|
14.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
22 лютого 2024 року Придніпровське МУВГ звернулось до Мінекономіки України, як Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, з питанням щодо повернення або неповернення грошового забезпечення виконання договору постачання. В даному випадку мова їдеться про закупівлі: UA-2021-10-01-001085-c та UA-2021-10-01-002399-a.
На теперішній час питання не втратило своєї актуальності та управління чекає на отримання консультації від Уповноваженого органу.
Дякуємо!
"Умовами тендерної документації щодо закупівлі електричної енергії на 2022 рік було передбачено внесення забезпечення виконання договору. Постачальник виконав вказане зобов’язання, договір було укладено. Умовами закупівлі та Договором зазначено, що терміни постачання електроенергії становлять – з 01.01.2022 року по 31.12.2022 р.
В зв’язку із збройною агресією рф та захопленням виробничих потужностей, Замовник, з 01.08.2022 року, зупинив господарчу діяльність та оголосив простій. Про це було повідомлено Постачальника, який із вказаної дати завершив постачання електроенергії та припинив нарахування її вартості.
При цьому, змін до Договору про закупівлю щодо коригування терміну постачання та фактичного обсягу електричної енергії сторонами не вносились, Додаткові угоди не укладались.
В 2023 році рішенням господарського суду, на користь Постачальника із Замовника було стягнуто заборгованість за спожиту електроенергію у червні та липні місяці 2022 року. Після набрання судовим рішенням чинності, Постачальник звернувся з вимогою щодо повернення грошового забезпечення виконання договору. Вимога аргументована тим, що стягнення із Замовника заборгованості за спожиту електроенергію є начебто одночасно підтвердженням виконання Постачальником умов Договору.
Тобто, на теперішній час умови Договору не є відкоригованими щодо обсягу та терміну постачання, загальної вартості; договір не визнаний в установленому законом порядку недійсним або нікчемним; питання щодо визнання договору виконаним та повернення грошового забезпечення в суді не розглядались.
Чи є у Замовника підстава для повернення у 2024 році грошового забезпечення виконання договору на постачання електроенергії у 2022 р. вже поза межами його дії при зазначених обставинах?"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 117/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d86e5e34-c15e-4fe8-877b-9a120a63fc9d&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. При цьому Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Разом з тим до компетенції Мінекономіки не належить встановлення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|
|
13.03.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради просить надати роз’яснення щодо застосування пп.7 п. 19 Особливостей під час внесення змін до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії у разі зміни (збільшення/зменшення) середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
В договорі про закупівлю визначено механізм регулювання ціни за одиницю товару для кожного календарного (звітного) місяця та розраховується за формулою: Ц = (СРДН + Т + П)*1,2. Постачальник здійснює коригування ціни шляхом збільшення/зменшення відповідної складової Срдн за даними опублікованими Оператором ринку по результатам торгів на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді.
У разі збільшення складової Срдн чи може збільшуватися сума договору про закупівлю без зміни обсягів закупівлі електричної енергії? Постачальник відмовляється збільшувати суму договору пояснюючи це тим, що у чинному законодавстві з питань закупівель не міститься прямої норми про те, що сума договору може бути збільшена у випадку застосування пп.7 п. 19 Особливостей та, що при таких обставинах внесення до договору положення про збільшення суми договору має потенційний ризик настання негативних наслідків порушення чинного законодавства як для Замовника, так і Постачальника.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
12.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи існують якісь обмеження за назвою чи типом об'єкта будівництва (навчальний корпус, котельня, укриття, покрівля, ін) щодо право замовника на укладення договору за пп. 4 п.14 Особливостей, коли існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 817/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=41fca8b2-06b7-411c-8469-b500cdc7ac81&lang=uk-UA
|
|
12.03.2024
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Не має посилення на відміну переговорної процедури!
Як що була, що заміщує її?
Надайте роз'яснення будь ласка за цією процедурою.
Бо виникають нагальні потреби у специфіки роботи (медичні).
|
|
Відповідь
|
|
|
|
11.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Київське комунальне об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (далі – Об’єднання) засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва і безпосередньо підпорядковується Київській міській державній адміністрації.
Об’єднання одночасно може бути і замовником, і учасником тендерних процедур, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», отримує фінансування для реалізації бюджетно-цільових програм (виступає Замовником торгів) та проводить господарську госпрозрахункову діяльність (виступає Учасником торгів та Виконавцем).
При здійсненні госпрозрахункової діяльності Об’єднання, у якості Учасника торгів, у разі перемоги, за потреби, може виникнути необхідність залучати співвиконавців (субпідрядників) для виконання договірних зобов’язань.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати вичерпну відповідь нерекомендаційного характеру, чи може Об’єднання, для виконання робіт чи надання послуг залучати субпідрядника (співвиконавця), якого зазначив в своїй тендерній пропозиції (або без зазначення, якщо об’єм співвиконання менше 20%), будучи учасником процедури закупівлі, після оголошення його переможцем торгів. .Залучення субпідрядника планується оформити шляхом укладання прямого договору без урахування вартісних меж, встановленим Законом України «Про публічні закупівлі» та без застосування тендерної процедури закупівлі.
Крім цього, просимо зазначити нормативні документи, які підтверджують правомірність укладання прямого договору без застосування процедури торгів для виконання основного договору по якому Об’єднання виступало учасником/переможцем/виконавцем.
11.03.2024 на електронну скриньку [email protected] надійшла відповідь, яка не надала відповідь на поставлені запитання, а саме: "Чи може Об’єднання, для виконання робіт чи надання послуг залучати субпідрядника (співвиконавця), якого зазначив в своїй тендерній пропозиції (або без зазначення, якщо об’єм співвиконання менше 20%), будучи учасником процедури закупівлі, після оголошення його переможцем торгів?
Чи може об"єднання залучати субпідрядника(ків) без застосування тендерної процедури закупівлі, відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 28 особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Так, у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону). Водночас відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. У свою чергу, частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Отже, у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем. У свою чергу, якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, не передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності здійснення придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
|