|
|
15.07.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу Вас надати роз’яснення щодо оприлюднення військовою частиною А4896, як державним замовником у сфері оборони, яка проводить закупівлі товарів, робіт та послуг оборонного призначення відповідно до п.8 Особливостей проведення закупівель на період дії правового режиму військового стану, затвердженого постановою КМУ від 11.11.2022 №1275 (із змінами і доповненнями) звітів про виконання договорів, а саме:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178;
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 ;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
Чи зобов’язані військові частини публікувати звіти про виконання договорів у разі укладання договорів та здійснення закупівлі через електронну систему закупівель відповідно до п.8 Особливостей №1275.
Чіткої відповіді від Міністерства економіки на запит № 302/2025, тому направляю повторно
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275).
Згідно з пунктом 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178;
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Слід зауважити, що відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, замовник публікує звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
Звіт про виконання договору, згідно зі статтею 42 Закону “Про публічні закупівлі”, повинен містити вичерпну інформацію про договір та його виконання, зокрема: унікальний номер закупівлі, дані про замовника та учасника, предмет, ціну, строки, суму оплати, а також, у разі потреби, причини розірвання.
При цьому слід зауважити, що саме Особливості № 1275 встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Крім цього, відповідно до частини дев’ятої статті 9 Закону, Кабінет Міністрів України визначає порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про виконання, оприлюднення інформації про оборонні закупівлі.
Тобто, Кабінетом Міністрів України визначаються особливості проведення оборонних закупівель, а також визначається порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та, в тому числі, звітування про виконання.
Отже, чинне законодавство у сфері оборонних закупівель, зокрема Закон та Особливості № 1275, не містить норми щодо обов’язку державних замовників публікувати звіти про виконання укладених державних контрактів (договорів).
Підсумовуючи зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають інформативний характер.
|
|
|
02.07.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
На підставі статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо наступного питання.
Відповідно до Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 (далі – Постанова 1275), державні замовники у сфері оборони на період дії правового режиму воєнного стану здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони одним із способів передбачених у пункті 8 цих особливостей, зокрема у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
У Законі України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) порядок проведення спрощених закупівель визначено у статті чотирнадцять. Зокрема, у частині 10 статті 14 Закону визначено, що розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону. При цьому, стаття 14 Закону не містить посилання на частину другу статті 28 Закону, яка визначає порядок розкриття інформації в тендерних пропозиціях/пропозиціях та винятки, які стосуються не розкриття інформації, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна. Сама ж стаття 14 Закону, так само як і Постанова 1275, не містять інформації щодо можливості чи заборони у спрощених закупівлях визначати документи пропозиції конфіденційними.
У зв’язку з цим, постають наступні питання:
1. Чи застосовуються положення частини другої статті 28 Закону до порядку проведення спрощених закупівель оборонного призначення, які проводяться на підставі Постанови 1275?
2. Чи мають право учасники, беручи участь у спрощених закупівлях, які проводяться на підставі Постанови 1275, визначати конфіденційною інформацію, шляхом присвоєння документам пропозиції статусу «Конфіденційний документ» та відповідно обмежувати доступ в електронній системі закупівель до цієї інформації?
3. Чи підлягає відхиленню пропозиція учасника спрощеної закупівлі, якщо він визначив конфіденційною інформацію про запропоновану ціну, інші критерії оцінки та/або технічні умови чи технічні специфікації, враховуючи те, що частина 13 статті 14 Закону не містить такої підстави для відхилення?
Будемо вдячні за офіційне роз’яснення для правильного застосування норм чинного законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275).
Відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон № 922-VIII), з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок № 822);
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Варто звернути увагу, що підпунктом 2 пункту 8 Особливостей № 1275 передбачено проведення спрощених закупівель не у порядку конкретно визначених статей Закону № 922-VIII, а у порядку передбаченому Законом № 922-VIII загалом, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275.
Крім цього, відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону № 922-VIII з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Частиною десятою статті 14 Закону № 922-VIII зазначено, що розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 Закону № 922-VIII.
Водночас, частиною другою статті 28 Закону № 922-VIII встановлено, що під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому цієї частини, та формується список учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни.
Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону № 922-VIII, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону № 922-VIII.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Таким чином, у статті 28 Закону № 922-VIII зазначено, що під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому частини другої статті 28 Закону № 922-VIII. При цьому згідно пункту 24 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII пропозиції подаються учасником замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Отже, учасники закупівель подають свої тендерні пропозиції/пропозиції у порядку передбаченому Законом № 922-VIII у тому числі із застосуванням положень частини другої статті 28 Закону № 922-VIII.
Крім цього, відповідно до частини 13 статті 14 Закону № 922-VIII замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:
1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;
4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
Згідно з абзацом восьмим пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 Закону № 922-VIII.
Отже, необхідно звернути увагу, що вичерпний перелік підстав для відхилення пропозицій учасників спрощеної закупівлі визначений частиною тринадцятою статті 14 Закону № 922-VIII серед якого не зазначено такої підстави як відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі, якщо він визначив конфіденційною інформацію про запропоновану ціну, інші критерії оцінки та/або технічні умови чи технічні специфікації та положення абзацу восьмого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII стосуються виключно тендерних пропозицій поданих у порядку процедури відкритих торгів.
Водночас, статтею 14 Закону № 922-VIII встановлено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі замовник може зазначати іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне включити до оголошення.
Відтак, державний замовник при здійсненні закупівель у спосіб передбачений підпунктом 2 пункту 8 Особливостей № 1275 здійснює оцінку та розгляд поданих пропозицій учасників спрощеної закупівлі на відповідність умовам, визначеним державним замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
При цьому, Мінекономіки наголошує, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
|
27.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю "РОВЕР ТЕХНОЛОДЖИС" є вітчизняним виробником оборонної продукції. Метою цього запиту є запобігання можливим помилкам та недолікам під час подальшого формування ціни та звітності щодо оборонної продукції, зокрема інженерних наземних роботизованих комплексів (НРК).
Основним нормативним актом, що регулює нашу діяльність, є Постанова КМУ №1275 від 11.11.2022 р. та затверджений нею "Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин".
Ураховуючи складність регулювання ціноутворення у сфері оборонних закупівель та потенційні правові наслідки для виконавців оборонного замовлення, просимо надати офіційні відповіді на поставлені запитання.
БЛОК 1. ЗАГАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ АУДИТУ
1. Якими пріоритетними нормативно-правовими актами та/або внутрішніми методичними рекомендаціями, окрім Постанови КМУ №1275, керуються фахівці ДАСУ при перевірці економічної обґрунтованості ціни в оборонних контрактах?
2. Чи вірно ми розуміємо, що головною метою перевірки з боку ДАСУ є підтвердження того, що кожна складова собівартості виконавця є ринково обґрунтованою або економічно доцільною, а прибуток самого виконавця не перевищує 25% від цієї обґрунтованої собівартості?
3. Просимо надати перелік або основні групи критеріїв, які використовуються для оцінки "ефективності використання коштів". Наведіть, будь ласка, гіпотетичний приклад, коли витрата може бути визнана "неефективною", навіть якщо вона підтверджена ринковими пропозиціями.
БЛОК 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ЦІН ПАРТНЕРІВ
4. Чи є надання трьох комерційних пропозицій від різних, непов'язаних постачальників достатньою та вичерпною доказовою базою для підтвердження ринковості ціни на стандартні матеріали та комплектуючі? Якщо ні, то які ще документи є обов'язковими?
5. Який документальний механізм (наприклад, протокол технічної ради, техніко-економічне обґрунтування) є належним доказом доцільності вибору дорожчого постачальника стандартних товарів, якщо його пропозиція є кращою за неціновими критеріями (терміни, якість)?
6. Розглянемо ситуацію: ми замовляємо унікальну роботу у субпідрядника, який відмовляється надати повну калькуляцію. Ми, натомість, надаємо 3 пропозиції від інших компаній, що підтверджують ринковість його ціни. Чи є в такому випадку надання трьох пропозицій достатнім обґрунтуванням наших витрат, чи ми зобов'язані вимагати у субпідрядника його "чисту" собівартість для уникнення ризиків?
БЛОК 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДНОСИН ТА ПРАКТИКА КОНТРОЛЮ
7. Розглянемо ситуацію: партнер серійно виготовляє для нас унікальний компонент за нашою документацією. Що є пріоритетним для контролюючого органу: суть операції (виготовлення унікального виробу, що є підрядом) чи формальна назва договору ("договір поставки")? Які фінансові наслідки для нас, якщо договір поставки буде кваліфіковано як підряд?
8. Оскільки пряма норма "сукупного прибутку" відсутня, але залишається принцип "ефективності", чи керуються фахівці ДАСУ внутрішніми орієнтирами щодо граничної рентабельності всього ланцюжка? Чи є перевищення сукупного прибутку (напр., понад 35-40%) формальним індикатором ризику, який ініціює поглиблену перевірку?
БЛОК 4. РЕКОМЕНДАЦІЇ
9. Який оптимальний комплект документів (договір, додатки, специфікації, акти, калькуляція) ви рекомендуєте для оформлення відносин з виготовлення унікальної продукції силами субпідрядника для уникнення претензій?
10. Які типові помилки у формуванні ціни оборонної продукції найчастіше допускають виробники, і яких ви рекомендуєте уникати?
Надані роз’яснення матимуть критичне значення для забезпечення належного виконання зобов’язань нашим підприємством в рамках державних оборонних замовлень, а також допоможуть унеможливити типові порушення, що виникають унаслідок неоднозначного трактування норм законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Мінекономіки як Уповноважений орган з питань закупівель здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Щодо запитань 1-3 та 8 запиту, повідомляємо, що питання діяльності Державної аудиторської служби України (далі – Держаудитслужба) не відносяться до компетенції Мінекономіки.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
Враховуючи зазначене, щодо запитань 1-3 та 8 запиту Мінекономіки рекомендує звертатись до Державної аудиторської служби України.
Щодо запитання 4 запиту повідомляємо, що Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі - Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Частина друга статті 9 Закону передбачає, що основою для планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення є потреби, пріоритети сектору безпеки і оборони, обсяги фінансових ресурсів, необхідних для їх задоволення, передбачені стратегіями, іншими стратегічними документами та державними програмами у сферах національної безпеки і оборони, розвиток складових сектору безпеки і оборони, зокрема оснащення їх сучасним озброєнням і військовою технікою, створення необхідних запасів матеріально-технічних засобів та необхідних для цього потужностей оборонно-промислового комплексу, реалізація інших заходів з посилення обороноздатності держави.
Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону для планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та підготовки до проведення закупівель державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) можуть проводити маркетингові дослідження ринку товарів, робіт і послуг, попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати та отримувати від суб’єктів господарювання рекомендації та інформацію. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися державним замовником під час підготовки до проведення закупівлі.
При цьому, необхідно звернути увагу, що пункт 12 частини першої статті 7 Закону встановлює, що державний замовник здійснює планування оборонних закупівель, на підставі чого проводить ідентифікацію та аналіз ризиків щодо товарів, робіт і послуг оборонного призначення та учасників відбору, а також безпосередньо або через закупівельну організацію подає запити на здійснення державного гарантування якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення у визначеному ним порядку.
Варто також зазначити, що оборонні закупівлі здійснюються на основі принципів, передбачених статтею 3 Закону, зокрема, із забезпеченням ефективності використання коштів, результативності, запобігання корупції, зловживанням та дискримінації.
Отже, державний замовник при плануванні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та підготовки до проведення закупівель має проводити ідентифікацію та аналіз ризиків щодо товарів, робіт і послуг оборонного призначення., забезпечуючи дотримання принципів оборонних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 частини першої статті 4 Закону Кабінет Міністрів України визначає порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі.
Згідно з пунктами 8-11 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 “Питання оборонних закупівель” (далі – Постанова № 363) для планування та підготовки до проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення державні замовники можуть проводити маркетингові дослідження ринку таких товарів, робіт і послуг.
Маркетингові дослідження ринку товарів, робіт і послуг оборонного призначення державні замовники проводять з метою отримання та періодичного оновлення інформації про:
суб’єктів господарювання, що можуть залучатися до оборонних закупівель як виконавці державних контрактів (договорів);
номенклатуру товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що можуть виготовлятися, виконуватися і надаватися такими суб’єктами господарювання;
ціни на товари, роботи і послуги оборонного призначення.
Аналіз ринку товарів, робіт і послуг оборонного призначення державні замовники проводять шляхом аналітичного дослідження, проведення попередніх консультацій, зокрема надсилання запитів до суб’єктів господарювання щодо інформації про господарську діяльність, проведення переговорів та отримання рекомендацій.
Результати маркетингових досліджень можуть використовуватися державними замовниками під час підготовки та складання трирічного та річного планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, основних (орієнтовних) показників.
Крім цього, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) затверджено Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика), згідно пункту 1 якої зазначено, що Методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України “Про публічні закупівлі” (зі змінами) та має рекомендаційний характер.
При цьому, Методика містить розділ III, який передбачає Методи визначення очікуваної вартості предмета закупівлі замовником, серед яких, зокрема, розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін. У Методиці в частині застосування даного методу наводяться способи, що рекомендуються для отримання інформації про ціну товарів та послуг.
Водночас, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі замовник самостійно обирає метод визначення вартості предмета, який є достатнім для визначення об’єктивної вартості предмета закупівлі на ринку.
Варто зазначити, що Методика має рекомендаційний характер та може застосовуватись при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг. При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
Отже, нормативними документами у сфері оборонних закупівель не визначено конкретної кількості письмових запитів цінових пропозицій, які направляє державний замовник виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг під час аналізу ринку та маркетингових досліджень. Водночас, замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, враховуючи його специфіку та застосовує ті методи розрахунку очікуваної вартості, які допомагають визначити об’єктивну вартість предмета закупівлі на ринку.
Щодо запитання 5 запиту зазначаємо, що при проведенні оборонних закупівель відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості № 1178), державний замовник у тендерній документації зазначає один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням положень Особливостей № 1178 та інформації про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі” критеріями оцінки є:
1) ціна; або
2) вартість життєвого циклу; або
3) ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
В свою чергу для оборонних закупівель вимогами частини першої статті 17 Закону встановлено, що державний замовник обирає один або декілька серед таких критеріїв оцінки пропозицій учасників процедур закупівель серед яких ціна, ціна разом з іншими критеріями оцінки (питома вага ціни у складі критерію не може бути нижчою 60 відсотків) а саме умови оплати, строк виконання, рівень забезпечення життєвого циклу (гарантійне та сервісне обслуговування, утилізація тощо, локалізація виробництва (питома вага цього критерію не може бути нижчою 25 відсотків), вартість життєвого циклу.
Необхідно звернути увагу, що Законом та Законом України “Про публічні закупівлі” не визначено перелік документів на підставі яких державний замовник визначає інший критерій ніж ціна, тому такий перелік документів визначається державним замовником самостійно у кожному конкретному випадку, керуючись обставинами і умовами такої закупівлі та виходячи зі специфіки предмета закупівлі. Слід зазначити, що такі критерії мають обґрунтовано застосовуватись державними замовниками, тобто мати аргументовану потребу у їх встановленні та надавати об'єктивну додаткову перевагу під час здійснення оцінки пропозицій.
Щодо запитання 9 запиту повідомляємо, що відповідно до пункту 1 Особливостей № 1275 ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно з пунктом 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178;
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. При цьому порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Згідно з абзацом першим пункту 45 Особливостей № 1275 укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до Особливостей № 1275 без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
Отже, укладення державних контрактів (договорів) визначених пунктами 43-49 Особливостей № 1275 відбувається без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі” за порядком визначеним державним замовником, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про публічні закупівлі” та Особливостями № 1275 на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
При цьому в такій комерційній пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення вітчизняними або іноземними суб’єктами господарювання зазначаються такі дані щодо предмета закупівлі, зокрема, але не виключно:
повне найменування, код згідно з УКТЗЕД, номенклатурний номер НАТО (за наявності);
тактико-тактичні або інші характеристики (за наявності);
дані щодо технічного стану;
повне найменування виробника, країна походження та знаходження, логістичний маршрут постачання (за наявності);
умови постачання (строк, графік тощо);
загальна вартість (ціна) та умови оплати.
Враховуючи зазначене, Законом та Особливостями № 1275 не визначено який комплект документів необхідний для оформлення відносин з виготовлення унікальної продукції силами субпідрядника. Водночас, перелік документів, необхідний для укладення державного контракту (договору) визначається державним замовником з урахуванням вимог законодавства та специфіки предмету закупівлі, яким регулюються визначені ним правовідносини.
