|
|
03.04.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство економіки України
Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва.
У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання робіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво).
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт.
Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва.
Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість.
Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ.
Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості).
У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі?
Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано).
Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання.
З повагою,
Голова
відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко
____________________________________________________________
Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б
тел.: (066) 860 01 11
ел. пошта: [email protected]
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів та, виходячи з цього, планування закупівель міститься в запиті № 810/2021 , а також листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Водночас зазначаємо, що оскільки згідно Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, з питань визначення вартості будівництва пропонується додатково звернутися до Мінрозвитку. |
|
|
03.04.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаємо Вас, шановні колеги!
Просимо надати роз’яснення щодо застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Постанова) в частині що стосується визначення предмету закупівлі під час закупівлі робіт.
В нашому випадку виникла необхідність проведення закупівлі робіт з будівництва місцевої автоматизованої системи централізованого оповіщення територіальної громади (далі - МАСЦО). МАСЦО є об’єктом будівництва, на який розроблений та затверджений проєкт (проєктно-кошторисна документація), складений зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкту будівництва. МАСЦО складається з окремих складових – лінійних об’єктів, споруд, що мають окремі об’єктні кошториси (кошторисні розрахунки). Лінійні об’єкти, споруди зі складу МАСЦО територіально знаходяться в різних локаціях (частинах територіальної громади) та не пов’язані між собою, крім як функціональним призначення у складі МАСЦО.
Питання:
чи не буде порушенням вимог законодавства з питань закупівель визначення окремим предметом закупівлі - робіт по об’єкту (лінійному об’єкту, споруді) зі складу МАСЦО, якщо він має окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), навіть якщо їх кілька, а зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкту будівництва перевищує вартісну межу, визначену частиною першою ст. 3 Закону (пунктом 10 Постанови);
чи не буде порушенням вимог законодавства з питань закупівель укладення Замовником прямих угод з Підрядником (Підрядниками), якщо вартість робіт по об’єкту (лінійному об’єкту, споруді) відповідно до об’єктного кошторису (кошторисного розрахунку) зі складу МАСЦО не перевищує вартісної межі, визначеної частиною першою ст. 3 Закону (пунктом 10 Постанови).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах № 364/2024 № 367/2024, № 656/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=addcf0d0-ffc9-4d5c-b85a-d5c99019e5f2&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89bcb207-0cc0-4322-b9ff-f08c9eab7a5e&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UA
|
|
|
03.04.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами), передбачено, що якщо у замовника виникла додаткова потреба, яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі, очікувана вартість такої закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі, а замовник обирає вид закупівлі з урахуванням вартісних меж.
У нашій установі виникла непередбачувана потреба у закупівлі послуг з ремонту електричних карів, які вийшли з ладу внаслідок експлуатації. Ця потреба не є регламентним технічним обслуговуванням, її неможливо було передбачити та включити до плану закупівель заздалегідь.
У зв’язку з вищевикладеним, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
Чи можливо у зазначеній ситуації (непередбачувана потреба у ремонті електро карів) застосувати положення пункту 15 Особливостей?
У разі якщо вартість такої закупівлі не перевищує 50 тисяч гривень, чи буде достатньо лише внесення змін до річного плану закупівель та укладення прямого договору без його обов’язкової публікації у електронній системі закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 86/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=965bbff8-7a05-4ca8-8675-275d54fb3b78&lang=uk-UA
|
|
|
28.03.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
АТ «Укргазвидобування» (далі – Замовник) просить надати роз’яснення щодо укладення контрактів (договорів) на купівлю товарів, надання послуг, виконання робіт з афілійованим підприємством ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» (далі - Товариство) у межах законодавства з питань здійснення закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
28.03.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Оскільки роз’яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 «Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання» не дає повної відповіді на питання щодо порядку коректного визначення сфери господарювання в якій здійснюється діяльність юридичної особи, клієнта Банку, потенційного замовника згідно Закону про закупівлі, просимо розглянути питання, які викладені в запиті, що додається.
Лист з електронним підписом направлявся на електронну пошту Мінекономіки.
Дякуємо.
З повагою,
АТ "Сітібанк"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 204/2024, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. |