Консультації з питань публічних закупівель

Я, Фізична особа-підприємець Чорномаз Роман Станіславович (далі — Виконавець), є стороною за прямим договором про закупівлю, що укладається з Ладанською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області (далі — Замовник) без використання електронної системи закупівель.Предметом закупівлі є послуги/роботи за кодом ДК 021:2015 45230000-8 — Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь (Капітальний ремонт асфальтного покриття проїзної частини дороги по вул. Вишнева, селище Ладан). Загальна вартість договору за згодою сторін становить 1 428 148,88 грн (один мільйон чотириста двадцять вісім тисяч сто сорок вісім гривень 88 копійок) без ПДВ. Я є платником єдиного податку та не зареєстрований платником ПДВ.Оскільки вартість предмета закупівлі не перевищує встановлені законодавством вартісні межі для обов'язкового проведення відкритих торгів, Замовник реалізує своє право на укладання прямого договору без використання електронної системи.Проте під час погодження тексту договору та усному погодженні з територіальним органом Державної казначейської служби України (далі — Казначейство) виникла спірна ситуація. Замовник та Казначейство наполягають на необхідності штучного зменшення ціни договору на 20% (на суму ПДВ), мотивуючи це тим, що в кошторисі Замовника бюджетні асигнування під цю закупівлю закладені «з ПДВ», а Виконавець є неплатником ПДВ. Казначейство зазначає, що у разі подання договору на суму 1 428 148,88 грн, його буде повернуто без реєстрації зобов'язань із вимогою знизити ціну на 20%.Вважаю такі вимоги безпідставними. Ціна договору є комерційною пропозицією виконавця, яка є цілісною та фіксованою (твердою). Податковий статус виконавця (неплатник ПДВ) не може бути підставою для примусового зниження вартості його послуг на користь замовника, якщо загальна сума договору не перевищує затверджені бюджетні асигнування.На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про звернення громадян» і ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», прошу надати офіційне роз’яснення з таких питань:Чи має право Замовник під час укладання прямого договору без використання електронної системи закупівель вимагати від виконавця-неплатника ПДВ зниження ціни його комерційної пропозиції на 20%?Чи має право орган Казначейства відмовити у реєстрації бюджетних зобов’язань за прямим договором, укладеним із неплатником ПДВ на суму 1 428 148,88 грн, вимагаючи зменшити ціну договору на 20% на тій підставі, що бюджетні призначення замовника розраховувалися з урахуванням ПДВ?Чи правомірно укладати та реєструвати в Казначействі такий прямий договір на повну суму (1 428 148,88 грн) із календарним розподілом платежів по роках (2026 та 2027 роки) в межах загального кошторису?Відповідь прошу надіслати в електронному вигляді на вказану вище електронну адресу. Чи має право Замовник або орган Казначейства вимагати від виконавця-неплатника ПДВ примусового зниження ціни його комерційної пропозиції на 20% під час укладання або реєстрації прямих договорів (зокрема, на суми 1 428 148,88 грн та 199 000,00 грн)?З повагою,ФОП Чорномаз Р. С.

Добрий день! Просимо надати роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. Замовник проводить відкриті торги на закупівлю послуг з поточного ремонту. Для визначення вартості послуг внутрішнім наказом застосовуються окремі положення Настанови № 281 щодо визначення загальновиробничих витрат, адміністративних витрат та кошторисного прибутку. Учасник процедури закупівлі, який є платником єдиного податку, включив до складу договірної ціни суму єдиного податку відповідно до обраної системи оподаткування. Просимо повідомити: Чи може включення суми єдиного податку до складу договірної ціни учасника під час закупівлі послуг з поточного ремонту вважатися невідповідністю тендерної пропозиції? Чи може така обставина бути самостійною підставою для відхилення тендерної пропозиції відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178?

Доброго дня. потребуємо офіційних роз'яснень щодо проведення допорогових закупівель з застосуванням процедури планування з ПДВ. Чи правомірно при плануванні закупівлі вказати суму наприклад 20 000,00 з ПДВ згідно виділених кошторисних призначень , та при публікуванні укладеного договору сума закупівлі з ФОП (не платником ПДВ) також буде складати 20 000,00 без ПДВ. В іншому випадку незрозуміло виділення коштів з бюджету громади 20 000,00 + 20% ПДВ а укладання угоди на 20 000,00 без ПДВ. як перерозподілити потім невикористаний залишок ПДВ???? В листі Мінекономіки №3323-04/60543-06 від 02.07.2026 року конкретної відповіді на зазначені питання не знайшли. Просимо надати офіційну відповідь з конкретними прикладами. ДЯКУЄМО!!!

Доброго дня. Просимо надати роз'яснення щодо наступного питання. Підприємство (Фізична особа - підприємець) платник єдиного податку має намір укласти угоду з замовником на капітальний ремонт об'єкта. Кошторисна вартість згідно проектно-кошторисної документації становить 1200000,00 грн. Відповідно до постанови КМУ №132 з 01.07.2026 року Замовник має право укласти договір з платником єдиного податку за мінусом ПДВ. В даній закупівлі це становить 200000,00 грн. Тобто Очікувана сума договору 1000000,00 грн. Які ціни на матеріали (з ПДВ чи без ПДВ) повинен вказати платник єдиного податку при формуванні договірної ціни. Наприклад клей для плитки (10,00 грн без ПДВ чи 12,00 грн з ПДВ)?

З 01.07.2026 внесено зміни до сфери публічних закупівель у частині планування закупівель з ПДВ. На початку року замовнику затверджено кошторисні призначення за певним кодом ДК 021:2015 у розмірі до 100 тис. грн (наприклад, 90 000 грн з ПДВ). Керуючись вартісними порогами, замовник здійснює закупівлі шляхом укладення договорів без використання електронної системи (звітування). Оскільки на етапі планування невідомий податковий статус майбутнього контрагента, замовник публікує рядок плану з урахуванням ПДВ. У разі укладення договору з ФОПом без ПДВ фактична сума договору є меншою за заплановану очікувану вартість. Внаслідок цього в межах одного коду ДК 021:2015 виникає залишок невикористаних кошторисних призначень. Для подальшого використання цього залишку коштів на ту саму потребу замовник змушений створювати новий рядок плану, знову закладаючи в нього ПДВ. Технічно в електронній системі Prozorro сукупна сума таких планових рядків за рік починає перевищувати 100 тис. Грн. (наприклад, становить умовні 105 000 грн.), хоча реальний обсяг видатків за кошторисом та загальна сума укладених договорів не перевищує 90 000 грн. 1. Щодо визначення виду закупівлі: Чи зобов’язаний замовник у вищевказаній ситуації проводити відкриті торги, якщо сукупна сума створених у річному плані рядків (з ПДВ) протягом року перевищила 100 тис. грн., але кошторис за цим кодом ДК 021:2015 та фактична сума укладених за рік договорів становлять менше 100 тис. грн.? 2. Щодо орієнтиру для контролю вартісних порогів: На який показник повинна орієнтуватися Уповноважена особа замовника для правомірного вибору виду закупівлі в умовах нових правил: на сукупну суму річних планів у системі Prozorro - очікуваних вартостей (із ПДВ), чи на фактичний обсяг виділених кошторисних призначень, чи на суму укладених договорів? 3. Щодо правового статусу залишку: Як замовнику технічно та юридично правильно використовувати залишок кошторисних призначень, що утворився внаслідок укладення договору з неплатником ПДВ, якщо потреба за цим кодом ДК 021:2015 є безперервною і кошти мають бути витрачені виключно в межах цього предмета закупівлі, а не використовувати його на інші потреби в межах КЕКВ?