|
|
26.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Плануємо укласти договір за постановою КМУ №169 по виключенню розголошення інформації під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку. Предметом договору є послуги з розробки технічних засобів для Національної гвардії. Ми звичайний замовник, наукова установа. Послуги не можуть бути виконані до 23 серпня. Чи не буде порушенням прописати строк виконання зобов'язань - до припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше 31 жовтня. В нас вже такі договори були казначейство їх зареєструвало проте тоді не було роз’яснення Мінекономіки від 19.07.2022. Якщо прописати строк виконання зобов'язань до 23 серпня, то виникає питання чому до виконавця не застосовуються штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань, а чомусь продовжується йому строк виконання додатковою угодою при продовженні воєнного стану. Аудитори можуть нарахувати штрафні санкції. Чи не буде порушенням прописати строк виконання зобов'язань - до припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше 31 жовтня 2022 року
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
22.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відповідно до пункту 6-1 Розділу 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10 відсотків. Договір був укладений до моменту набранням цим пунктом законної сили. Чи застосовується даний пункт ЗУ "Про публічні закупівлі" до договорів про закупівлю товарів визначених підпунктом 2, уладених до моменту набрання чинності даним пунктом 6-1?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що листом від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06, Мінекономіки повідомило суб'єктів сфери публічних закупівель, що з 14.07.2022 набрав чинності Закон України від 16.12.2021 No 1977-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” (далі - Закон № 1977), яким запроваджується тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, вимога щодо ступеня локалізації в Україні для закупівлі визначених цим Законом товарів, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн.
Водночас повідомляємо, що з 04.08.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, якою затверджено порядки підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва.
При цьому зазначаємо, що технічна реалізація щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів забезпечується адміністратором електронної системи закупівель.Так, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації пропонуємо звертися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Крім цього, інформуємо, що наразі Мінекономіки на чисельні запити суб'єктів сфери готує узагальнену відповідь щодо питань, пов'язаних з локалізацією у публічних закупівлях, та оприлюднить відповідний лист на інфоресурсі Уповноваженого органу.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
|
|
|
21.07.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до умов договору про закупівлю місцем постачання товару був визначений склад замовника на території, яка наразі перебуває під тимчасовою окупацією.
Замовник готовий прийняти цей товар на інший склад, що вимагає внесення відповідних змін до договру та спеціфікації.
Прошу роз'яснити як має діяти Замовник в даній ситуації, з урахуванням того, що ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» не передбачено такої підстави для внесення змін до договору, як дія обставин непереборної сили.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеній у цій частині. Отже, зміна істотних умов договору здійснюється замовником виключно у випадках, передбачених Законом, перелік яких є вичерпним. Водночас статтею 652 Цивільного кодексу України регулюється зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.Так, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно умов, встановлених у цій статті. Разом з тим у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. |
|
|
21.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз’яснення стосовно наступного питання.
Тариф на теплову енергію для категорії "Інші споживачі" в місті Харкові формується з трьох складових: суми тарифу на виробництво теплової енергії, тарифу на транспортування теплової енергії та тарифу на постачання теплової енергії.
При постачанні теплової енергії, посилаючись на Постанову КМУ від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (постачання) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку зі зміною ціни природного газу" постачальник теплової енергії почав надсилати рахунки з ДОНАРАХУВАННЯМИ плати за теплову енергію в зимовий період у зв’язку зі щомісячною зміною ціни на газ.
Чи можна сказати, що Постанова КМУ 1209 встановлює формульне регулювання щомісячної ціни на теплову енергію? Та чи можна керуватися п.7 ч.5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" при щомісячній зміні розміру нарахувань за теплову енергію постачальником теплової енергії, що керується Постановою КМУ від 10.11.2021 №1209, якщо постачання теплової енергії здійснюється замовнику у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з категорії "Інші споживачі", що фінансує дану закупівлю за бюджетні кошти.
Тобто яким чином замовнику у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з категорії "інші споживачі" (але при цьому бюджетнику), у якого укладений договір про закупівлю (ціна договору більше 200 000 грн) сплачувати рахунки теплопостачальної організації, якщо ціна за теплопостачання буде щомісячно коригуватися у зв’язку зі зміною ціни на газ? Як при цьому не порушувати статтю 41 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
На даний час такі рахунки не сплачені та не зареєстровані в органах ДКСУ, Проте сьогоднішня реальність така, що ціна на газ нестабільна, та теплопостачальна організація керується Постановою 1209. Чи можна згідно з ч.7 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" в новий договір додати формулу, яка передбачатиме коефіцієнт по газу, що буде помножуватись на затверджений тариф на виробництво теплової енергії, чи вважатметься це "тарифом, нормативом"? Хоча фактично тариф не змінюється, а помножується на коефіцієнт ринкової зміни ціни по газу.
Відповідь прошу надати на електронну адресу [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 № 197 (зі змінами),Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, державну житлову політику і політику у сфері благоустрою населених пунктів, державну політику у сфері житлово-комунального господарства, державну політику у сфері поводження з побутовими відходами, державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, державну політику у сфері технічного регулювання у будівництві, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у сфері контролю житлово-комунального господарства та у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (постачання) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку зі зміною ціни природного газу" слід звертатись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та "Формульне ціноутворення", що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli |
|
|
21.07.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Питання, щодо проведення закупівлі в умовах воєнного стану. Комунальне підприємство (міські автобуси) отримало фінансування від міської ради у сумі 2,9 млн грн. на придбання палива підприємством. Залишку палива, що є на підприємстві на даний час, вистачить на 1 місяць роботи. Тому є нагальна потреба і необхідність придбати за рахунок виділених коштів достатній запас палива, що забезпечить безперебійну роботу підприємства до кінця 2022 року.
Як правильно та швидко зробити процедуру закупівлі, враховуючи, що є намір придбання палива на різних АЗС міста, за для того, щоб запобігти ризики відсутності постачання на ту, чи іншу АЗС.?
В органах державного казначейства відмовляються прийняти до розгляду договори, що будуть укладені з постачальника на іншу суму, аніж профінансовано міською радою. Тобто Казначейство вимагає, щоб договір був укладений на всю суму 2,9 млн грн.
Враховуючи потребу підприємства, чи є можливість здійснення закупівлі за спрощеною процедурою на 1 млн грн., що надасть підприємству запас палива на 1,5-2 місяці, а на решту виділених коштів провести відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" та у запиті № 688/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: |