|
|
12.09.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! у 2018 році було оприлюднено додаток до річного плану на виконання певних робіт згідно зведеного кошторису та оприлюднено звіт про укладений договір. Станом на сьогоднішній день договір розірвано через те що з певних причин підрядна організація не може в повному обсязі виконати договірні зобов'язання. Як бути замовнику:
1. чи потрібно вносити зміни в додаток до РП 2018року:
- РЕДАГУВАТИ - зазначити зміни в примітці+відзвітувати про новий договір;
- зменшити очікувану вартість та створити на різницю новий додаток до РП, адже тепер при створенні звіту про укладений договір необхідно вказати прив'язку до РП.
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, в якому зазначено, що замовник може вносити зміни до додатку до річного плану до здійснення відповідної закупівлі; у разі розірвання договору та необхідності здійснення нової закупівлі, такий предмет вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим, у відповіді на запит 708/2019 міститься інформація щодо внесення змін до додатку до річного плану за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=702d25a8-f2ea-4c1f-9e48-1d42aaf2161b&lang=uk-UA
|
|
|
09.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть питання:
Аномально низька ціна тендерної пропозиції – це ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 % або більше від середньоарифметичного значення ціни (приведеної ціни) тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 % або більше від наступної ціни (приведеної ціни) тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна автоматично визначається електронною системою закупівель, за наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота) (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування зазначеної в ній ціни або вартості та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію в разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного Законом (абзац другий ч. 14 ст. 29 Закону).
Учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня із дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції (абзац перший ч. 14 ст. 29 Закону).
Зважаючи на вищезазначене виникають наступні запитання:
1. Яким чином учасник має «належно обґрунтувати» ціну або вартість тендерної пропозиції послуг/робіт у сфері будівництва (поточний та/або капітальний ремонт, реконструкція, модернізація)?
2. Чи має Учасник обґрунтовувати та підтверджувати цінову пропозицію, яка визначена як аномально низька електронною системою закупівель, розрахунками (вартість будівельних матеріалів, вартість роботи машин та механізмів та інше), до визначення учасника Переможцем?
3. Чи є підставою для відхилення у разі, якщо Учасник надав обґрунтування найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, що є аномально низькою у вигляді пояснення низьких ціноутворюючих складових (наявність власної матеріальної технічної бази, наявність довготривалих ділових стосунків з постачальниками, що надають знижки на будівельні матеріали та інше), але не навів розрахунку зазначеного обґрунтування?
4. Чи необхідно Учаснику в обґрунтуванні пояснювати вартість робіт чи послуг за кожною позицією з яких складається загальна ціна пропозиції чи достатньо обґрунтувати лише загальну ціну/вартість, яку електронною системою визначено аномально низькою? Тендерною документацію передбачено, що Договірна ціна надаються Учасником якого вже визначено Переможцем
5. За якими критеріями Замовником оцініється надане Учасником обґрунтування аномально низької ціни?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 948/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=84c3a9c1-1627-42ed-b260-cf660431d928&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
22.03.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова став переможцем закупівлі послуг з виготовлення науково-проектної документації. Відповідно до тендерної документації передбачалось залучення субпідрядників на виконання умов договору. Вартість робіт субпідрядників становить 300 тис. грн. Ознайомившись з роз'ясненням, розміщеним за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f&lang=uk-UA, просимо надати відповідь щодо того, чи може бути у цьому разі укладений прямий договір із субпідрядником? Який механізм проведення оплати Казначейською службою повинен застосовуватись? Чи потрібно у цьому випадку публікувати укладені зі субпідрядником договори, адже така підстава не зазначена як така, на яку дія Закону не поширюється.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь щодо укладення прямого договору із субпідрядником міститься в запиті № 1101/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f&lang=uk-UA
При цьому відповідь на питання щодо публікації укладених із субпідрядником договорів міститься у запитах № 438/2021 та № 2630/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e73c1664-6ea0-4fbf-8304-b23aca224e92&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=312ca25c-e235-45c0-bef0-317247089f29&lang=uk-UA
Водночас згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309.
Так, пунктом 7 цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування.
Тому, з питання механізму проведення оплати пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
Враховуючи вищенаведене виникають наступні питання: що розуміється під час планування під поняттям "наявна потреба " та чи повинен річний план підтверджуватися кошторисом (тимчасовим кошторисом), фінансовим планом (планом асигнувань, планом використання бюджетних коштів)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
27.08.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
питання по суті викладено у листі Мінфіну (вкладення)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) − придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Визначення поняття “замовник” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Крім того, питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – наказ № 454).
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
У свою чергу, у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), яка затверджена наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
Поряд з цим відповідь на питання щодо афілійованих підприємств міститься у запиті від 20.12.2017 № 1222/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d7413ca-b929-424e-a711-5a65e129bbc5&lang=uk-UA
|