|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону. Чи повинен учасник визначений переможцем подавати копію ліцензії або документа дозвільного характеру, якщо вимоги щодо їх подання були встановлені в тендерній документації та були подані учасником у складі тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною другою статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому згідно з частиною першою статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі якщо переможець процедури закупівлі не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону.
Отже, Законом встановлено імперативну норму щодо надання переможцем процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю копії ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.
Водночас слід розуміти, що такі документи можуть подаватися двічі. Спочатку учасники можуть надати у складі своїх тендерних пропозицій, тому що у тендерній документації замовником могла бути встановлена відповідна вимога (згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації) і щоб забезпечити відповідність вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, оскільки згідно з частиною шостою статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. А вже вдруге копії ліцензії або документи дозвільного характеру на провадження певного виду господарської діяльності для виконання вимог Закону має надати саме переможець процедури закупівлі, інакше якщо такі документи не будуть надані, замовник зобов'язаний відхилити його тендерну пропозицію.
|
|
|
08.12.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення з приводу проведення закупівлі, потребу та джерело фінансування якої на момент складання Річного плану закупівель визначити неможливо.
Опис ситуації:
У жовтні 2021 року установою подано заявку на участь в конкурсі наукових проєктів.
Результат конкурсу буде оголошено у квітні 2022 року. Підписання договору та виділення коштів переможцю конкурсу має відбутися у травні-червні 2022 року.
У разі перемоги в конкурсі установі необхідно буде закупити обладнання для виконання робіт, передбачених договором з надавачем гранту.
Чи буде у липні 2022 р. таке обладнання вважатися новим предметом закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019р.), придбання якого можна здійснити без урахування вартості закупівель, які буде проведено установою за даним кодом ДК 021:2015 протягом січня-червня 2022 р?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
07.12.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо дати роз’яснення з наступного питання. Двічі не відбулась спрощена закупівля по послугах з первинного навчання водія автонавантажувача у зв’язку з відсутністю учасників. У Вимогах до предмету закупівлі Замовником було визначено, що строк надання цих послуг не повинен перевищувати 14 календарних днів; по завершенні Виконавець надає Замовнику посвідчення встановленого зразка.
Питання у наступному. Під час узгодження істотних умов прямого договору стало зрозуміло, що строк первинного навчання водія автонавантажувача складає не 14 днів, а три місяці. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника, окрім строку надання послуг, залишаються незмінними. Чи можна при таких умовах укладати договір без застосування процедур на підставі п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, крім встановлених у пункті 1 частини сьомої статті 3 Закону, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
|
|
|
07.12.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Прошу підказати чи вважається саме електронна довідка з МВС, яку учасник завантажує у систему державних закупівель https://prozorro.gov.ua/ дійсною, у разі якщо завантажується лише pdf файл, без електронного підпису уповноваженої особи, що видала такий документ.
Адже відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" вказано, що Стаття 7. Оригінал електронного документа "Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги"". Отже у разі якщо у систему закупівлі не завантажено електронний підпис уповноваженої особи - такий документ є не дійсним, та таким, що не може вважатись докуметом виданим відповідним територіальним органом Міністерства внутрішніх справ України(адже справжність такої довідки не підтверджується електронним підписом уповноваженої особи), та замовник не може підписувати договір з таким учасником.
Чи можливо інформації, що зазначено у такй довідці,яка поається учасником без електронного підпису уповноваженої особи на видачу такої довідки - достатньо для того, щоб вважати виконаним частуну 3 та частину 6 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій та підстави, встановлені статтею 17 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 розміщено лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”.
Отже, спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених статтею 17 Закону для переможця визначається саме замовником.
Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій зазначені у статті 31 Закону.
Крім цього, у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Отже, щодо роз'яснення вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містить інформацію з порушеного питання : https://infobox.prozorro.org/articles/shcho-robiti-pislya-peremogi-v-aukcioni
|
|
|
06.12.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзацом 1 частини 3 статті 22, частиною 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовники не мають права вимагати в тендерній документації, а учасники не повинні подавати в тендерній пропозиції документи, що не передбачені законодавством. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників у складі їх тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.
В тендерні документації замовники зазвичай встановлюють ви могу щодо обов’язкового надання позитивного відгуку (документ не передбачений жодним законодавчим актом) від колишнього замовника при наявності в тендерній документації об’єктивних вимог щодо надання копій аналогічних договорів і всіх додатків до них, актів виконаних робіт є суб’єктивною і дискримінаційною, породжує корупційні ризики через низку причин та протирічить вимогам вищезазначеної статті Конституції України.
Тендерна документація зобов’язує потенційних учасників спонукати третіх осіб до вчинення конкретних дій, які не є обов’язковими для такої особи та за невиконання яких наслідки передбачені лише для учасників. Зацікавленість потенційних учасників в отримані позитивних відгуків від замовників може спровокувати останніх на вчинення корупційних діянь.
Колишні замовники не зобов’язані надавати подібні відгуки, оскільки це не передбачено жодним нормативно-правовим актом України, за ненадання відгуків не існує жодної правової відповідальності та є суб’єктивним правом колишнього замовника.
Ненадання колишніми замовниками відгуку запитувачу без будь-яких пояснень позбавляє потенційних учасників можливості взяти участь у процедурі закупівлі.
Визначення в тендерній документації конкретної форми відгуку з зазначенням вичерпного переліку інформації, яку повинен надати колишній замовник, ставить потенційного учасника у фактичну залежність від колишнього замовника.
Обмеження, передбачені в тендерній документації щодо дати отримання відгуку, унеможливлює його отримання від замовників, що припинили своє існування, а учасник позбавляється можливості у інший спосіб довести необхідний досвід у виконанні аналогічних договорів.
Суб’єктивні відносини між колишніми контрагентами виконаних договорів, порушення замовником форми відгуку та надання неповної інформації ставлять під загрозу можливість участі у торгах потенційних учасників та породжує корупційні ризики.
Просимо надати роз"яснення щодо законності можливої дискримінаційну вимогу у тендерній документації щодо обов"язкового надання учасниками у складі тендероної пропозиції позитивного відгуку від колишнього замовника про досвід виконання аналогічного договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, встановленому у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у пунктах 1-6 частини першої статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|