|
|
23.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерством інфраструктури України створено державне підприємство "Системи безпеки" та визначено його статутну діяльність щодо надання послуг з охорони державного майна, закріпленого за підприємствами, що перебувають у сфері управління Мінінфраструктури (афілійовані підприємства). За змістом ч.6 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
Питання: Закон України "Про публічні закупівлі" не підлягає застосуванню при замовленні Мінінфраструктури та його афілійованими підприємствами в окремих сферах господарювання у афілійованого підприємства ДП "Системи безпеки" послуг з охорони державного майна?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 769/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0a77dfb8-efb9-4f32-a2c5-a7dac6ec9e17&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
23.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може бюджетна установа,яка є малим непобутовим споживачем відповідно до пункту 42 частини 1 статті 1 ЗУ"Про ринок електричної енергії",укласти в 2021 році прямий договір з постачальником універсальної послуги(без проведення спрощеної закупівлі)на суму близько 80,0 тис грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
При цьому на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
|
23.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо допомоги розібратися в наступному питанні. Відповідно до ст. 5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 09.11.2017р. № 2189-VIII (зі змінами), Постачання теплової енергії є послугою (комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами) Поряд з цим, відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV “Про теплопостачання”(зі змінами), теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об’єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Які договори повинно укладати підприємство з бюджетними установами, організаціями — купівлі-продажу теплової енергії чи договори з надання комунальних послуг з постачання теплової енергїї? Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
|
|
|
23.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою неухильного дотримання Закону України «Про публічні закупівлі» в частині вірного планування закупівель у 2021 році та з урахуванням Закону України «Про нотаріат» в тому числі правової позиції Нотаріальної палати України від 10.06.2020 (https://npu.ua/news/publ-zakupivli/), просимо вас надати чіткі роз’яснення щодо закупівель нотаріальних дій.
Зауважимо, що частиною першою статті 3 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Разом з тим, частиною четвертою статті 3 Закону України «Про нотаріат» визначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності».
Стаття 34 Закону України «Про нотаріат» визначає перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси. Оплата вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат», а у разі вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (частина перша статті 19 Закону України «Про нотаріат»).
В свою чергу, Концерн уважно ознайомився із попередньо опублікованими роз’ясненнями щодо аналогічних за змістом запитів стосовно закупівель нотаріальних послуг у розділі «Консультації з питань закупівель», а саме:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5933730e-7526-4701-b5c3-a14c22ff546a&lang=uk-UA ,
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2dd6079-ab32-4b50-8357-86298789b9dc&lang=uk-UA
з відповідними посиланнями на
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA,
проте надані роз’яснення не містять чіткої відповіді на поставленні запитання у співвідношенні з нотаріальною діяльністю і вищезгаданою позицією Нотаріальної палати.
Враховуючи все вищезазначене та враховуючи актуальність таких закупівель для всіх без виключень замовників, просимо вас надати роз’яснення щодо наступного:
1. Чи підпадають нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»?
3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом визначається вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі товарів, робіт та послуг, визначених частинами п’ятою та шостою статті 3 Закону.
Поряд з цим, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею (далі – закупівля) є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Крім того, зазначаємо, що згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі – це фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас звертаємо увагу, що надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель є функціями Уповноваженого органу згідно статті 9 Закону.
Крім того повідомляємо, що аналогічні відповіді міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
|
|
|
20.11.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати розяснення чи є одним і тим самим кваліфікований електронний підпис та електронна печатка.
Чи буде виконана вимога замовника "Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", тобто тендерна пропозиція повинна містити накладений електронний підпис (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно пп. 6, п. 1, розділу 3 цієї документації." у разі якщо учасник підпише свою пропозицію Електронною печаткою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах 604/2020 та 1016/2018 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db40f6e6-8b3a-439c-a820-9e10dbdbeca7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|