|
|
08.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент земельних ресурсів Вінницької міської ради (далі - Департамент) є виконавчим органом Вінницької міської ради, який, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), визначений як замовник, який здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
У зв’язку із корупційними ризиками певні закупівлі на надання послуг проводяться відповідно до наказу ДП «ПРОЗОРРО» № 25 від 20.10.2022 «Про затвердження Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та зупинення дії наказу ДП «ПРОЗОРРО» від 19.03.2019 року №10 (зі змінами)», а саме із застосуванням спрощеної закупівлі. Учасники, які приймають участь у спрощених закупівлях з метою перемоги в аукціоні значно нижчими за витрати, пов'язані з їх наданням (оплата праці, канцелярське приладдя, паливно-мастильні матеріали тощо), щоб перемогти в аукціоні.
Зважаючи на те, що Закон не регулює поняття «аномально низька ціна» для спрощених закупівель, просимо надати роз'яснення щодо мінімально допустимого рівня зниження цінової пропозиції учасниками у спрощених закупівлях.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 1606/2020, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/2fa1b613-bb8c-4044-8052-024b44535b4b?lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). Виходячи з пункту 11 Особливостей, для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі - ЕСЗ) відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, згідно з інструкцією про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, яка затверджена наказом ДП “Прозорро” від 20.10.2022 № 25 (далі - Інструкція) або шляхом укладання прямих договорів з обов’язковим звітуванням в електронній системі закупівель про їх укладення. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Таким чином, закупівлі згідно Інструкції відбуваються у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, визначеному статтею 14 Закону, в частині технічної реалізації. При цьому будь- які рішення щодо здійснення закупівель приймаються замовником самостійно. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону , Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. |
|
|
06.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Постанови КМУ від 27 грудня 2018 року № 1216 «Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій» (далі – Постанова 1216) зазначено, що орган, який приймає рішення про визначення централізованої закупівельної організації у своєму рішенні може встановити перелік товарів та послуг (крім поточного ремонту), закупівля яких через таку організацію є обов’язковою.
Рішенням сесії Одеської обласної ради від 18.06.2021 № 230-VIII затверджено перелік товарів та послуг (крім поточного ремонту) закупівля яких, в інтересах Одеської обласної ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності Одеської обласної територіальної громади, обов’язково здійснюється через комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» (далі – КП «ЦЗО»).
Також, рішенням сесії Одеської обласної ради від 06 вересня 2024 року № 710 – VIII (додається) було внесено зміни до рішення від 18.06.2021 № 230-VIII, яким додано перелік товарів та послуг, закупівля яких здійснюється централізованою закупівельною організацією.
Враховуючи звернення Управління з майнових відносин Одеської обласної ради, що надійшло на ім’я КП «ЦЗО» (додається), просимо надати роз’яснення: чи може централізована закупівельна організація (у випадках надходження відповідних звернень замовників) організовувати і проводити тендери по закупівлям робіт, в тому числі, за кодом ДК 021:2015 – 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 623/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/674df337-6bcd-4f57-96fa-da2ef002129e?lang=uk-UA
|
|
|
05.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Питання наступне.
Комунальне підприємство здійснює закупівлю послуг поточного ремонту.
У підписаній виконавцем та замовником договірній ціні до договору на послуги поточного ремонту зазначено, що договірна ціна розрахована у відповідності до «Кошторисних норм України та Настанови з визначення вартості будівництва. З урахуванням Змін № 1, № 2, № 3, № 4» (далі – Настанова).
З урахування вищенаведеного, прошу надати роз'яснення, чи повинен Замовник керуватися в даному випадку по договору на послуги поточного ремонту, нормами та правилами визначеними Настановою**, беручи до уваги, що застосування Настанови не поширюється на поточний ремонт (послуги). А договірна ціна визначена згідно Настанови та підписана обома сторонами.
**наприклад пунктом 6.4 Настанови. При динамічній договірній ціні вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за КНУ РЕКН, та їх уточненої вартості (тобто Замовник повинен запитувати видаткові накладні у Виконавця на придбані ним матеріали для поточного ремонту для підтвердження їх вартості).
Пунктом 4.9 Настанови Поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного замовником аналізу цін за обґрунтованою ціною, яка не може бути вищою за середню ціну матеріальних ресурсів, що склалася на момент розроблення проектної документації.
Порядок здійснення аналізу поточних цін на матеріальні ресурси визначає замовник своїм відповідним організаційно-розпорядчим документом, в якому наводиться….
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 247/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/523c9b34-ea42-4e6c-b8fb-1caf2d43fd04?lang=uk-UA
|
|
|
25.10.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Зважаючи на те, що Постанови КМУ №193 та №300 втратили чинність, а набрала чинність постанова КМУ від 02.12.2023 №1298, яку вимогу стосовно електронного підпису повинен встановлювати замовник в тендерній документації, а саме стосовно накладання електронного підпису учасниками на документи тендерної пропозиції, що не підписані власноручним підписом, а надані учасником у формі електронного документа із накладанням електронного підпису, чи можливо учасникам застосовувати УЕП замість КЕП?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Міністерство економіки України листом від 07.10.2024 № 3322-07/72619-03 (додається) звернулося до Міністерства цифрової трансформації України з питанням щодо визначення електронного підпису в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", відповідь на яке викладена в листі Мінцифри від 05.11.2024 № 1/04-2-18024, що додається.
|
|
|
11.10.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державні/комунальні установи/заклади/підприємства планують обрати підрядників для виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів державної/комунальної власності. При цьому, оплату таких робіт планує здійснювати благодійний фонд за власний рахунок безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів державній/комунальній установі/закладу/підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та державною/комунальною установою/закладом/підприємством (отримувачем послуг).
Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі.
Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт.
Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06).
З цього слідує, що укладення трьохстороннього договору, згідно якого оплата робіт відносно об’єкту державної/комунальної власності здійснюється коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) безпосередньо підрядникам, не відповідає ознакам публічної закупівлі, визначеної Законом і не може вважатись публічною закупівлею в розумінні Закону.
У зв'язку з цим виникають такі питання:
1) Чи обов'язково застосовувати положення Закону в частині процедур публічної закупівлі, у разі укладення трьохстороннього договору, згідно якого юридична особа публічного права відбирає підрядника та отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), а оплату робіт здійснює третя особа (благодійним фондом) безпосередньо на рахунок підрядника?
2) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору підрядників у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів державної/комунальної власності?
|
|
Відповідь
|
|
|