Щодо запитання 10 запиту, то у відповідь на питання щодо надання роз’яснення типових помилок у формуванні ціни оборонної продукції, які найчастіше допускають виробники, пропонуємо ознайомитись з роз’ясненнями для державних замовників у сфері оборони та служб державних замовників щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, розміщені на офіційному сайті Міністерства економіки України за посиланням https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboron
Щодо запитань 6 та 7 запиту, то враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери державних закупівель у конкретних випадках.
Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
|
24.06.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Чи має право військова частина здійснювати закупівлі через майданчик у іноземного виконавця.
2. У разі позитивної відповіді на перше питання, просимо надати посилання на документи, що регламентують таку процедуру.
3. У разі позитивної відповіді на перше питання, просимо надати для прикладу посилання на майданчик прозоро із запитуваними прикладами вищевказаних процедур, що вже відбулися.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі - виконавець державного контракту (договору) - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом. Частиною другою статті 2 Закону зазначено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом. У пункті 37 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” зазначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Положення статті 3 Закону встановлюють, що оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання; конкурентність; ефективність використання коштів, результативність; відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці); запобігання корупції, зловживанням та дискримінації; цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони. Згідно з частиною першою статті 13 Закону вітчизняні та іноземні учасники закупівель усіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у закупівлях на рівних умовах, крім випадків, визначених частиною четвертою статті 11 Закону, та якщо до них не застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у них оборонних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції”. Також, згідно з частиною третьою статті 13 Закону, державні замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону, особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275). Відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178); 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок № 822); 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275. Положеннями пункту 9 Особливостей № 1275 допускається придбання без проведення закупівель в електронній системі закупівель за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, або якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом), при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, а сума державного контракту (договору), що укладається, не повинна перевищувати очікувану вартість, визначену замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Пунктом 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, є частиною електронної системи закупівель та онлайн-сервісом, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами. Відповідно до пункту 24 Особливостей № 1178 Замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю товарів, послуг не пізніше ніж за сім днів, на закупівлю робіт не пізніше ніж за 14 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Частиною третьою статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом України “Про публічні закупівлі”, інформацію про закупівлю. Відповідно до пункту 4 Порядку № 822 оператор авторизованого електронного майданчика забезпечує надання адміністратору, постачальнику, замовнику доступу до електронного каталогу та інших послуг, пов’язаних з використанням електронного каталогу, передбачених Порядком № 822. Пунктом 64 Особливостей № 1275 зазначено, що під час проведення кваліфікаційного відбору кандидатів до рамкової угоди кандидати подають через електронну систему закупівель заявки для участі у кваліфікаційному відборі кандидатів до рамкової угоди, що містять інформацію та документи, що підтверджують відповідність кандидата кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі” та відсутність підстав для відмови в участі у закупівлі, встановлених підпунктами 1-12 пункту 47 Особливостей № 1178, та відповідність іншим вимогам державного замовника до кандидата, визначеним у тендерній документації. Отже, державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення у спосіб передбачений пунктами 8, 9 та 43 Особливостей № 1275, при цьому Закон, Закон України “Про публічні закупівлі”, Особливості № 1275, а також Особливості № 1178, не містять заборон щодо здійснення закупівель військовими частинами у іноземних виконавців. Крім цього, державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони визначених підпунктами 1-4 пункту 8 Особливостей № 1275 в електронній системі закупівель та учасники/кандидати подають свої тендерні пропозиції, пропозиції, заявки шляхом використання авторизованих електронних майданчиків. Враховуючи вищезазначене, авторизовані електронні майданчики є складовою електронної системи закупівель та Закон не обмежує участь у закупівлях за ознакою резидентства учасника/кандидата (іноземні суб’єкти господарювання можуть бути учасниками закупівель, крім випадків визначених підпунктом 8 пункту 3 Постанови № 1275, підпункту 1 пункту 69 Особливостей № 1275 та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”), військова частина має право здійснювати закупівлі у іноземного виконавця через електронний майданчик, якщо це відповідає встановленим процедурам, не суперечить національним інтересам та законодавству України, зокрема у сфері експортного контролю та інших міжнародних зобов’язань. Також, зазначаємо, що публічна інформація про закупівлі, включаючи дані про учасників та їх резидентство, доступна на веб-порталі Уповноваженого органу Prozorro ( https://prozorro.gov.ua/). Для пошуку прикладів таких закупівель можна скористатися пошуковими фільтрами на порталі Prozorro за наступними критеріями: тип закупівлі, категорія замовника, учасники тощо. Звертаємо увагу, що конфіденційність інформації в оборонних закупівлях може бути обмежена відповідно до законодавства України про державну таємницю та захист інформації, особливо в умовах воєнного стану, що може вплинути на доступність деякої інформації у публічному доступі. Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер. |
|
|
24.06.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військова частина А3750 (Код ЄДРПОУ 08381154) виступає Замовником публічних закупівель у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), а саме одним із замовників, визначених частиною дев’ятою статті 3 Закону.
