Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня яку процедуру закупівлі нам провести на теплову енергію 09320000-8 якщо в нас е орендар- який взяв оренду приміщення котельні і буде виробляти теплову енернію до нового року 150000 грн після нового року більше 300 000 грн.Орендар не монополіст,але по технічним причинам тільки він може надавати нам ці послуги,якими законами керуватися?Дякую за роз'яснення!
Відповідь
Згідно до пункту 4 Розділу І чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
При цьому згідно інших пунктів чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, у зазначеному Порядку неодноразово вказано «окремими», а саме у розділу «II. Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг»: «за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою..,», «за окремими професіями..», «окремо для кожного спортивного заходу..,», «окремо для кожного такого заходу..», «окремо для кожного об’єкта приватизації…», «окремо для кожного заходу..», «окремо для кожного заходу чи офіційного прийому», «окремо для кожного суб’єкта права..», «щодо кожної земельної ділянки окремо», «окремо щодо кожних виборів.».
На підставі визначеного можливо здійснити висновок, що у разі проведення процедури закупівлі одного і того ж виду робіт можливо здійснювати процедуру закупівлі робіт за декількома об’єктами будівництва одною закупівлею, без проведення процедур закупівель окремо на кожний об’єкт будівництва.
Але при цьому у Вашому роз’ясненні від 03.09.2020 р. № 3304-04/53972-06 зазначено, що «визначення предмету закупівлі робіт здійснюється, як і раніше, за окремими об’єктами будівництва».
У державного підприємства є один Робочий проект «Система блискавкозахисту на об’єктах підприємства», який пройшов державну комплексну експертизу, включаючи експертизу кошторисної вартості, на встановлення систем блискавкозахисту на декількох окремо розташованих будівлях, кожна з яких є окремим об’єктом будівництва у розумінні ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Протягом 2021 року планується реалізація зазначеного проекту, а саме виконання відповідних будівельно-монтажних робіт. Враховуючи наявність одного Робочого проекту та одного експертного звіту на декілька об’єктів, планується здійснити одну єдину закупівлю з визначенням одного предмету закупівлі на роботи з реалізації такого проекту зі складанням кошторисів на виконання робіт по кожному об’єкту окремо при складанні відповідної одної Договірної ціні до договору на виконання робіт.
Враховуючи вищевикладене, та відсутність у пункту 4 Розділу І чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, висловлення «за кожним окремим об’єктом» або «окремо щодо / для / за кожного об’єкту» Просимо додатково надати роз’яснення, чи можливо замовнику у сфері публічних закупівель, у разі необхідності закупівлі цілком однотипних та аналогічних робіт за декількома об’єктами будівництва протягом одного календарного року, здійснювати визначення предмету закупівлі та здійснювати одну процедуру закупівлі на виконання таких робіт за декількома об’єктами будівництва? Або необхідно здійснювати окремі процедури закупівель виключно за кожним об’єктом окремо?
Відповідь
Доброго дня, у нас на підприємстві виникла аварійна ситуація терміново потрібна закупівля труби на 30000грн. По даному коду ДК ми проводили закупівлі із англійською розкладкою, змоги це зробити зараз у нас немає так як вона затягнеться на строк більше місяця. Якими документами ми можемо підтвердити аварійну ситуацію та провести у залежності від суми пошкодження або прямий договір, або спрощену закупівлю, щоб прискорити отримання необхідного товару для налагодження ситуації.
Дякую за відповідь
Відповідь
Законом дозволяється виправити помилку відносно кваліфікаційного критерію, але в ч. 16 ст. 29 вказано "Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника ВИЯВЛЕНО НЕВІДПОВІДНОСТІ В ІНФОРМАЦІЇ та/або ДОКУМЕНТАХ, ЩО ПОДАНІ учасником У ТЕНДЕРНІЙ ПРОПОЗИЦІЇ та/або подання яких вимагалось тендерною документацією". Тобто мова йде про документи та інформацію які/яку було подано. Також другий абзац цієї частини говорить "Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення НЕВІДПОВІДНОСТЕЙ В ІНФОРМАЦІЇ ТА/АБО ДОКУМЕНТАХ", тобто мова не йде про те що в повідомленні можна вимагати дозавантаження ненаданих документів. А в останньому абзаці сказано "Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, ЩО ПОДАНІ УЧАСНИКОМ У ТЕНДЕРНІЙ ПРОПОЗИЦІЇ.... ". Також абз. 5 п. 1 ч. 1 ст. 31 говорить, Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: НЕ ВИПРАВИВ виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій НЕВІДПОВІДНОСТІ в інформації та/або документах, ЩО ПОДАНІ НИМ У СВОЇЙ ТЕНДЕРНІЙ ПРОПОЗИЦІЇ, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей". Можу зробити висновок, що закон не дозволяє вимагати дозавантаження відсутніх документів/інформації!? Прошу надати відповідь з цього питання!
Відповідь
З метою неухильного дотримання Закону України «Про публічні закупівлі» в частині вірного планування закупівель у 2021 році та з урахуванням Закону України «Про нотаріат» в тому числі правової позиції Нотаріальної палати України від 10.06.2020 (https://npu.ua/news/publ-zakupivli/), просимо вас надати чіткі роз’яснення щодо закупівель нотаріальних дій.
Зауважимо, що частиною першою статті 3 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Разом з тим, частиною четвертою статті 3 Закону України «Про нотаріат» визначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності».
Стаття 34 Закону України «Про нотаріат» визначає перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси. Оплата вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат», а у разі вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (частина перша статті 19 Закону України «Про нотаріат»).
В свою чергу, Концерн уважно ознайомився із попередньо опублікованими роз’ясненнями щодо аналогічних за змістом запитів стосовно закупівель нотаріальних послуг у розділі «Консультації з питань закупівель», а саме:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5933730e-7526-4701-b5c3-a14c22ff546a&lang=uk-UA ,
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2dd6079-ab32-4b50-8357-86298789b9dc&lang=uk-UA
з відповідними посиланнями на
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA,
проте надані роз’яснення не містять чіткої відповіді на поставленні запитання у співвідношенні з нотаріальною діяльністю і вищезгаданою позицією Нотаріальної палати.
Враховуючи все вищезазначене та враховуючи актуальність таких закупівель для всіх без виключень замовників, просимо вас надати роз’яснення щодо наступного:
1. Чи підпадають нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»?
3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь