Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони. Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару. Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника. При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У разі участі заявника у процедурі закупівлі: • заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі; • виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником; • замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони; • у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника; • товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника? 2. Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам? 3. Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції? 4. Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону? 5. Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках?

В якій формі Постачальник повинен підтверджувати виконання вимоги щодо країни походження товару (зокрема, подання довідки в довільній формі, сертифіката походження товару чи іншого документа) та чи допускається встановлення замовником конкретного переліку документів для підтвердження країни походження товару в межах запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі. Жодне роз'яснення не дає відповідь по суті.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За результатами проведеної в ЕСЗ публічної закупівлі (відкриті торги) між Замовником та Переможцем укладений договір про закупівлю (товар), умовами якого передбачено авансування. Чи є умови оплати істотними умовами договору? Чи можна укласти додаткову угоду до договору про зміну умов оплати з авансування на оплату після поставки товару? Чи зобов'язаний замовник оприлюднювати таку додаткову угоду, адже на електронному майданчику реалізовано можливість оприлюднення додаткових угод, укладених виключно у випадках, визначених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178?

Відповідно до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII(далі – Закон) АТ «Укрнафта» (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390) є замовником та здійснює закупівлю товарів, робіт та послуг відповідно до умов Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.202 зі змінами (далі – Особливості). Відповідно до вимог п.9, п.11, п.13 Особливостей звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) у визначеному цими пунктами обсязі. При цьому згідно з Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (№ 361-ІХ) визначення кінцевого бенефіціарного власника наведено у пункті 30 статті 1, зокрема, однією з ознак визначення кінцевого бенефіціарного власника є наступна ознака: «Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.» Враховуючи вищевикладене просимо надати роз’яснення щодо того, яку інформацію на виконання вимог п.9,11,13 Особливостей має розмістити в електронній системі закупівель замовник, якщо учасник проінформував його про відсутність кінцевого бенефіціарного власника та/або в разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі «інформація про кінцевого бенефіціарного власника» вказано «відомості відсутні»?

Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони. Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару. Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника. При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У разі участі заявника у процедурі закупівлі: • заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі; • виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником; • замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони; • у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника; • товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника? 2. Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам? 3. Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції? 4. Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону? 5. Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках?