Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
03.12.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3913 / 4458
Департамент є замовником будівельно-монтажних робіт на об’єктах, які споруджуються із залученням бюджетних коштів та, відповідно, при роботі з кошторисною документацією на всіх етапах будівництва керується Настановою з визначення вартості будівництва (далі – Настанова), затвердженою Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 року. Відповідно до п. 5.31 Настанови у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі виключно за твердої договірної ціни можуть враховуватися кошти на покриття ризиків, пов'язаних з виконанням робіт, що пропонуються. Згідно п. 4.40 Настанови кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва призначені на відшкодування: 1) Збільшення об’ємів робіт спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проектування та уточнюються в процесі будівництва та виникнення додаткових витрат; 2) Збільшення вартості об’єкта будівництва, спричиненого зміною будівельних норм та нормативних документів. Тобто, за твердої договірної ціни у замовника є можливість компенсувати витрати підрядника на додаткові будівельно-монтажні роботи за рахунок коштів на покриття ризиків у разі їх включення до ціни пропозиції учасника. За динамічної договірної ціни відповідно до умов Настанови підрядник може включити до ціни своєї пропозиції тільки кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, які призначені для відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією. Питання постає в тому, за рахунок яких коштів за динамічної договірної ціни компенсувати підряднику витрати на додаткові роботи, враховуючи що під час капітального ремонту та реконструкції будівель в ході виконання робіт виникають роботи, які важко було передбачити на етапі проектування, наприклад роботи, які стали зрозумілими після проведення демонтажних робіт? Водночас, варто зазначити, що проведення коригування проектно-кошторисної документації після виявлення не значних за обсягом та складністю додаткових робіт не є доцільним, враховуючи витрати часу, фінансових та інших ресурсів.
Відповідь
15.11.2024 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
2692 / 3129
З 23.10.2024 набув чинності Закон України від 19.09.2024 № 3988-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками у електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)”. В якому зазначено, що невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. Так комунальне підприємство має на меті укласти договір на проведення робіт по капітальному ремонту даху нерухомого майна. Але договір передбачає, що всі матеріальні ресурси надаються комунальним підприємством (замовником), а підрядник виконує виключно роботу. Тобто ціна договору не включає вартість матеріальних ресурсів. Тому питання: 1. Чи необхідно в такому випадку надавати до договору документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси? 2. Якщо потрібно надавати, то як визначити ціну та інше, якщо матеріальні ресурси надавались волонтерськими організаціями, благодійною та просто допомогою від інших підприємств та фізичних осіб?
Відповідь
11.10.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4179 / 4751
Благодійний фонд планує профінансувати за власний рахунок виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів комунальної власності шляхом відбору виконавця (підрядника) та оплати його робіт безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів комунальному підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та комунальним підприємством (отримувачем послуг). Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі. Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт. Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06). З цього слідує, що вибір підрядника та оплата його роботи відносно об’єкту комунальної власності, які здійснюються коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) не вважається публічною закупівлею в розумінні Закону. У зв'язку з цим виникають такі питання: 1) Чи вважається вибір підрядника та оплата його робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно обʼєктів комунальної власності, які здійснюються третьою особою (благодійною організацією, донором) безпосередньо на рахунок підрядника, публічною закупівлею в розумінні Закону? 2) Чи покладено Законом обов'язок на юридичну особу публічного права, яка отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), дотримуватись процедур Закону, у разі, якщо вибір підрядника та оплату його робіт здійснює третя особа (благодійний фонд), при цьому оплата здійснюється безпосередньо на рахунок підрядника? 3) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору виконавців у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів комунальної власності?
Відповідь
11.10.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4014 / 4603
Державні/комунальні установи/заклади/підприємства планують обрати підрядників для виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів державної/комунальної власності. При цьому, оплату таких робіт планує здійснювати благодійний фонд за власний рахунок безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів державній/комунальній установі/закладу/підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та державною/комунальною установою/закладом/підприємством (отримувачем послуг). Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі. Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт. Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06). З цього слідує, що укладення трьохстороннього договору, згідно якого оплата робіт відносно об’єкту державної/комунальної власності здійснюється коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) безпосередньо підрядникам, не відповідає ознакам публічної закупівлі, визначеної Законом і не може вважатись публічною закупівлею в розумінні Закону. У зв'язку з цим виникають такі питання: 1) Чи обов'язково застосовувати положення Закону в частині процедур публічної закупівлі, у разі укладення трьохстороннього договору, згідно якого юридична особа публічного права відбирає підрядника та отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), а оплату робіт здійснює третя особа (благодійним фондом) безпосередньо на рахунок підрядника? 2) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору підрядників у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів державної/комунальної власності?
Відповідь
12.09.2024 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
4347 / 4764
Замовником проведено відкриті торги з особливостями, за результатами яких укладено договір підряду на будівництво житлового будинку за кодом ДК 021:2015:45211000-9 – Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків. В ході виконання робіт з’явилась необхідність у виконанні додаткових робіт, і у зв'язку з цим – необхідність укладення договору на додаткові роботи відповідно пп.8 п.13 Особливостей. Чи має право Замовник, враховуючи довготривалість робіт за основним договором, при виникненні потреби укладати не один, а декілька додаткових договорів до основного договору, загальна сума яких не перевищуватиме 50 % від суми основного договору
Відповідь
Попередня 1 ... 9 10 11 12 13 14 15 ... 84 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення громадянина Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2