дев’ята статті 29 Закону).
Отже, після визначення переможця, учасник, тендерна пропозиція якого не визначена найбільш економічно вигідною за результатами аукціону або відхилена відповідно до статті 31 Закону може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про тендерну пропозицію/пропозицію переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з тендерною пропозицією/пропозицією такого учасника.
|
|
01.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Питання щодо визначення замовником виду закупівлі при проведенні протягом року закупівель, згідно річного плану, за одним тим самим предметом закупівлі (кодом ДК) з урахуванням сум, що не перевищують вартісних меж, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", із змінами, або у разі виділення замовнику додаткових коштів. Тобто, якщо замовник відповідно до річного плану у січні поточного року провів закупівлю (допорогова закупівля відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону до 19.04.2020) «Дезинфікуючі засоби» на суму 150 000,00 грн., у лютому провів допорогову закупівлю аналогічного товару на 150 000,00 грн., в травні та липні 2020 проводить спрощені закупівлі (відповідно до п. 28 ч.1 ст.1 Закону) того ж самого товару на суму 190 000,00 грн. та 180 000,00 грн. відповідно. Чи потрібно замовнику, з метою уникнення порушень ч.10 ст. 3 Закону враховувати суми по раніш проведеним закупівлям того ж самого товару і послуг (за одним кодом ДК) та проводити в подальшому відкриті торги/відкриті торги з публікацією англійською мовою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06.
Водночас повідомляємо, що про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті №688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA.
|