Консультації з питань публічних закупівель
Листом від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 Мінекономіки повідомило, що довідки про несудимість переможцям торгів надають відповідні підрозділи МВС України.
Просимо роз’яснити:
1. переможець-нерезидент також має надати довідку від підрозділу МВС України, чи може надати довідку від відповідного підрозділу країни – учасника?
2. в якій країні переможець – нерезидент має бути «не судимим»: в Україні, чи в своїй країні?
Відповідь
Чи підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» послуги з професійного навчання зареєстрованих безробітних за направленням служби зайнятості за різними професіями?
У роз’ясненні МЕРТ від 31.03.2017 №3302-06/10639-06 окреслено коло випадків на які не розповсюджується дія Закону. Так, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Згідно вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про зайнятість населення», професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, у тому числі в закладах освіти державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях віднесено ДО ПЕРЕЛІКУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ.
У п. 3 Наказу Мінсоцполітики від 16.05.2013 №296, із змінами, вказано, що відбір закладів освіти здійснюється для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання. За результатами відбору формується перелік закладів освіти для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання (далі - Перелік закладів освіти) для реалізації можливості вибору зареєстрованими безробітними закладу освіти для професійного навчання та (або) проживання у період навчання.
Отже, вибір закладу освіти є виключною прерогативою безробітного.
Служба зайнятості лише виконує функції щодо документального супроводу навчання безробітного та відшкодуванні витрат на професійне навчання, дана теза підтверджується змістом ч.3 ст. 35 ЗУ «При публічні закупівлі», де вказано, що організація професійного навчання безробітних здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, закладами освіти в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Крім цього, у пункті 4.1 примірної форми договору про організацію професійного навчання зареєстрованих безробітних у навчальному закладу (підприємстві, організації, установи), мова йдеться саме про розмір витрат, що пов’язані з професійним навчанням зареєстрованого безробітного.
Слід також зазначити, що Мінсоцполітики у своєму листі на Державну казначейську службу України №3010181018230001 вказувало на той факт, що питання забезпечення осіб з інвалідністю, технічними та іншими засобами реабілітації не підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі», обґрунтовуючи свою позицію тим, що придбання цих засобів здійснюється за індивідуальною заявкою особи та на підставі типового договору.
Кошти на професійне навчання зареєстрованих безробітних виділяються згідно КЕКВ 2282 "Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку".
Ваша думка? Всі Ваші посилання на аналогічні відповді я читав. Як і роз'снення від 31.03.2017 №3302-06/10639-06.
Відповідь
Доброго дня!
Підкажіть, будь ласка,Споживач звернувся до нас (ми-Постачальники) з листом про зменшення ціни за одиницю товару у зв'язку зі зменшенням ринкової ціни. Перед цим зі Споживачем була підписана додаткова угода про продовження дії тендерного договору, на термін потрібний для проведення тендерної процедури у наступному році. Чи потрібен висновок торгово-промислової палати на зменшення ціни за одиницю, при цьому сума договору не буде перевищувати 20% від загальної суми договору? Щиро вдячна!
Відповідь
14 листопада 2019 року нами було оголошено відкриті торги щодо закупівлі постачання електричної енергії. 09 грудня 2019 року відділом освіти було кваліфіковано переможця. Відповідно до частини 2 статті 32 ЗУ "Про публічні закупівлі" договір може бути укладеним не раніше як 10 днів з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір та не пізніше як через 20 днів.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 18 ЗУ "Про публічні закупівлі", "Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.".
Тобто 10 днів дається для оскарження рішення дій, або бездіяльності замовника. А отже, замовник фактично може знати свого постачальника максимум за 10 днів до укладення договору (або враховуючи період оскарження за 20 днів до укладення договору).
Підпункту 6.1.3. пункту 6.1. розділу VI ПРАВИЛ роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312
"Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" передбачено, що для зміни постачальника та уникнення штрафних санкцій " споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору".
З урахуванням вищевикладеного виникають суперечності між постановою НКРЕКП та Законом України "Про публічні закупівлі", відповідно розподільники електричної енергії відмовляють у зміні постачальника електричної енергії так як повідомлення подано менше як за 21 день, тоді у споживача немає іншого виходу як порушувати "ЗУ Про публічні закупівлі" і укладати прямі договора на постачання електричної енергії на один місяць для вчасного попередження розподільника.
Також розподільники відмовляють (в нашому випадку) у зв'язку із наявною заборгованістю. Коли почали виясняти ситуацію розподільник говорить, що помилкового відмовив а посеред місяця змінити постачальника неможливо.
Поясніть будь ласка як діяти в таких ситуаціях і чим керуватись?
Дякую.
Відповідь
Бюджетна установа на послуги електропостачання у 2019 році витратила 198 000 гривень. Сума не перевищує 200 000 гривень, отже торги не проводились. Очікуваний обсяг споживання та очікувана вартість на 2020 рік сталі відомі в середині листопада. Сума перевищує 200 000грн. В грудні була розпочата процедура відкритих торгів на очікувану вартість на 2020 рік. Оскільки ринок електропостачальників є конкурентним, наразі невідомо, хто буде переможцем торгів. Але вже з 1 січня 2020 року електрична енергія споживається бюджетною установою у торішнього постачальника. Оскільки договір укладений у 2019 році був укладений без проведення процедур закупівель отже і пролонгувати його на 20% замовник не мав змоги. Отже постає питання, як розрахуватись за спожиту протягом проведення торгів електричну енергію, якщо переможцем виявиться інша енергопостачальна компанія?
Відповідь