|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890 розміщено лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, в якому розглянуто питання оприлюднення звіту про кожний укладений договір в електронній системі закупівель.
Поряд з цим відповідь на подібне звернення міститься у запиті № 1116/2017, що розміщеному на інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7d5175de-a8ad-4f88-859d-e6ee69689ca3&lang=uk-UA
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду.
Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель, здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, у тому числі щодо невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, належать до компетенції Держаудитслужби.
|
|
Доброго дня.
За старою редакцією Закону України "Про публічні закупівлі" в ст. 21 та ст.22 було чітко вказано про обов'язкове вказання ПДВ до очікуваної вартості предмету закупівлі, за новою редакцією дане уточнення відсутнє. в наказі № 275 від 18.02.2020 вказано, що
очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. В ст.5 ЗУ №922 описані принципи здійснення публічних закупівель, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, максимальна економія, ефективність та пропорційність.
Тому в нас виникло запитання чи буде законним і допустимим:
1. оголошення річного плану на всю суму виділених бюджетних коштів.
2. оголошення закупівлі на суму вже БЕЗ ПДВ.
3. подальше укладання договору з переможцем закупівлі.
3.1. якщо переможець не є платником ПДВ, то все залишається без змін.
3.2. якщо переможця є платником ПДВ, то за допомогою відповідного поля, під час публікації договору, вкати нову загальну суму з ПДВ, а сума без ПДВ буде заповнена автоматично.
Завдяки даному алгоритму буде досягнуто принципу недискримінації учасників, добросовісної конкуренції, та максимальної економії бюджетних коштів, завдяки можливості оформлення податкового кредиту.
Надайте будь-ласка інформацію, чи буде дане рішення допустимим і законним?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 441/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=372c4280-78bc-44ab-a9dc-85ac40b26ddb
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|