|
21.10.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня ! Підкажіть будь- ласка, чи діє при закупівлях за Законом України «Про публічні закупівлі» (в редакції після 19 квітня 2020 року) обмеження щодо максимального ліміту, а саме, не більше ніж 10% при зміні ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Зауважу, про практику Верховного Суду, зокрема, про позицію Верховного суду у складі об’єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 18.06.2021 по справі №927/491/19, згідно з якою визначена позиція, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Попри те, що постанова від 18.06.2021 по справі № 927/491/19 стосується положень Закону України «Про публічні закупівлі» які діяли до 19.04.2020.
Відтак, на даний час, чи існує можливість підвищення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% за весь час дії договору - є дискусійним
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та у запиті № 36/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35c41d5f-2d24-470f-a4ee-74ed2c199290&lang=uk-UA
|
|
04.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення: чи правомірно здійснити закупівлю одягу (спідня білизна, футболки, штани, светри та ін.) для поранених, що перебувають на лікуванні в підпорядкованих лікувально-профілактичних закладах, на суму, вартість якого перевищуватиме 50 тис. грн. без застосування спрощеної закупівлі та/або електронного каталогу у відповідності до виключення Постанови Кабінету Міністрів України № 169 в редакції Постанови № 732, а саме: «існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовників строків для проведення спрощеної закупівлі або застосування електронного каталогу».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листах від 12.09.2022 № 3323-04/64632-06 "Щодо інформування про зміни в законодавстві", від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" та від 15.08.2022 № 3323-04/58791-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=64632 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%20%093323-04%2F58791-06 Принагідно пропонуємо до перегляду вебінар, проведений представниками Міністерства економіки України спільно з проектом технічної допомоги ЄС «Підтримка реформ публічних закупівель в Україні», в якому розглянуто тему: «Публічні закупівлі у воєнний час: загальний огляд», що доступний за посиланням: https://www.facebook.com/PublicProcurementofUkraine/videos/721401338975907
|
|
23.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16.12.2021 №1977-IX (далі – Закон про локалізацію), визначено, відповідно п.2 певний перелік товарів до яких замовник у публічних закупівлях застосовує визначені особливості.
Перелік не містить коду товару з Єдиного закупівельного словника та потрібно орієнтуватися виключно на назву. Тобто в переліку зазначено товарна група.
Просимо роз'яснити кожну наступну ситуацію, з якою ми як Замовник зіткнулись, а саме:
1. Закупівля послуг з ремонту автомоболів (Рканів марки Tadano). Коли при виконання Переможцем закупівлі взятих на себе зобов'язань, Замовник отримує у власність бензонасос. Який фактично відноситься до товарної групи "насоси" але не є окремим обладнанням в розумінні такого, а є запасною частиною автокрану. В даній редакції Закону, нами вбачається необхідність застосовувати вимогу щодо локалізації виробництва. В той же час законотворцями в поясненні до правок Закону зазначалось включення лише окремого обладнання, а не й запасних частин.
Нами вказано точковий приклад даної проблеми, але охоплює закупівлю будь-яких запасних частин чи/або послуг з ремонту техніки у складі яких є запасні частини, а не окремі обїєкти. Як приклад компресор кондиціонеру чи насос серверного обладнання з водяним охолодженням.
Питання - чи застосовувати Замовнику вимоги щодо локалізації при закупівлі запасних частин, а не окремих об'єктів?
2. Закупівля повітряних насосів. Де назва закупівлі з кодом ДК буде 42120000-6 Насоси та компресори (Повітряні насоси), а конкретний код закупівлі - 42122460-2 Повітряні насоси. Тобто переліком передбачено застосування вимоги при закупівлі насосів та компресорів. В той же час товарна група "насоси та компресори" в переліку вказані в більш ширшому розумінні, а саме - відцентрові, насоси, підіймачі рідин. В зазначеному переліку відсутня конкретна товарна група "повітряні насоси". Замовником вбачається розбіжності в переліку, де вказано більш широка товарна група й фактично необхідно застосовувати вимогу про локалізацію виробництва до будь-якого насосу, незалежно від конкретної товарної групи.
Нами вказано точковий приклад даної проблеми, але охоплює закупівлю будь-яких товарних груп, загальна назва яких представлена в переліку.
Питання - слід застосовувати вимогу про локалізації до всієї товарної групи вказаної в переліку, чи лише точного співпадіння назви та конкретної товарної групи?
