|
01.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Підкажіть будь-ласка вирішення наступного питання: Учасник закупівлі подав пропозицію та підвантажив документи на які поставив гриф конфіденційно, згідно ст. 27 ЗУ "Про публічна закупівлі", Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону, але учасник визначив конфіденційною усю свою пропозицію. Чи має Замовник відхилити такого Учасника, і якщо так на як з посиланням на яку саме статтю Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому відповідно до пункту першого частини другої статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 27 Закону під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 Закону.
Таким чином, Законом встановлена імперативна норма, згідно з якою вищазазначена інформація не може бути визначена конфіденційною.
Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону.
|
|
01.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У статті 136 Земельного Кодексу України зазначено, що закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (зокрема, оренди) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.
1. Чи можна застосовувати законодавство про публічні закупівлі для закупівлі органом виконавчої влади послуг з підготовки лотів до проведення земельних торгів, а саме виконання робіт із землеустрою, оцінки земель за умови відсутності бюджетних призначень, коли виконавцю цих послуг витрати компенсуються у подальшому іншою юридичною особою за результатами проведення земельних торгів за рахунок коштів покупця лота, тобто без використання бюджетних коштів?
2. Якщо так, то як проводити планування публічних закупівель за відсутності бюджетних призначень? Що може у цьому випадку бути підставою для внесення відповідного пункту до річного плану закупівель та (або) додатку до нього?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
01.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення.
Замовником двічі було відмінено процедуру закупівлі відкриті торги на закупівлю газу природного, скрапленого або в газоподібному стані, код ДК 016:2010 – 06.20.1 (Природний газ, код ДК 021:2015 - 09123000-7) (Природний газ) – 2 лоти відповідно до статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) (подано для участі в них менше двох тендерних пропозицій). В зв’язку внесеними змінами до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578, замовником визначено предмет закупівлі газове паливо, код ДК 021:2015 - 09120000-6 (Природний газ).
Чи має право замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації), враховуючи що змінився предмет закупівлі.
Просимо Вас в найкоротший термін надати роз’яснення, з метою недопущення негативних наслідків в опалювальний період при поставці товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
27.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі» № 2092 від 19.12.2016 передбачено, що Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів. Чи можна розбивати на лоти предмет закупівлі за іншими показниками (критеріями)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
27.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
запланована річна сума на придбання ліків складає 240тис.грн-це відкриті торги. можно поділіти цю суму на квартали,та проводити кожного кварталу відкріті торги на 60 тис.грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому у разі здійснення замовником закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Водночас згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Крім того зазначаємо, що Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами), на які в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції. Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
|