|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення щодо включення в один прямий договір більш ніж одного коду ДК.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація стосовно випадків, у разі яких замовник має оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, та питання оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель, якщо предметом договору є придбання декількох предметів закупівлі містяться в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
27.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військова частина А3384 (код ЄРПОУ 26615294), являється Замовиком у значенні передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
З метою реалізації норм чинного законодавства у військовій частині розроблено та використовується річний план закупівель. У відповідності до ст.. 4 Закону закупівлі проводяться відповідно до річного плану закупівель.
Починаючи з 01.11.2019 року в функціонал системи ПРОЗОРРО внесено зміно, згідно з якими річний план закупівель отримав статуси. Одним із статусів являється «оголошено тендер», який не дає можливості вносити зміни до плану закупівель.
В результаті отриманих змін до кошторису військової частини А3384 виникла необхідність внести зміни до річного плану закупівель, зокрема до записів в річному плані статус яких «оголошено тендер». Але система не дає можливості зробити це. Таким чином, з боку військової частини А3384 виникає пряме порушення вимог ст. 4 Закону, щодо відповідності проведення закупівель згідно до річного плану закупівель.
На підстав викладеного, прошу Вас, надати роз’яснення щодо дотримання Закону, та з метою недопущення порушення чинного законодавства у сфері публічних закупівель внести зміни у функціонал системи.
Прошу відповідь надати у найкоротший строк, в тому числі засобами електронного зв’язку на адресу [email protected]
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 1011/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fa10e57-d0bb-4d00-9e8b-d8e7cc67eff6&lang=uk-UA
|
|
|
14.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наказом директора закладу призначена уповноважена особа по публічним закупівлям в особі вихователя-методиста, який має повну вищу освіту. Чи входить в функції уповноваженої особи займатися питанням щодо укладення та виконання договорів про закупівлі. Наша уповноважена особа відмовляється займатися договорами, вважає що в її функції це не входить. За уповноважену особу з 19.04.2020 року буде отримувати доплату в розмірі 50% посадового окладу за проведення процедури закупівель на ПРОЗОРО. Укладанням договорів займається директор закладу ( без доплати).Хто повинен займатися укладанням договорів Згідно Закону? Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Частиною десятою статті 11 нової редакції Закону визначено функції уповноваженої особи.
Поряд з цим на виконання пункту 11 частини першої статті 8 та частини п’ятої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” затверджений наказ Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” (далі – Примірне положення).
Відповідно до абзацу третього пункту 3.1. розділу ІІІ Примірного положення уповноважена особа (особи) може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства.
При цьому згідно з пунктом 3.10 розділу ІІІ Примірного положення уповноважена особа (особи), зокрема аналізує виконання договорів, укладених згідно із Законом України “Про публічні закупівлі”.
Крім того, відповідно до пункту 3.11 розділу ІІІ Примірного положення уповноважена особа (особи) має право, зокрема: ініціювати створення робочих груп з числа службових (посадових) та інших осіб структурних підрозділів замовника з метою складання технічних вимог до предмета закупівлі, оцінки поданих тендерних пропозицій, підготовки проектів договорів тощо; приймати рішення, узгоджувати проекти документів, зокрема договору про закупівлю з метою забезпечення його відповідності умовам процедури закупівлі, та підписувати в межах своєї компетенції відповідні документи.
Отже, замовники самостійно визначають функціональні обов`язки уповноваженої особи в положенні про уповноважену особу, керуючись вимогами нової редакції Закону, та можуть ураховувати Примірне положення в тій частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
|
|
|
31.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Стаття 36 Закону України про публічні закупівлі визначає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі та визначає випадки, за яких такі зміни можливі. Системний аналіз нормативних актів дозволяє зробити висновок, що збільшити вартість за одиницю товару в договорі підряду, укладеному в результаті процедури відкритих торгів, якщо внаслідок цього збільшується динамічна договірна ціна самого договору, майже неможливо, оскільки законодавчі підстави такого збільшення невичерпні та не включають ряд типових ситуацій. Так, наприклад, замовник при формуванні технічного завдання вказує технічні характеристики певних матеріалів та/або обладнання, необхідних для виконання робіт, не зазначаючи його марку та виробника. Такі матеріали/обладнання з аналогічними технічними характеристиками виробляються різними компаніями: як вітчизняними, так і іноземними. При цьому ціни таких виробників на аналогічні матеріали/обладнання з однаковими технічними характеристиками суттєво відрізняються: подекуди певні виробники втричі дорожчі. Розраховуючи тендерну пропозицію та намагаючись при цьому запропонувати роботи по конкурентній ціні, не маючи проекту та, відповідно, чіткої інформації щодо марки та виробника таких матеріалів/обладнання, учасник пропонує дешевший сегмент, який, при цьому, відповідає технічним вимогам замовника. Після отримання проекту для виконання робіт переможець постає перед проблемою: вказані в проекті матеріали/обладнання певного виробника втричі дорожчі, а отже, їх постачання підчас виконання робіт за цінами, визначеними в договірній ціні, приведе до суттєвих збитків для підрядника; збільшити договірну ціну, щоб компенсувати витрати – немає законних підстав, навіть при динамічній договірній ціні; поставити матеріали/обладнання дешевшого сегменту неможливо – невідповідність проекту є серйозним порушенням будівельних норм. Як наслідок, підрядник змушений або працювати собі в мінус, або ініціювати внесення змін в проектно-кошторисну документацію, на що замовник не хоче погоджуватись, оскільки в іншому випадку нестиме додаткові непередбачені ним витрати на зміну проекту. Просимо роз’яснити, в який спосіб повинен діяти підрядник за таких обставин.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".
Разом з тим, фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Поряд з цим замовник має право зокрема за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.
Водночас тендерна пропозиція подається учасником відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Ураховуючи викладене, під час підготовки тендерної пропозиції учаснику за потреби слід звертатись до замовника щодо надання роз"яснень та/або внесення відповідних змін до тендерної документації для можливості формування тендерної пропозиції.
При цьому учасник має право на оскарження. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
|
01.12.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня
Відповідно до правової позиції Нотаріальної палати України від 10.06.2020 (https://npu.ua/news/publ-zakupivli), нотаріус не є суб’єктом процедури публічних закупівель, не надає послуги у сфері права, які є предметом закупівель у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Позиція Нотаріальної палати України, ґрунтується на тому, що нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів (абз 4 ст 3 Закону про нотаріат), а відтак не може підписувати договір про закупівлю, що за визначенням п 6 ч. 1 ст. 1 Закону є господарським договором, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Також Нотаріальна палата України зазначає, що Закон регулює порядок закупівлі товарів, робіт та послуг, а нотаріус має право вчиняти нотаріальні дії, які не є послугами, а прийняття пропозиції укладення договору про надання послуг в результаті оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або оголошення про проведення спрощеної закупівлі є порушенням Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до ст. 9 Закону до основних завдань Уповноваженого органу є, зокрема, узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
При цьому поточна редакція Закону не визначає закупівлю нотаріальних дій, як виключення з Закону, а відповідні роз’яснення Уповноваженого органу з цього питання відсутні.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення, чи підпадає під дію Закону закупівля нотаріальних дій, що вчиняються нотаріусами відповідно до Закону України «Про нотаріат» та інших підзаконних актів, та чи зобов’язаний замовник закуповувати нотаріальні дії нотаріусів з використанням спрощених закупівель або тендерних процедур відповідно до вимог Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 2592/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7599b637-a460-4d2a-b84b-f02cb4c914cc&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|