Так, для потреб оборони було оголошено спрощену закупівлю «Мікроавтобус пасажирський FORD TRANSIT MINIBUS 460E» за ідентифікатором: UA-2025-05-31-000098-a в порядку пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275.
В період «Зверненням за роз’ясненнями» Замовником було з власної ініціативи з дотриманням вимог та порядку передбаченого закупівельним законодавством внесено зміни до тендерної документації, а саме: «З метою належного та однакового тлумачення визначень, що стосуються предмету закупівлі, Замовником на підставі пункту 54 Особливостей - 1178 прийнято рішення про внесення змін в тендерну документацію в частині обраного коду ДК (Єдиний закупівельний словник). Відповідно до обраний код ДК 021:2015:34110000-1 «Легкові автомобілі» включає «34114400-3 «Мікроавтобуси», але з огляду на технічну специфікацію до предмету закупівлі на думку Замовника для спрощення подальшої реєстрації предмету закупівлі у передбаченому порядку, необхідно визначити код ДК 021:2015: 34120000-4 «Мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб».».
До зазначених змін було додано відповідні документи з описом внесених змін, які опубліковано з електронній системі закупівель з надання додаткового часу на подання пропозицій, що передбачено вимогами статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі».
На підставі зазначеного вище та з метою унеможливлення майбутніх негативних наслідків, які можуть настати після укладення договору в межах Закупівлі, просимо надати наступну інформацію відомості.
1. Чи дозволяється зміна Код ДК (Єдиний закупівельний словник) в спрощених закупівлях до початку строку подання пропозицій у порядку передбаченому статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи вважається порушенням в сфері публічних (оборонних закупівель) зміна Замовником Коду ДК з власної ініціативи в закупівлі UA-2025-05-31-000098-a, без зміни предмету закупівлі, вимог до нього та очікуваної вартості, а також відсутності вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Частина перша статті 2 Закону передбачає, що Закон застосовується за умови, що: вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі.
При цьому, згідно з частиною другою статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону інші терміни вживаються в Законі у значеннях, наведених у Цивільному і Господарському кодексах України, у законах України “Про публічні закупівлі”, “Про національну безпеку України”, “Про оборону України“, “Про державну таємницю”, “Про Збройні Сили України”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” та інших законодавчих актах України.
Необхідно звернути увагу, що Закон не містить визначення терміну “предмет закупівлі”, однак, визначення терміну “предмет закупівлі” відображено у Законі України “Про публічні закупівлі”.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з статтею 9 Закону України “Про публічні закупівлі” Уповноваженим органом з питань закупівель розроблено та затверджено порядки, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації про публічні закупівлі, а саме, порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
В свою чергу, Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Відповідно до пункту 3 Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Крім цього, відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі – державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Пункт 8 Особливостей № 1275 передбачає, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178;
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Крім цього, абзацом одинадцятим пункту 8 Особливостей № 1275 визначено, що під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку, з урахуванням Особливостей № 1275.
При цьому, зазначаємо, що порядок здійснення спрощених закупівель врегульований статтею 14 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Абзац перший частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” визначає, що у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
Відповідно до абзацу п’ятого частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів.
Частина третя статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” визначає, яка інформація обов’язково зазначається в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, в тому числі і назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) відповідно до пункту 2 частини третьої вказаної статті Закону України “Про публічні закупівлі”.
Отже, з огляду на вищевикладене, зазначаємо, що державний замовник має право вносити зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій.
Звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо оборонної закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Підсумовуючи, інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
|