Згідно розпорядження голови районної державної адміністрації (державний орган) мене визначено уповноваженою особою з питань організації та проведення процедур закупівель. Чи я маю право на отримання додаткової доплати, як уповноважена особа державного органу?

Відповідно до внесених змін, п.п. 9 п. 47 Особливостей викладено в наступній редакції: «9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (для учасника процедури закупівлі — резидента), або учасник процедури закупівлі — нерезидент не надав інформації про кінцевих бенефіціарних власників, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 цих особливостей, у спосіб, визначений замовником у тендерній документації». Одночасно, п. 28 Особливостей доповнено обов’язком Замовника щодо зазначення у тендерній документації способу підтвердження такої інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі, що є нерезидентом: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Просимо надати консультацію, чи підпадає ненадання вищезазначеної інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасником-нерезидентом (або надання з невідповідностями, не в повному обсязі тощо) під положення п. 43 Особливостей і замовник має надати можливість такому учаснику усунути виявлені невідповідності, чи замовник має відхилити такого учасника на підставі абзацу 2 п.п. 1 п. 44 Особливостей: (1) учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 особливостей) (без застосування положень п.43 Особливостей) ?

Пункт 3 Особливостей передбачає, що положення пункту 6-1 розділу X Закону (щодо локалізації) не застосовуються замовниками у разі здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі (GPA) або з якою Україна уклала інші міжнародні договори, що містять положення про державні закупівлі. Водночас пункт 3 Порядку підтвердження ступеня локалізації (постанова КМУ № 861) вказує, що його дія не застосовується до закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді GPA та інших міжнародних договорах. Виникає ситуація, коли учасники торгів надають пояснення про незастосування вимог локалізації на підставі країни походження товару (країна-сторона GPA), проте вартість закупівлі є нижчою за диференційовані пороги, встановлені цією Угодою для конкретних категорій замовників (наприклад, 400 000 СПЗ для підприємств, що працюють у спеціальних сферах). У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи поширюється звільнення від вимог локалізації, передбачене п. 3 Особливостей, на закупівлі, вартість яких є нижчою за відповідні міжнародні вартісні межі (пороги) GPA, виключно на підставі походження товару з країни-учасниці GPA? 2. Чи вважається правомірним ненадання учасником технічних документів (зокрема сертифіката відповідності системи управління якістю ISO 9001), якщо замовник у тендерній документації передбачив можливість їх неподання у разі обґрунтування незастосування локалізації, але фактична сума закупівлі не досягає міжнародних порогів, визначених GPA для даного замовника? 3. Яка норма має пріоритет у частині визначення вартісних меж для звільнення від локалізації: загальні положення пункту 3 Порядку № 861 чи норми пункту 3 Особливостей № 1178, що уточнюють застосування Закону в період воєнного стану?

Статтею 7 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility ( далі Рамкова угода) зокрема передбачено що у рамках цього зобов’язання Україна повинна в тому числі повинна : … b. досягти рішучого прогресу в напрямку створення надійної рамкової основи для боротьби із шахрайством; .. d. створити належні механізми та вжити заходів для ефективного запобігання, виявлення та усунення незаконних дій, шахрайства, корупції та іншу незаконну діяльність, що впливає на фінансові інтереси Союзу, включаючи конфлікти інтересів, а також для посилення боротьби проти відмивання грошей, організованої злочинності, неналежного використання державних коштів, фінансування тероризму, уникнення від сплати податків, податкового шахрайства та ухилення від сплати податків, іншої незаконної діяльності, що впливає на кошти, які надаються в рамках Ukraine Facility, одночасно створюючи механізми та вживаючи заходів для підтримки зусиль з деолігархізанії; e. вживати належних заходів для розслідування та притягнення до відповідальності за кримінальні правопорушення, що впливають на фінансові інтереси Союзу; g. регулярно перевіряти належне використання наданого фінансування згідно з усіма відповідними правилами, зокрема, щодо запобігання, виявлення та усунення незаконних дій, шахрайства, корупції або будь-якої іншої незаконної діяльності, що впливають на фінансові інтереси Союзу, включаючи конфлікти інтересів. У зв’язку з цим виникає питання: чи передбачає стаття 7 Рамкової угоди обов’язок замовників під час проведення закупівель зазначати у тендерній документації, проєктах договорів або інших документах конкретні механізми та заходи, спрямовані на запобігання і виявлення шахрайства, корупції та інших порушень, що можуть впливати на фінансові інтереси Європейського Союзу? Іншими словами, яким саме чином замовники повинні забезпечувати виконання положень статті 7 Рамкової угоди на практиці? Чи йдеться у цьому випадку про загальні системні вимоги до реалізації Плану України в межах інструменту Ukraine Facility, а не про прямий обов’язок відображати такі механізми безпосередньо в документах конкретної процедури закупівлі?

Зважаючи на норми законодавства, роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель (нормативних документів) надає саме Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України як уповноважений орган. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Комунальним підприємством «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відноситься до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону. Відповідно до Постанови №112 Кабінету Міністрів України від 30.01.2026р. внесено зміни до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Відповідно до зазначених змін в тому числі внесено зміни у пункт 13, а саме доповнено пункт після абзацу сорок другого новими абзацами такого змісту: 28) здійснюється до 31 грудня 2026 р. закупівля парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, силових трансформаторів, автотрансформаторів, трансформаторів тока, трансформаторів напруги, необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах”. Таким чином пункт 13 Особливостей доповнено новим абзацом, який дозволяє закупівлю широкого переліку енергетичного обладнання для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. Нажаль зараз по всій території України, виникла дуже важка ситуація з електропостачанням, яка впливає на виробничі процеси та функціонування підрозділів, в тому числі КП КПС ШРБУ. В свою чергу не зрозумілим постає питання суб’єктів (Замовників), які мають право скористатись даним виключенням. Якими вимогами чи нормами, документальним підтвердженням повинно бути обґрунтоване саме «необхідність для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах»? З наведеної практичної ситуації прошу роз’яснити: Чи має право КП КПС ШРБУ скористатись нормами абзацу 28 пункту 13 Особливостей, та придбати енергетичного обладнання ,необхідне для функціонування підприємства ? Якими саме документальним підтвердженням, за його необхідності, повинно бути підтверджене «необхідність для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах»?