|
|
08.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час розробки тендерної документації на закупівлю робіт чи ОБОВ’ЯЗКОВОзамовник для визначення обсягу та переліку робіт щодо закупівлі в технічних вимогахповинен врахувати п. 5.1 КНУ Настанова з визначення вартості будівництва, а саме:«Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін абозатверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягівробіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеноюЗамовником.»?2.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник в тендерній документації в технічнихвимогах зазначить щось одне (на свій розсуд):-Або відомість обсягів робіт;-Або локальний кошторис;-Або локальний кошторис з відомістю ресурсів до нього, тощо3.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник в тендерній документації в технічнихвимогах для визначення обсягу та переліку робіт щодо закупівлі замість відомостіобсягів робіт та відомості ресурсів до неї виставить локальний кошторис набудівельні роботи та відомість ресурсів до цього локального кошторису? Чи небуде це суперечити п. 5.1 КНУ Настанова з визначення вартості будівництва?4.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник у відомість ресурсів залишить лишерозділ ІІІ Будівельні матеріали, вироби і комплекти, який показує перелік і обсягматеріалів, виробі і комплектів, але не буде показано всі розділи відомості ресурсів?5.Якщо замовник в тендерній документації в технічних вимогах зазначив відомістьобсягів робіт та відомість ресурсів до неї, то чи означає це, що учасник повиненнадати в складі тендерної пропозиції свою відомість ресурсів, яка повинна повністювідповідати відомості ресурсів замовника? Чи у учасника можуть бути власні технічні рішення, згідно з якими ресурси задіються інші, але обсяг робіт від цього незміниться? Чим це все передбачено в законодавстві?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328- "Щодо здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06%C2%A0Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Водночас відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону. При цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань щодо виникають щодо застосування положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" слід звертатись до Мінінфраструктури. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
26.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Питання такого плану - чи можливо довідки для тендеру отримати онлайн, якщо так то які саме і де?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 17 Закону замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
При цьому Законом встановлено, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F2361-06 розміщено лист від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним”.
|
|
|
28.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня ! Підкажіть, будь ласка, чи потрібно змінювати наказ про тендерний комітет та Положення відповідно до Закону (в редакції від 19.04.2020), якщо склад тендерного комітету не змінювався ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідь на питання міститься в листах від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів” та від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
|
|
|
19.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» зазначено: "замовники, визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”", згідно частини дев'ять статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: "Особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом.". Отже, Державна служба України з надзвичайних ситуацій відповідає критерію замовника, що здійснює публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”,
Прошу Вашого роз'яснення, чи відповідає підпорядкований підрозділ Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який є державним замовником (юридичною особою, яка є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів), вимогам підпункту 1 пункту 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану»?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
22.02.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В сфері благоустрою м. Біла Церква обліковується 303 вулиці, загальною протяжністю 453 км., в тому числі з твердим покриттям 320 км. з удосконаленим покриттям 133 км. На даний час в межах міста є 9 автомобільних, 2 пішохідних мости і 3 шляхопроводи. Експлуатується 45 світлофорних об’єкти, 32 колектори зовнішньої зливової каналізації довжиною 51,9 кілометра.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Порядку визначення предмету закупівлі» затвердженого наказом №708 від 15.04.2020року Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Згідно з ДБН А.2.2-3-2014 Лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури це наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
Враховуючи вищевикладене, та усвідомлюючи що в Замовника на балансі комунальні вулиці та дороги, а не дороги загального користування (див. Закон України "Про автомобільні дороги"), просимо надати роз’яснення з питання чи елементи благоустрою такі як тротуари, колектори зливової каналізації, мережі зовнішнього освітлення є лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, чи лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури може бути виключно об'єкт благоустрою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику: у сфері автомобільного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, надання послуг поштового зв’язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), мультимодальних перевезень, захисту критичної інфраструктури у секторах, за які відповідальне, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті; у сфері розвитку, будівництва, реконструкції, ремонту, облаштування та модернізації пунктів пропуску через державний кордон, їх утримання та експлуатації; у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, житлової політики; у сфері благоустрою населених пунктів, житлово-комунального господарства, управління побутовими відходами; у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері з відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду; у сфері контролю житлово-комунального господарства; у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.
Тому з порушеного питання слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|