Відсутність неврегульованих питань що зазначені вище, та регламентуються Законом про локалізацію виробництва, призведе до повної зупинки закупівель товарів, робіт та послуг, на які поширюються норми Закону в загальному розумінні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”, від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool””, від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06При цьому зазначаємо, що Мінекономіки отримує численні звернення від суб’єктів сфери закупівель з подібних питань. У зв’язку з цим, оскільки Закон України від 16.12.2021 № 1977-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості”, який має на меті модернізацію та забезпечення сталого розвитку виробничо-експортного потенціалу промислового сектору національної економіки, поліпшення економічного становища України, збереження існуючих і створення нових робочих місць, підвищення добробуту громадян, розроблений групою народних депутатів України, та ураховуючи частину третю статті 21 Закону України “Про комітети Верховної Ради України”, згідно з якою комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України, Мінекономіки звернулося листом від 20.10.2022 № 3311-02/71029-01 до Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку (далі - Комітет) з проханням надати роз’яснення щодо шляхів вирішення існуючих проблем в межах чинного законодавства або розглянути можливість внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі". Порушені у запиті АТ “Укргазвидобування” питання також враховані у зверненні до Комітету. Крім цього, за результатами зустрічі 02.11.2022 з народним депутатом України Кисилевським Д. Д. та представниками Федерації роботодавців України стосовно проблемних питань застосування вимог щодо наявності ступеня локалізації виробництва товарів під час здійснення публічних закупівель, Мінекономіки поінформувало суб’єктів сфери закупівель листом від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”. Водночас у разі надходження відповіді від Комітету суб'єкти сфери публічних закупівель будуть поінформовані додатково.
|
|
15.08.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
У Листі «Щодо змiни цiни у договорах постачання електричної енергії» № 3304-04_33869-06 від 14.08.2019 р. Мінекономрозвитку надало наступне роз’яснення:
«Згiдно iз частиною шостою статтi 67 Закону № 2019 вiдповiдно до правил ринку "на добу наперед" та внутрiшньодобового ринку за результатами торгiв оприлюднюються ціна та обсяги купiвлi-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (iндикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергiї на ринку електричної енергiї.».
Проте станом на момент цього звернення частина шоста статтi 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» перебуває в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 та містить наступні положення:
«6. За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.».
Так, бачимо, що норма про використання РДН та ВДР як орієнтиру (iндикатору) для укладення правочинів відсутня.
Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.
Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють закупiвлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрiшньодобовому ринку i на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.
Так, «ринок електричної енергії» не обмежується певним одним ринком та постачальники зі свого боку вільні у виборі ринку, на якому можуть здійснювати купівлю-продаж електричної енергії. Варто зауважити, що ціни на різних ринках електричної енергії можуть суттєво відрізнятися, що може створювати високий рівень фінансового навантаження на постачальника електричної енергії.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Беручи до уваги вищеозначене, положення Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо кількості ринків електричної енергії, що функціонують в Україні, їх специфіку та правила купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, та в цілому волатильність ціни на енергоресурси в Україні (зокрема в період триваючої війни), постачальники стикаються з питанням правильної та обґрунтованої зміни ціни у договорах постачання електричної енергії відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». А саме постає наступна проблема:
«який ринок електричної енергії можна вважати орієнтиром (індикатором) для укладення правочинів (укладення Договорів про постачання електричної енергії, зміни ціна за одиницю товару у таких договорах відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» тощо) щодо купівлі-продажу електричної енергiї ?».
Просимо надати роз’яснення щодо порушених у цьому зверненні питань відповідно до чинних нормативно-правових актів щодо звернення громадян.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|
|
11.08.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Університет оголосив процедуру відкритих торгів на закупівлю природного газу на 20220 рік у грудні 2019 року. Було обрано переможця, проте другий учасник подав скаргу в АМКУ щодо скасування рішення тендерного комітету про обрання переможця. Розгляд скарги в АМКУ затягнувся до 24 січня 2020 року. Новий переможець був визначений 24 січня 2020 року відповідно до рішення тендерного комітету. Відповідно договір про закупівлю був укладений лише 10 лютого 2020 року.
В умовах тендерної документації замовником було розміщено проект договору, де було вказано, що постачання газу здійснюється з січня по грудень 2020 року. Відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю повинен укладатися на тих самих умовах, які були зазначені в проекті договору під час проведення процедури відкритих торгів. З огляду на це, університет, не зважаючи на укладення договору лише 10 лютого 2020 року, включив в умови договору пункт, відповідно до якого постачання газу здійснюється з січня по грудень 2020 року (як було зазначено і в проекті договору у складі тендерної документації). Новий переможець процедури закупівлі завів ліміти природного газу університету 24 січня 2020 року (одразу ж після визнання його переможцем відповідно до рішення тендерного комітету). З огляду на це розподільник закрив весь обсяг спожитого університетом газу за січень 2020 року на цього нового переможця.
Чи є дана ситуація порушенням ч.7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" ( в редакції 08.02.2020), а саме "Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом"?
|
|
Відповідь
|
|
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону. Так, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Разом з тим, оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, з питань встановлення порушень слід звертатись до органів контролю.
|