Консультації з питань публічних закупівель
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про оборонні закупівлі», у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору).
Згідно з абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель», прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори.
П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою КМУ від 17 березня 2021 р. № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою КМУ від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”, не застосовуються; положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується.
Пунктами 43-49 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ № 1275 від 11.11.2022, закріплено порядок проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки.
1. Чи застосовується на даний час до виконавця державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”, обмеження щодо рівня прибутку (граничного рівня прибутку) такого виконавця у складі ціни цих товарів (робіт, послуг)? Якщо такі обмеження застосовуються, просимо повідомити які саме та на підставі яких нормативних актів?
2. В якому порядку та з урахуванням чого на даний час має визначатись / узгоджуватись договірна ціна державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”,з виконавцем і якими нормативними актами це регламентовано?
Відповідь
Пункт 3 частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон) доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1530-IX від 03.06.2021. Відтак пункт 3 частини п’ятої статті 3 Закону визначений наступним чином:
5. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі зокрема є:
…
3) фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів.
Для цілей цього Закону термін “фінансові послуги” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовими послугами розуміються послуги, визначені законодавством країни реєстрації такого нерезидента як фінансові та які він має право надавати згідно із законодавством країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження;
При цьому статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", передбачено зокрема:
1. Видами фінансових послуг є:
1) страхування;
2) надання коштів та банківських металів у кредит;
3) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;
4) фінансовий лізинг;
5) факторинг;
6) надання гарантій;
7) торгівля валютними цінностями;
8) фінансові платіжні послуги.
Просимо роз’яснити
1. Які саме фінансові послуги охоплюються пунктом 3 частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи йдеться виключно про фінансові послуги, що безпосередньо пов’язані з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів?
3. Чи підпадає під дію цієї норми фінансовий лізинг як вид фінансової послуги?
4. Чи поширюється виняток, передбачений пунктом 3 частини п’ятої статті 3 Закону, на всі види фінансових послуг, визначені статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», чи лише на окремі з них?
5. Яким чином замовнику здійснювати закупівлю фінансових послуг, зокрема фінансового лізингу, з урахуванням зазначених норм законодавства?
Відповідь
Відділ освіти Врадіївської селищної ради (далі – Замовник) звертається з проханням щодо надання роз’яснень до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), як до визначеного Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Уповноваженого органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель в Україні.
Так, Мінекономіки на інший запит № 839/2023 щодо можливості при проведенні запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії повідомило, що «замовник може при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії» (далі – Роз’яснення).
Також, безпосередньо електронний каталог передбачає технічну можливість установлення замовником вимог до постачальників щодо надання ними забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії.
З огляду на викладене вище, відповідно до вимог Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (далі – Порядок) та враховуючи Роз’яснення Мінекономіки, нами, як Замовником, було оголошено запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель щодо закупівлі товару (далі – Запит), в якому містилася вимога до потенційних постачальників щодо здійснення забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка повинна була відповідати низці вимог, зокрема, але не виключно, повинна відповідати вимогам пункту 27 Положення про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення) тощо.
Надалі, після оцінки пропозицій постачальників, яка була автоматично проведена електронною системою закупівель, одного із потенційних постачальників (далі – Постачальник), пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною, було визначено переможцем відбору.
Однак, означений Постачальник завантажив в електронну систему закупівель здійснення забезпечення виконання нашого відповідного договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо.
До того ж, цей Постачальник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку.
На підставі означеного, при намаганні неухильного дотримання принципів здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, оголошених статтею 5 Закону, нами було відхилено пропозицію переможця відбору – Постачальника на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку, оскільки він не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку.
Дане рішення нами, як Замовником, було прийняте на підставі того, що Постачальник:
- надав забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо;
- не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку.
З огляду на все викладене вище, просимо роз’яснити, чи правильно ми вчинили відхилення економічно вигідної пропозиції Постачальника, оскільки під час проведення Запиту нам не вдалося дотриматися максимальної економії, як того вимагає Закон?
Відповідь
Доброго та мирного дня. Підскажіть будь ласка, чи можна брати до уваги довідку (фірми виробника кухонного обладнання) про те, що підприємство є Українським виробником замість сертифікату У1 (Сертифікат походження)?. Даний документ буде одним із трьох + сертифікат якості + гарантійний талон.
Чи достатньо даних документів для державної казначейської служби України? Закупівля - UA-2025-10-13-003012-a. Дякую. Миру!
Відповідь
Звернення
Вартість будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, визначається відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва, зі змінами (далі - Настанова) затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року № 281.
Відповідно до абзацу 5 підпункту 5.1 розділу V Настанови, ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об’єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, а також кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів.
Враховуючи те, що для платників податку, які перебувають на спрощеній системі оподаткування Податковий Кодекс України передбачає сплату єдиного податку (п. 291.2. ст. 291 ПКУ), а для тих із них, що є платниками єдиного податку 3 групи, ще і сплату військового збору у розмірі 1% від доходу, прошу надати роз’яснення: чи мають бути включені вищезазначені податки і збори (зокрема єдиний податок та військовий збір) до договірної ціни пропозицї Учасника закупівлі будівельних робіт у тому разі, якщо такий учасник є платником єдиного податку третьої групи.
Відповідь