Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
20.09.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1017 / 1058
Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженим Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, передбачено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. У зв’язку з тим, що на майданчиках систематично додаються нові електронні поля, та зважаючи на Порядок №1082, виникають наступні питання: Які електронні поля в електронній системі закупівель є обов’язковими до заповнення: всі? Або які саме? Чи обов’язково заповнювати е-поля системи, що не визначені в статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», але додані адміністратором в електронній системі закупівель, наприклад поле про обґрунтування закупівлі або умови поставки. Умови поставки – нове електронне поле, чи обов'язково заповнювати? Це поле розроблено як додаткове, але якщо брати до уваги Порядок № 1082, чи не буде вважатися невідповідністю незаповнення цього поля? Якщо ж таке поле не є обов’язковим, то як бути з нормою Порядку №1082, де йдеться про заповнення електронних полів визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель?
Відповідь
19.09.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1596 / 1632
1. Якими документами повинні підтверджуватися повноваження посадової особи (представника) учасника процедури закупівлі юридичної особи, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, в тому числі на підписання договору, у випадку якщо директор учасника процедури закупівлі перебуває на лікарняному? Тобто тендерну пропозицію та ін. буде підписувати та подавати від імені учасника не директор (він на лікарняному), а представник. 2. Якщо особа, яка представляє інтереси учасника процедури закупівлі, внесена до ЄДРЮОФОПГО як підписант, чи достатньо на підтвердження повноважень такої особи виписки з Єдиного державного реєстру?
Відповідь
18.09.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1419 / 1485
Казначейство як замовник у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просить надати роз’яснення з наступного питання. Нормативно-правове регулювання сфери публічних закупівель підпадає під дію спеціального Закону та підзаконних актів, виданих на його виконання. Відповідно до положень ч.3 ст.12 Закону під час використання ЕСЗ з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до положень ч.5 ст.22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через ЕСЗ із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до абз.3 п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Слід зазначити, що відповідно до ЗУ від 01.12.2023 № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» внесено зміни до назви ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII, слова «Про електронні довірчі послуги» замінено словами «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Відповідно до п.27 ч.1 ст.1 ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155-VIII) КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Водночас п.59 ч.1 ст.1 Закону № 2155-VIII визначає, що УЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису. Тобто поняття «КЕП» та «УЕП» законодавчо розмежовані. При цьому, враховуючи вищезазначене, спеціальними нормами у сфері публічних закупівель чітко передбачено застосування саме КЕП, а не УЕП. Відповідно до постанови КМУ від 03.03.2020 № 193 реалізовано експериментальний проект щодо забезпечення можливості використання не пізніше ніж до 05.03.2022 удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Відповідно до постанови КМУ від 17.03.2022 № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» надано можливість використовувати УЕП на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування. Дану постанову відповідно до постанови КМУ від 26.01.2024 № 88 визнано такою, що втратила чинність (з 01.02.2024). Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити чи вправі замовники (у розумінні Закону) вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП (без можливості накладення УЕП) у процесі подання тендерних пропозицій. Якщо замовники не вправі вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП, то просимо повідомити якою нормою (нормами) чинного законодавства України передбачено право замовників дозволяти учасниками накладати УЕП на їхні документи.
Відповідь
16.09.2024 Запитання      Тема: Виконання договору Розширений перегляд
1156 / 1176
ТОВ "Стан Комплект" закупило обладнання для ввезення в Україну. Устаткування містить озоноруйнівні компоненти, на ввезення яких необхідне оформлення ліцензії.У зв'язку з чим прошу проконсультувати за такими позиціями: 1. Чи потрібно оформляти заявку на оформлення ліцензії? 2. Чи потрібно оформлювати ліцензію на обладнання, яке не міститься в постанові № 1402, але містить озоноруйнівні речовини? 3. Чи потрібно додавати всі специфікації до контракту, чи лише специфікації якими виробляється ввезення оборудования? 4. Чи може виконавець надіслати заявку на оформлення ліцензії, або лише керівник підприємства?
Відповідь
16.09.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1465 / 1471
Доброго дня, прошу надати роз'яснення стосовно покладання обов'язків уповноваженої особи. В штатному розписі Головного управління є Фінансове управління, який очолює начальник управління -головний бухгалтер (сім'я 4-IV-2) в складі якого є струтурний підрозділ відділ планувань та закупівель в складі якого є головний спеціаліст до посадових обов'язків якого входить функція уповноваженої особи( сім'я 10-VII-2), але ця посада вакантна. Питання, чи може головний бухгалтер виконувати обов'язки уповноваженої особи з доплатою 50% від окладу уповноваженої особи відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про публічні закупівлі" чи 100% окладу відповідно до Роз`яснення НАДС щодо встановлення компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, передбаченої пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Чи взагалі має право головний бухгалтер на отримання доплати за виконання обов'язків уповноваженої особи, якщо очолює підрозділ до складу якого входить належний структурний підрозділ.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2