|
|
18.04.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням змін внесених Законом № 3988-IX від 19.09.2024, Замовники мають забезпечити оприлюднення в електронній системі закупівель інформацію про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво).
При цьому, в п. 11 ч. 1 ст. 10 та ч. 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», визначено два випадки, коли публікується повідомлення про внесення змін ціни на матеріальні ресурси, а саме:
- внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених ч.5 ст.41;
- складання договірної ціни, уточненої відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абз. 3 частини першої ст. 41.
Враховуючи, що під час виконання договорів про закупівлю будівельних робіт з динамічною ціною, вартість ресурсів може змінюватись декілька разів, і при цьому умови такого договору не змінюються, виникає питання:
чи є обов’язковим оприлюднення інформації про зміну ціни на матеріальні ресурси, якщо такі зміни не призводять до зміни умов договору про закупівлю?
При цьому, слід врахувати, що проектна документація розроблялася в рамках іншого договору, тобто договір про закупівлю будівельних робіт укладено без розроблення проектної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 та від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76642-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579
|
|
|
16.04.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Спрощена закупівля (UA-2025-04-01-004785-a), я переможець аукціона, наданий договір на поставку точно такого товару відхилений бо не той код. У мене питання, що не так в цій Державі? де подівся здоровий глузд? Ми постачальники продаємо КОДи чи товари? Цей самий товар на іншому тендері знов під іншим кодом. Можливо якось треба змінити пріоритети та визнавати у всіх видах закупівель аналогічність договору саме за товаром, а вже потім за кодом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками у сфері оборони (далі – державні замовники) відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно із частиною третьою статті 13 Закону державні замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників закупівель.
Варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цією статтею.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Пунктом 8 Особливостей № 1275 встановлено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407);
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
При цьому, відповідно до абзацу одинадцятого пункту 8 Особливостей № 1275 під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, з урахуванням цих особливостей.
Зазначений порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Пункт 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини п’ятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Принагідно зазначаємо, що абзац перший частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає, що у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
Враховуючи вищезазначене, звертаємо увагу, що згідно з положеннями пункту 8 Особливостей № 1275 предмет закупівлі визначається державним замовником самостійно та відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. При цьому, державні замовники не повинні встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Державні замовники приймають рішення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг на власний розсуд із дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, принципів здійснення оборонних закупівель, визначених статтею 3 Закону.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Державна аудиторська служба України та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Водночас відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі”, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій державних замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері закупівель.
|
|
|
16.04.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Відповідно до частини 5 статті 41 ЗУ Про публічні закупівлі у разі внесення змін до договору про закупівлю замовник повинен оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси. До такого повідомлення додаються зміни до договору про закупівлю (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, в разі зміни цін на них) у машинозчитувальному форматі (у разі внесення змін до договорів, зазначених в абзацах другому, третьому частини 1 статті 41 цього Закону). Надайте будь ласка роз'яснення чи стосується дана норма договорів, які укладені до внесення змін до Закону, а зміни до договору були внесені вже після цих змін. Тобто, чи необхідно Замовникам оприлюднювати у машинозчитувальному форматі зміни до договору, які внесення після набрання чинності даною нормою Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 та від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76642-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579
|
|
|
07.04.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник проводить закупівлю медичного обладнання, загалом 5 найменувань. Учасник вважає, що замовником не вірно обрано код класифікатора. Чи може Учасник вимагати від замовника зміни коду класифікатора, чи може учасник вимагати від замовника поділу на окремі лоти, чи може учасник вимагати від замовника зміни класифікації окремих товарів, що є предметом зазначеної закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/577d9130-9cf9-47b2-9cc5-a06affa05403?lang=uk-UAТак, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яку прийнято Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання,повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати). Крім цього, відповідно до абзацу четвертого частини п'ятнадцятої статті 29 Закону у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти.
З огляду на зазначене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника.
Крім цього, відповідно до абзацу другого пункту 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (далі - звернення). Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель.
Тому, за роз'ясненням вимог, встановлених в тендерній документації та/або в оголошенні про проведення відкритих торгів у конкретних випадках, учасники можуть звертатися безпосередньо до замовника.
Водночас пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
|
07.04.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша установа здійснила закупівлю м’яса (Філе куряче, охолоджене, ДСТУ 3143, Лопатка свинна без кістки, охолоджена, ДСТУ 4590) за процедурою закупівлі «запит ціни пропозицій», ідентифікатор закупівлі UA-2025-01-21-004767-a, за результатами якої укладено договір № 23 від 27.01.2025 з постачальником ФОП Ремішевським Олександром Олеговичем.
Укладеним договором передбачено, що умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання Договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків визначених ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та умовами даного Договору, зокрема:
…2) Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред’явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, територіальних підрозділів Головного управління статистики або іншого органу, який має на це повноваження. Документ, що надається Постачальником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.
На сьогодні постачальник звернувся з пропозицією підвищити ціну за одиницю товару раніше, ніж через 90 днів після підписання договору. При укладенні договору ми вважали що врахування положень Особливостей не виключить дію положення закону щодо зміни ціни не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору, тому й зазначили першочергово посилання на Закон України «Про публічні закупівлі» але з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Окрім того, вимога про дотримання 90-денного терміну прямо не скасована Особливостями.
Тому виникає необхідність звернутись до відповідного органу за роз’ясненнями чи можна вважати, що у нашому випадку залишається чинним обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару не частіше ніж раз на 90 днів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № № 249/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|