|
31.07.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз"яснення, чи потрібно вносити зміни очікуваної вартості закупівлі товарів, робіт і послуг після проведення процедури закупівлі, якщо сума укладеного договору не співпадає з очікуваною вартістю закупівлі, відображеною в річному плані?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
28.07.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» визначено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Одним із таких полів в електронній системі закупівель є поле «процедура закупівлі».
Замовником прийнято рішення про здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням звіту про укладені договори, оскільки вартість закупівлі перевищує 50,0 тис. грн. однак не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Інформація про таку закупівлю вноситься в додаток до річного плану закупівель відповідно до Закону.
Під час складання додатку до річного плану закупівель шляхом внесення інформації про закупівлю, очікувана вартість якої не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, але перевищує 50,0 тис. грн., при заповнення поля в електронній системі закупівель «процедура закупівлі» електронним майданчиком пропонується обрати одну з наступних процедур для такої закупівлі: «Без застосування електронної системи», «Допорогові закупівлі», «Звіт про укладений договір».
Зважаючи на наведене, прошу надати роз’яснення щодо наступного: чи правомірними будуть дії замовника щодо зазначення «Без застосування електронної системи» у додатку до річного плану закупівель у полі «процедура закупівлі» при умові подальшого оприлюднення Звіту про укладений договір зважаючи на те, що Законом не визначено такої процедури закупівлі, як «Звіт про укладений договір»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 740/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c04f60dc-0cdb-4f8e-a72a-eb5ccc015883&lang=uk-UA
|
|
27.07.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 9 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» «замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.»
Лісові господарства України є державними підприємствами з часткою власності держави 100%. Директора лісгоспів призначаються Державним агентством лісових ресурсів, яке є державною установою, шляхом підписання контрактів.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України «Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах».
Відповідно до ст. 2 Лісового кодексу України «Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства»
Основним видом діяльності лісових господарств є захист та створення лісових насаджень, лісівництво та інша діяльність в лісовому господарстві та надання допоміжних послуг в лісовому господарстві, що є забезпеченням потреб громади або держави з охорони лісу.
Також почастішали випадки коли лісові господарства вносять зміни в статути і позиціонують себе як державне комерційне підприємство, таким чином не проводять відкритих торгів та публікують лише звіти про укладені договори.
Враховуючи вищенаведене прошу надати відповідь чи є Замовником в розумінні Закону «Про публічні закупівлі» лісові господарства України?
Прошу надати чітку однозначну відповідь в зв’язку з великим об’ємом фінансових коштів, які витрачаються зазначеними підприємствами при закупівлі товарів, робіт та послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
27.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Початок аукціону було призначено на 21.07.2017 року. Один з учасників торгів 20.07.2017 року повідомив про те, що з технічних причин не може завантажити проект договору (згідно тендерної документації проект договору має бути в тендерній пропозиції) в електронному вигляді в електронній системі ProZorro та надав замовнику письмовий варіант проекту договору до початку проведення торгів. Відкриті торги по закупівлі відбулися 21.07.2017 року, 24.07.2017 року учасник дозавантажив в електронну систему ProZorro вищевказаний проект договору. Чи можливо з урахуванням вищевказаних обставин вважати тендерну пропозицію даного учасника торгів такою, що відповідає тендерній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 164/2016, 178/2016, 153/2017 та 355/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dea93f1b-fbbe-4eca-b708-793c154e0886&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fcdab1ec-d0d4-4410-828f-c60578842a4e&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3a10d8f-aedf-4697-bb3d-04714f3ea420&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=13ef7df0-9dd0-4cc1-a9b8-020402c2083a&lang=uk-UA
Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
26.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
В оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації Замовником вимагалось забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії.
В аукціоні брало участь чотири учасника.
За результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій було обрано переможця. Переможець не надав у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закону), документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Тому тендерну пропозицію цього учасника було відхилено та відповідно до частин 3 та 5 статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції такого учасника не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.
Але, згідно з частиною 4 статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі, зокрема, закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
Зараз, відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону розглядається наступна тендерна пропозиція з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Враховуючи вище викладене просимо надати роз’яснення з наступних питань.
1. Чи потрібно чекати укладення договору про закупівлю з одним з наступних учасників, чи можна вже зараз направляти письмову вимогу до банку (Гаранта забезпечення тендерної пропозиції першого учасника) про виплату коштів забезпечення тендерної пропозиції в розмірі, визначеному в тендерній документації.
2. Який порядок та строки перерахування коштів, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції до відповідного бюджету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
При цьому відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Таким чином, у замовника виникають правові підстави для неповернення забезпечення тендерної пропозиції після закінчення строку, визначеного в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону.
Поряд з цим частиною п’ятою статті 24 Закону визначено, що кошти, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об'єднаннями) не за бюджетні кошти – перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об'єднань).
Разом з тим порядок та строки перерахування таких коштів Законом не визначені.
У свою чергу, порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639.
|