|
|
19.04.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство (комунальне підприємство) виграло торги у замовника на надання послуг у розмірі 17 млн. грн. згідно тендерної документації генпідрядник не вказує в своєї тендерної пропозиції про залучення субпідрядників, у разі надання послуг останніми у розмірі до 20 % від загального обсягу. Під час виконання умов договору у генпідрядника виникла потреба залучити субпідрядну організацію до надання послуг. Вартість послуг субпідрядника складає 0,8 млн. грн. (що становить менш ніж 20% від загального обсягу).
Питання:
Чи повинен генпідрядник у цьому випадку проводити процедуру закупівлі для визначення субпідрядника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e629f2e1-a1c9-4e58-8584-834634a6632b&lang=uk-UA
|
|
|
19.04.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Відповідно до п.2 ч.3 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
При цьому, aні чинне законодавство України, ані роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (принаймні ті, які є у публічному доступі) не дають відповіді на питання, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку – подання пропозицій, чи проведення аукціону, чи укладення договору.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку для цілей встановлення необхідності змінити ціну за одиницю товару шляхом внесення змін до договору про закупівлю?
2. У Роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 зазначено, що внесення змін щодо ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
У цьому ж Роз’ясненні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України називає одним з органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, Державну службу статистики України, хоча також вказує, що перелік відповідних органів не є вичерпним.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити:
- Які органи, окрім Державної служби статистики України, уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку?
- Як діяти, якщо кілька (два і більше) відповідних органів надають різну інформацію щодо коливання ціни товару? Інформація якого органу матиме переважаючу силу при встановленні рівня коливання ціни за одиницю товару на ринку?
3. У ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» серед принципів здійснення закупівлі виокремлено принцип максимальної економії та ефективності, а метою ЗУ «Про публічні закупівлі» є, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, чи буде правомірною та чи відповідатиме принципам публічних закупівель (у т.ч. принципу максимальної економії та ефективності) зміна ціни за одиницю товару у бік збільшення на 7% у разі коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення лише на 2%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання зміни істотних умов міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , який зокрема містить рекомендацію Мінекономрозвитку щодо необхідності обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни товару на ринку у разі внесення змін до договору про закупівлю, у випадку передбаченому пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону.
Крім того, пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків може здійснюватися виключно у разі наявності коливання ціни такого товару на ринку. Таким чином, оскільки коливання ціни товару на ринку може відбуватися як в бік збільшення так і в бік зменшення, сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону відповідно до коливання ціни на ринку.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|
|
|
18.04.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Керуючись статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон), Харківський апеляційний адміністративний суд (далі - ХААС) повторно звертається до Вас з метою отримання конкретних відповідей з наступних питань, а саме:
1) 11.09.2015 за № 21-0579-15 ХААС було отримано Експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт з реабілітаційними роботами нежитлової будівлі літ. «Ф-4» по вул. Володарського, 46, корп. 1 в м. Харкові», згідно з яким кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на вересень 2015 року складала 27216,503 тис. грн.
На підставі вищенаведеного, ХААС у 2015 році проводив процедуру відкритих торгів щодо закупівлі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 - капітальний ремонт з реабілітаційними роботами нежитлової будівлі літ. «Ф-4» по вул. Володарського, 46, корп. 1 в м. Харкові згідно з нормами Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII, за результатами якого укладено договір від 16.12.2015 № 102 на загальну суму 26 178 424,80 грн. (з ПДВ) (оголошення про проведення торгів від 07.10.2015, ВДЗ № 352(07.10.2015) №209726) (лист ХААС вих. № 07-11/1/17 від 15.02.17 з додатками).
Згідно з п. 10.1 Договору та Календарним планом-графіком виконання робіт строк дії договору та виконання робіт - до кінця 2017 року.
При цьому у п.3.1 Договору вказано, що договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису та є динамічної в межах кошторисної вартості.
01.12.2016 ХААС проведено коригування Експертного звіту, у зв'язку зі зміною розцінок на виконання деяких видів робіт та їх вартістю, а саме отримано Експертний звіт № 21-0647-16 щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт з реабілітаційними роботами нежитлової будівлі літ. «Ф-4» по вул. Семінарська, 46 (колишня вул. Володарського), корп. 1 в м. Харкові (коригування)».
