|
|
13.03.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт", відповідно до ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі Закон), просить надати відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Відповідно до ст.10 Закону Замовник оприлюднює звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
Загальне правило статті 193 Господарського кодексу України говорить: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, іншим правовим актам, договору...
Наше підприємство уклало договір на постачання Товару. Постачальник поставив Товар за договором в повному обсязі, кошти за Товар йому сплачені, строк дії договору закінчився. Постачальнику, відповідно до умов договору, нарахована пеня за прострочення поставки товару. Просимо пояснити наступне. Чи вважається договір виконаним, якщо постачальник ще не сплатив пеню за прострочення постачання товару за цим договором?
З повагою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Водночас застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання (частина третя статті 193 Господарського кодексу України).
Разом з тим статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Крім того, статтею 545 Цивільного кодексу України регулюється підтвердження виконання зобов'язання. Припинення виконання зобов"язань регулюється главою 22 Господарського кодексу України.
|
|
|
13.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управлінням спільної комунальної власності було заплановано придбання пари та гарячої води(опалення) двома планами по коду 09320000-8 на суму 1818,4 тис. грн.(за власні кошти) та на суму 825,0 тис. грн (за бюджетні кошти). Переговорна процедура була проведена на загальну суму 2643,4тис. грн., договір заключен теж на 2643,4 тис.грн. Чи мали право управління проводити пререговорну процедуру, з подальшим заключенням договору, по двом планам в сумі, якщо код ДК 021:2015 однаковий.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас інформуємо, що питання планування замовником закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
11.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство "Благоустрій міста Ізюма" виграло тендер щодо виконання будівельних робіт з реконструкції. Згідно умов договору підряду виконання будівельних робіт здійснюється з матеріалів підрядника, тобто КП "Благоустрій міста Ізюма". Чи повинно комунальне підприємство проводити тендер щодо закупівлі будівельних матеріалів (товарів) в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі", якщо вказана закупівля проводиться за рахунок авансу замовника в межах виконання договору підряду, укладеного за результатами відкритих торгів, що проводились замовником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону.
Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
Таким чином, якщо суб"єкт є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, рбіт або послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.
Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
|
|
|
10.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Також, ця частина містить в собі перелік випадків для зміни істотних умов договору про закупівлю, які вказують на той факт, що тендерна пропозиція повинна містити в собі у тому числі ціну за одиницю товару.
Відповідно до ст. 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
В листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, від 27.10.2016, № 3302-06/34323-06 міститься інформація щодо подання документів тендерної пропозиції, а саме: … таким чином, завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, здійснюється учасниками саме до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Проте, ціну за одиницю товару, замовник не може отримати з документів, завантажених в систему до закінчення строку подання тендерних пропозицій: по-перше, це технологічно не можливо, оскільки аукціон відбується «за загальною специфікацією», по-друге, ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись за результатами електронного аукціону.
З метою отримання ціни за одиницю товару, замовником в тендерній документації встановлюється вимога про надання відповідної комерційної пропозиції із зазначенням ціни за одиницю товару, яка завантажується в систему після проведення аукціону (в тендерній документації зазначаються вимоги до форми та змісту комерційної пропозиції та строки її завантаження, іноді вимагається до комерційної пропозиції долучити калькуляцію ціни одиниці послуги, наприклад).
Прошу консультації з наступного приводу:
1) Чи вірне твердження: «Зважаючи на приписи ч.4 ст.36 Закону комерційна пропозиція, завантажена в систему вже після аукціону, є складовою тендерної пропозиції»;
2) У випадку, якщо комерційна пропозиція, завантажена в систему вже після аукціону, не відповідає вимогам тендерної документації, то пропозиція учасника може бути відхилена згідно з пунктом 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» – тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bbfa1216-bbb8-4899-a020-ce4ae274e250&lang=uk-UA
|
|
|
10.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
МКП «Дніпропетровський електротранспорт» має намір придбати в 2017 році 50 нових тролейбусів з низькім рівнем підлоги , але наше підприємство немає достатньої кількості коштів для закупівлі 50 тролейбусів. Тому наше підприємство має намір придбати тролейбуси у лізинг (послуги фінансового лізингу), через міжнародну лізингову компанію.
П.3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», дія закону «Про публічні закупівлі не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Таким чином на підставі вищевикладеного:
Просимо,
1. Надати роз’яснення: чи можливе укладання договору фінансового лізингу без проведення процедури закупівлі (відкриті торги).
2. Яким Законом України регулюється закупівля послуг фінансового лізингу
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|