|
|
10.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з вступом в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) просимо надати роз’яснення щодо практичного застосування нових норм Закону.
Так, відповідно до частини 5 статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подається у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладенням кваліфікованого електронного підпису.
В свою чергу частиною 3 статті 12 Закону передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електроні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Оскільки Закон України «Про електроні документи та електронний документообіг» регулює питання документообігу саме електронних документів, то вбачається логічним, що якщо вимагається створення документів тендерної пропозиції відповідно до згаданого в цьому абзаці Закону, то такі документи повинні бути створенні як електронні документи. При цьому статтею 6 цього Закону зазначено, що створення електронного документа завершується накладанням електронного підпису.
Практика використання електронної системи закупівель пішла таким чином, що замовники не вимагають накладення електронного підпису на кожен окремий документ тендерної пропозиції учасника, оскільки учасники подають скановані документи, які підписані представником учасника та засвідчені печаткою учасника. Часто замовники вимагають накладення електронного підпису на всю тендерну пропозицію.
Але враховуючи, що в Законі з’явилася заборона вимагати засвідчення документів підписом і печаткою, якщо учасником надано електронний документ, просимо просимо надати роз'яснення та рекомендації на наступні питання:
1. при подачі тендерної пропозиції учасник засвідчує кожен окремий документ підписом та печаткою та надає в пропозиції його скан-копію або учасник створює кожен окремий документ як електронний документ та на кожен окремий документ накладає кваліфікований електронний підпис - за вибором учасника?
2. Якщо всі документи подані як електронні документи - то на всю пропозицію можна не накладати кваліфікований електронний підпис?
3. Учасник може подати частину документів як скан-копії документів засвідчені підписом і печаткою, а частину документів як електронні документи. І в такому випадку вся пропозиція повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом?
4. Вимога замовника до учасників про створення та подання документів лише у формі електронних документів з підписанням кожного окремого документу кваліфікованим електронним підписом не буде протирічити нормам Закону?
5. У разі ж подання скан-копій документів підписаних та завірених печаткою але не підписаних кваліфікованим електронним підписом, то замовник правомірно відхиляє таку пропозицію?
6. Чи правомірно буде замовнику вимагати від учасника надати документи пропозиції засвідчені підписом та печаткою уповноваженої особи такого учасника у вигляді скан-копій без накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен окремий документ, а лише накладення кваліфікованого електронного підпису на пропозицію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Поряд з цим статтею 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Зокрема відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 31 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|
|
|
19.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами спрощеної процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовником на початкуі 2021 р. було укладено договір про закупівлю зі строком дії до 31.12.2021 (замовник є розпорядником бюджетних коштів).
Чи є правомірним продовження дії згаданого вище договору у січні 2022 р. із застосування норм частини шостої статті 41 Закону, частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України ("Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення."), а також норми частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України ("Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами...".)?!.
Кошторис бюджетних установ затверджується після 01.01.2022, тому 31.12.2021 ДКСУ аж ніяк не може зареєструвати бюджетне зобов'язання за додатковою угодою, якщо виходити з вимог частини першої ст.631 ЦКУ (строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку) та одночасно норми частини 6 ст. 41 Закону (дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку)?!.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
При цьому повідомляємо, що питання застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України у додаткових угодах до договору про закупівлю розглянуто у запиті 1085/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5f2e71ad-816e-41fd-9427-d0e3e032e1b1&lang=uk-UA
|
|
|
23.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи поширюється дія Закону про публічні закупівлі п.4. ч.5. ст.3 щодо договору оренди до 200 тис. спортивного залу (не приміщення, а залу в приміщенні) без застосування спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2802/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e56db49-d563-410f-97b8-f29dee44a2a4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій. В свою чергу, згідно пункту 9 частини 3 статті 14 Закону В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов’язково зазначаються: кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель).
Враховуючи вищезазначене виникає питання, якою нормою Закону замовник торгів повинен імперативно керуватися під час застосування спрощеної закупівлі, визначення кінцевого строку подання та оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
07.11.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати консультацію з наступного питання: у спрощеній закупівлі Замовник дискваліфікує Учасника, який надав найцбільш економічно вигідну пропозицію за результатами електронного аукціону з наступних двох підстав:
1. Листи Учасника адресовані уповноваженій особі Замовника, а Замовник визначає це помилкою та підставою для дискваліфікації і зазначає, що адресатом слід було зазначити просто юридичну особу (тобто вказати назву Замовника). Чи є це підставою для дискваліфікації у спрощеній закупівлі?
2. У листі-відгку до наданого Учасником аналогічного договору зазначено суму договору, а Замовник зазначає, що потрібно було вказати саме словосполучення "вартість виконаних робіт" (так зазначено в Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі), Чи не є ці поняття тотожними та чи є це підставою для дискваліфікації Учасника у спрощеній закупівлі?
Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною третьою статті 14 Закону визначений перелік обов`язкових умов, які повинно містити оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Поряд з цим відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Таким чином, пропозиція подається відповідно до умов, установлених замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Водночас підстави для відхилення пропозиції встановлені в частині тринадцятій статті 14 Закону.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках
|