Згідно з Експертним звітом № 21-0647-16, загальна кошторисна вартість будівництва в поточних цінах станом на 29.11.2016 стала 34745,753 тис. грн., тобто збільшилась на 7529,250 тис. грн.
Враховуючи вищенаведене, виникає питання, чи має право ХААС внести зміни до діючого Договору:
- шляхом збільшення його вартості у зв'язку з вищезазначеними обставинами?
або
- шляхом перегляду обсягу робіт за новими розцінками в межах суми договору?
2) у разі необхідності здійснення подальшого коригування проектної документації чи треба проводити процедуру з проектними організаціями через систему Prozorro, коли проектна організація не може бути змінена, у зв'язку з її авторським правом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
18.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Питання стосується ціни договору та вартості пропозиції за результатами електронного аукціону.
Як приклад проводимо відкриті торги із закупівлі послуг з перекладу. В тендерній документації зазначено приблизно 30-32 мови. Ми як Замовник та як правоохоронний орган не знаємо скільки кримінальних справ і по яким напрямкам (або по яким особам) протягом року буде відкрито, відповідно не знаємо і не можемо спланувати на які мови будемо перекладати і в які країни будемо робити ті чи інші запити. Відповідно ми проводимо закупівлю і зазначаємо в тендерній документації, а саме в ціновій пропозиції, щоб учасник надав вартість за одну сторінку перекладу кожної із тридцяти мов. Наприклад вартість кожної сторінки всіх тридцяти мов становить 100 грн., відповідно вартість пропозиції 3000 грн. (100*30=3000). При цьому очікувана вартість на майданчику і відповідно на «Прозоро» стоїть наприклад 600 000,0 грн., в тендерній документації також зазначено що договір буде укладений на 600000,0 грн. і в протоколі розгляду пропозицій також зазначено що договір буде укладатися на 600 000,0 грн.
Але проблема виникає з державним казначейством України, яке зазначає і вказує на п.20 Звіту в якому, як приклад, зазначена «сума, визначена в договорі про закупівлю» і відповідно дорівнює 3000,0 гривень. З технічних причин Замовник не заповнює пункт 20 Звіту, який автоматично переноситься за результатами електронного аукціону.
Хочеться зазначити, що відповідно до ст.27 та 28 Закону та і взагалі по своїй сутті ціна тендерної пропозиції не завжди може бути вартістю або ціною договору. Чи вірно ми розуміємо, що Замовник сам вправі в тендерній документації визначати критерії і методику оцінки тендерних пропозицій та якщо так то на скільки коректною в даній ситуації є перенесення результату електронного аукціонну в п.20 Звіту - «сума, визначена в договорі про закупівлю», який (тобто п.20 Звіту) по своїй суті відображається не зовсім правильно або логічно?
Крім того, Замовником для усунення маніпуляцій учасниками процедури закупівлі, а саме для формування кінцевої тендерної пропозиції, розроблена спеціальна методика оцінки або в тендерній документації зазначено, як приклад: «…що кінцева вартість пропозиції має бути розрахована пропорційно первинній…»
Просимо надати консультацію або методологічну допомогу з даного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=851dc5b2-a322-4aa4-802d-542946ed1db8&lang=uk-UA
|
|
|
13.04.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, будь ласка, як правильно оформити договірні відносини, якщо укладається договір про надання освітніх послуг, які повинні тривати 2 роки відповідно до освітньої програми. Навчання фізичної особи оплачує юридична особа - розпорядник бюджетних коштів, яка може брати фінансові зобовязання на бюджетний рік. Чи правильно укладати догоовір строком на 2 роки, а додатковою угодою брати зобовязання на рік? Прошу надати відповідь з посиланням на норми права.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи).
Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону, якою встановлено заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Поряд з цим, відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
При цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює, зокрема реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, в межах повноважень контроль за відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі).
Тому, з питання реєстрації бюджетних зобов’язань слід звернутатись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|