Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
20.07.2023 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
4366 / 4640
Доброго дня! Прохаємо надати роз"яснення, чи має право замовник розпочати оголошення відкритих торгів на очікувану вартість предмета закупівлі до моменту отримання довідки про зміни до кошторису та внесення змін до річного плану закупівель відповідно до частини другої статті 4 Закону. Кошти будуть виділятися до моменту заключення договору, а наразі є протокол бюджетної комісії. Дякуємо за співпрацю!!!
Відповідь
06.01.2023 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
4366 / 4504
Державна установа «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» (надалі –Установа) звертається до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки), як до єдиного Уповноваженого органу, основними функціями якого є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель з наступного приводу. Установа є провідною профільною науковою та клінічною закладом з питань кардіології інтервенційної кардіології, трансплантології та, як замовник в розумінні статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснює закупівлю необхідних товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства України про публічні закупівлі. В зв’язку з введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану в України Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 28 лютого 2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», у відповідності до норм якої протягом 2022 року Установа укладала договори про закупівлю товарів, робіт і послуг. Частиною 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. З огляду на зазначене просимо надати відповідь на наступне питання: Чи відповідає нормам законодавства України в сфері публічних закупівель подовження строку дії договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку 2023 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, який було укладено в 2022 році згідно норм Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану»?
Відповідь
02.12.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4364 / 4516
Доброго дня! Іноземна компанія виграла тендер міжнародного банку, це будуть роботи які проходитимуть на території України, оскільки дана компанія не має ліцензії, то вона хоче взяти на субпідряд українську фірму яка може виконувати ці роботи. Чи потрібно реєструвати договір про спільну діяльність, якщо він не є іноземним інвестором, тобто не інвестує нічого лише виграв тендер?
Відповідь
26.12.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4363 / 4597
Доброго дня! Чи можна на стадії ліквідації юридичної особи (шляхом повної ліквідації або реорганізації шляхом злиття з іншою юридичною особою) проводити публічні закупівлі? Директора юридичної особи призначено головою ліквідаційної комісії.
Відповідь
08.09.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4363 / 4455
1. У Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022 Мінекономіки України було згадано про Угоду про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами (ратифіковано Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХХІ до Глави 8: Державні закупівлі) та Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (ратифіковано Законом України від 16.12.2020 № 1100-IX) – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХVI до Глави 8 Державні закупівлі). При цьому, вартісні межі за цими угодами, зазначені у Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022, не відповідають тим значенням, які встановлені безпосередньо у додатках до угод, на які йде посилання і які розміщені на сайті Верховної Ради. У вкладенні надана порівняльна таблиця. 2. Якщо ступінь локалізації товару на момент подання пропозиції відрізняється від ступеню локалізації товару на період укладення договору – чи спричинить це негативні наслідки для виробника і які? Наприклад, у вересні 2022 року на момент подання пропозиції ступінь локалізації становить 12%, у листопаді 2022 року цей ступінь вже дорівнюватиме 20%, або ситуація навпаки: на момент подання пропозиції 20%, а на момент укладення договору у 2022 році – 12%, при цьому ступінь локалізації виробництва на 2022 рік все одно перевищуватиме визначений на рівні Закону показник у 10% на 2022 рік. Чи необхідно виробнику коригувати такі дані і чи буде розроблена така можливість? 3. Враховуючи нестабільну економічну ситуацію в країні та стрімкі коливання курсу іноземної валюти, в тому числі зростання курсу долара по відношенню до гривні, виникає наступне запитання: зміна курсу іноземної валюти напряму впливає на суму компонентів із якої складається собівартість продукції, відповідно до якої складається та заповнюється калькуляція собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) згідно Додатку 2 до Порядку. Таким чином, навіть протягом одного місяця фактичний відсоток ступеню локалізації конкретного товару може коливатися. Яким чином виробнику діяти в такій ситуації, аби у подальшому не натрапити на відповідальність за зазначення недостовірної інформації? 4. Про який саме баланс йдеться мова у п. 5 Порядку, а саме у фразі «наявна конструкторсько-технологічна документація та/або зареєстровано право інтелектуальної власності на товар, що є предметом закупівлі, що відображено в балансі»? 5. Чи зобов’язаний виробник під час підтвердження відповідності ступеню локалізації підвантажувати разом із заявкою (згідно Додатку 1 до Порядку) та калькуляцією (згідно Додатку 2 до Порядку) інші документи і які саме? Якщо відсутній обов’язок додавати будь-які інші документи, тоді навіщо існує така опціональна можливість, яка вводить в оману виробників? Повний текст запиту у вкладенні.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2