|
|
03.10.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство «Жовтневе трамвайне депо» (далі – Підприємство) є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та проводить закупівлі із використанням електронної системи Prozorro.
Нещодавно електронну тендерну документацію в системі Prozorro було доповнено додатковим полем «Умови поставки». Підприємство звернулось до електронних майданчиків з питанням щодо обов’язковості заповнення поля «Умови поставки» та отримало відповідь, що дане поле є опціональним та за потреби може бути вимкнене.
Підприємством за результатами проведення закупівель укладаються договори, в яких визначено такі умови поставки товару: «поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі заявки Покупця, за власний рахунок Постачальника, протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця на конкретну партію Товару. Строк поставки конкретної партії товару може бути змінено за письмовим погодженням сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до даного договору. Постачальник протягом дії договору гарантує та бере на себе зобов’язання на вимогу Покупця здійснити, при необхідності, поставку Товару в розмірі до 100 % (включно) від загальної кількості товару, зазначеного у договорі, на підставі заявки Покупця у визначеному договором порядку.».
Таким чином, Підприємство здійснює замовлення товару партіями, які у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором можуть бути різними. У той же час полем електронної системи «Умови поставки» для повторюваних поставок (поставок партіями) пропонується визначити розмір поставки у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором та визначити кількість таких поставок.
У зв’язку із особливістю виду діяльності Підприємства (міський електротранспорт) на момент проведення закупівлі точно визначити розмір партій товару за договором неможливо, потреби у запасних частинах до транспортних засобів, інших товарно-матеріальних цінностях не є фіксованими, прогнозованими та можуть відрізнятися за обсягами протягом строку дії договору.
На підставі вищезазначеного просимо надати роз’яснення:
1) Чи є обов’язковим заповнення поля електронної тендерної документації «Умови поставки»? Якщо дане поле є опціональним, то чи можна його вимкнути без заповнення?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
11.09.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За умови гостроі соціальноі потреби в 2019р. , без планових призначень та за відсутності коштів на виконання послуг, було прийнято рішення депутатами та посадовими особами сільради про заключення прямих договорів з умовою , що виділення коштів буде здійснено після виконання послуг. та за наявності коштів які надійдуть до ради пізніше після виконання послуг Договірні зобовязання виконавцем були виконані за рахунок виконавця в повному обсязі та складені акти виконаних робіт. На прикінці 2019р. на бюджетній сесії були виділені кошти на проплату виконаних послуг. Вся договірна документація була передана головному бухгалтеру для подальших дій щодо оформлення та подальшої проплати. Маючи змогу та час до завершення 2019р. головний бухгалтер ради незробила нічого ,щодо подальшої реестрації бюджетних зобовязань та взяття на облік договірних зобовязень в органах держказначейства. На початку наступного 2020р. 10.01.2020р. була реестрація бюджетних , планових зобовязань, затверджений та помісячно розподілений кошторис , прийняті паспорти бюджетних програм з урахуванням виконаного,в держказначействі але договори за 2019р які були непроплочені так і були не зареестровані вчасто та взяті казначейством на облік . Аж 15.03.2020р. була проплочена частина договорів, потим 15.04.2020р. потім 15.05.2020р. 07. 06. 20р. итд...тобто виконані договора в 2019р. небули зареестровані в один періуд , а рееструвались щомісячно перед кожною проплатою. Прохання допомогти розібратись в даній ситуації в відповідності до чинного законодавства, та вказати алгоритм як потрібно було вчинити головному бугалтеру ради, вказа ти на можливі помилки чи порушення або їх відсутність. Буду вдячна за допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 532/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=58b82faf-586a-426d-b64e-c9f40c35e9f6&lang=uk-UAПравові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлював Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ ) (далі – Закон № 922).
Статтею 38 Закону № 922 було встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом № 922 та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону № 922, зокрема, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених Законом № 922 в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 922 (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-IX) Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, питання здійснення контролю щодо порушення законодавства в сфері публічних закупівель належать до компетенції Держаудитслужби.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
15.08.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до загальноприйнятої практики та підходу до умов проведення закупівель, початок перебігу строків в таких закупівлях здійснюється відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України, а саме: перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Зазначене підтверджується в тому числі і роз’ясненнями Міністерства економіки України з цього питання, зокрема за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d6c6d6ed-bbd8-4463-a583-32b0a49d88a9&lang=uk-UA.
Разом з тим, відповідно до постанови Верховного Суду від 21.12.2019 у справі №916/452/19 (та інші численні позиції судів), розрахунок перебігу строку згідно абз. 15 п. 47 Особливостей, має починатися з дня настання відповідної події (а не з наступного дня настання відповідної події). Відповідно існують різні підходи до розрахунку строків у разі якщо зазначено початку перебігу «з дня» та «з дати».
Таким чином, просимо надати роз’яснення щодо наступного:
1. Яким чином здійснювати розрахунок строків в публічних закупівлях, зокрема з якого дня/дати починається перебіг відповідного строку;
2. Яким чином обчислювати початок перебігу строку у випадку зазначення початку перебігу «з дня» та «з дати»;
3. Яким чином обчислювати початок перебігу строку у конкретних випадках:
1. Ч. 10 ст. 29 Закону - Строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.
