|
|
19.06.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
На сьогоднішній день при проведенні допорогових закупівель склалася ситуація, при якій Замовники в оголошеннях про проведення закупівель через систему електронних торгів пред'являють абсолютно необґрунтовані вимоги щодо документів, які необхідні для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам Замовника.
Деякі замовники вимагають від учасників надання копії паспорта, хоча паспорт не є до-кументом, необхідним для ведення підприємницької діяльності. Такими документами є свідоцтво про державну реєстрацію (або витяг з єдиного Державного реєстру юридич-них осіб та фізичних осіб – підприємців) та свідоцтво платника податків ( або витяг з ре-єстру платників ПДВ (якщо учасник є платником ПДВ) або платника єдиного податку (якщо учасник є платником єдиного податку).
Проте, все частіше трапляються випадки, коли відсутність вищезазначених копії призводить до необгрунтованої дискваліфікації учасника.
Прошу надати пояснення:
- має-ли право Замовник допорогових закупівель вимагати від учасника - ФОП обов'язково надавати копію паспорта для проведення подальшої кваліфікації ?
- Існує-ли перелік документів, які необхідно надавати учаснику для участі в допоргових закупівлях (в п.4 ст.16 ЗУ «Про публічні закупівлі» вказано: Документи, що не передба-чені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаю-ться під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).Відсутність документтів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.)
Крім того, вільний доступ в інтернеті до повного комплекту документів(паспорта, дові-дки про при своєння ІПН, тощо), необхідних для здійснення цивільно-правових, фінан-сових та інших операцій, може мати негативні наслідки для особи, яка розмістила їх там.
З повагою, Фізична Особа Підприємець Ях В.Б.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі.
Таким чином, оскільки сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону, норми Закону стосовно встановлення в тендерній документації вимог замовника щодо документів, які подаються учасниками у складі тендерної пропозиції, не поширюються на допорогові закупівлі.
Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог.
Водночас замовник має право вносити зміни в інформацію та документи щодо оголошеної закупівлі до початку прийому пропозицій (пункт 7.1 Порядку).
Варто також зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про захист персональних даних” суб'єкт персональних даних (фізична особа, персональні дані якої обробляються) має зокрема право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані.
Крім того, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
02.06.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є підставою для відхилення пропозиції Учасника, якщо відповідно до запиту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стан суб'экта: "припинено"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Підстави для відхилення встановлені у статті 30 Закону.
У свою чергу статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін`юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, надає узагальнені роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації.
Тому, з питання щодо внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, пропонуємо звернутися до вищезазначеного Міністерства.
|
|
|
01.06.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Між замовником та підрядником уладено договір на закупівлю робіт вартістю 1 100 000 грн.(допорогова закупівля). Підрядник виконав частину робіт. Однак в процесі будівництва виникла необхідність в коригуванні проектно-кошторисної документації. Після такого коригування ціна договору зросла ще на 500 000 грн. (у зв'язку з виникненням додаткових робіт та зростання цін). З урахуванням зростання, ціна договору тепер складає 1 600 000 грн., частина з яких вже виконана підрядником. Чи може Замовник в такому випадку збільшити договоірну ціну, уклавши лише додаткову угоду, без застосування процедур визначених ЗУ "Про публічні закупівлі"? Якщо ні, то яку процедуру слід проводити Замовнику і на яку суму проводити таку процедуру (з урахуванням того, що вартість недовиконаних робіт складає суму, що не перевищує 1 500 000 грн.)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
26.05.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Перше питання!
Якщо в річному плані закупівель сума вище 200 000 грн., але надходить заявка про придбання товару на суму менше 50 000 гривень,можливо укласти прямий договір без застосування електронної системи?
Друге питання!
Хто приймає рішення про проведення допорогової закупівлі: керівник закладу, тендерний комітет, робоча група тендерного комітету чи фахівець з державних закупівель (штатна одиниця)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
25.05.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З початку бюджетного 2017 року райдержадміністрації не пердбачалися та не виділялися кошти на технічне обслуговування та ремонт копіювальної техніки. В травні 2017 року з місцевого бюджету виділена необхідна сума коштів, однак з початку року проводилося обслуговування техніки підрядною організацією. Чи може райдержадміністрація укласти прямий договір з метою погашення існуючої заборгованості за виконані роботи. На залишок виділених коштів будуть проведені закупівлі згідно чинного законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГК України).
Так, статтею 509 ЦК встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГК встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщений лист від 14.09.2016№ 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
|