2. Абз. 15 п. 47 - Особливостей Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту.
3. Абз. 4 п. 49 Особливостей - Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 123/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c50d66b-a34f-4b83-8ae3-e1fdea208d80&lang=uk-UAВодночас наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. |
|
|
24.06.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! По данній закупівлі на сайті неможливо перевірити декларацію по назві запропонованого товару, а згідно наказу ми повинні шукати по назві: Відповідно до НАКАЗу МОЗ України від 21.12.2022 № 2311 «Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режим доступу до них» 21.12.2022 № 23112. У Реєстрі осіб містяться такі відомості:
1) про особу, відповідальну за введення виробів в обіг:
найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця, відповідальної за введення виробів в обіг (виробник або уповноважений представник) код ЄДРПОУ або індивідуальний податковий номер;
місцезнаходження (місце реєстрації) особи, відповідальної за введення виробів в обіг (адреса, телефон, електронна адреса);
виробник (українською мовою та англійською мовою (за наявності));
місцезнаходження виробника (адреса, телефон, факс, електронна адреса, країна);
поточний рахунок особи, відповідальної за введення виробів в обіг (за наявності).
2) про медичні вироби або активні медичні вироби, які імплантують, або медичні вироби для діагностики in vitro:
відомості про особу, відповідальну за введення виробів в обіг (ідентифікатор);
вироби їх назви та за наявності інформація щодо типу, виду, марки, моделі, коду за каталогом, відомості про реагенти (українською мовою та англійською мовою (за наявності));
опис виробів (характеристика, призначення) (за наявності);
декларація про відповідність та у разі наявності сертифікат відповідності;
код та назва виробів, відповідно до Національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159 (за наявності);
код виробів згідно ДСТУ EN ISO 9999:2021 Засоби допоміжні для осіб з обмеженням життєдіяльності (далі - ISO 9999) (за наявності). Вони подали Швидкий тест на виявлення 10 видів наркотичних речовин, сеча, касета для занурення (Boson, 1L26M3). Як нам перевірити по назві цей тест? Згідно з класифікатором повинна бути назва виробу, клієнт не надав інформацію стосовно моделі яка в специфікації а надав тест на алкоголь ще й по слині, а не по сычи, як замовлялось. Чи можемо ми такого учасника дискваліфікувати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Так, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 11-1 Особливостей замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених Особливостями.
Водночас відповідно до підпункту 10 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України (далі - МОЗ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами) (далі - Положення) МОЗ відповідно до покладених на нього завдань у сфері охорони здоров’я затверджує:порядок ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, перелік відомостей, які зберігаються в ньому, та режим доступу до них та відповідно до пункту 8 Положення, МОЗ у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Також виходячи з норм Положення, постанов Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093 “Деякі питання реалізації експериментального проекту стосовно діяльності централізованої закупівельної організації у сфері охорони здоров’я” та від 14.09.2020 № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (зі змінами), ДП “Медичні закупівлі України” є централізованою закупівельною організацією, яка забезпечує формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель для медичних виробів та лікарських засобів, у тому числі здійснює кваліфікацію постачальника до електронного каталогу, та належить до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я.
Тому, щодо порушеного питання застосування наказу МОЗ України від 21.12.2022 № 2311 "Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 1.01.2023 № 57/39113), необхідно звертатися до МОЗ.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
12.06.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовники, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року в редакції Закону України №114-IX від 19.09.2019р. (надалі – Закон), відповідно до пункту 3-7 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг згідно особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» в редакції постанови Кабінету Міністрів України №471 від 12.05.2023 – із змінами (надалі – Особливості).
Відповідно до пункту 11-1 Особливостей замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених Особливостями.
Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 121 Особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” Особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 Оособливостей.
Відповідно пункту 1-1 постанови від 25.03.2009 №333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» – із змінами (надалі – Постанова №333) «Заклади охорони здоров’я державної та комунальної форми власності, що частково або повністю фінансуються з державного та місцевих бюджетів (у тому числі мають укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій), а також місцеві державні адміністрації (військові адміністрації) та їх структурні підрозділи здійснюють закупівлі лікарських засобів, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого цією постановою.»
Відповідно до частини 10 статті 10 Закону України від 19.10.2017 №2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» – із змінами (надалі – Закон №2168) «{Дію частини десятої статті 10 зупинено до 1 січня 2025 року} 10. Оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України підлягають лікарські засоби, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, та програми медичних гарантій.»
У зв’язку з неузгодженістю норм Постанови №333 та Закону №2168, просимо надати роз’яснення стосовно закупівлі, відповідно до пункту 10 та/або 11-1 Особливостей, закладами охорони здоров’я комунальної форми власності, що мають укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, лікарських засобів, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та НЕ включені до Національного переліку.
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Так, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 11-1 Особливостей замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених Особливостями. Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я та зокрема у сфері забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Тому, щодо порушеного питання застосування постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення" (зі змінами) та Закону України від 19.10.2017 №2168-VIII "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", пропонуємо звертатися до МОЗ.
|