|
|
28.08.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «ТЕТМЕД» (ЄДРПОУ 45632405) визначено переможцем закупівлі UA-2026-08-03-011886-a, замовник — КЗ ЛОР «Львівський обласний медичний фаховий коледж».
Тендерною документацією передбачено виконання вимоги пункту 83 Особливостей шляхом формування PDF-файла на сайті www.sanctionsmap.eu.
Під час перевірки ТОВ «ТЕТМЕД» та його кінцевого бенефіціарного власника на сайті Sanctions Map відображається повідомлення «No results found – No matching entry was found», однак сформувати передбачений PDF-файл технічно неможливо.
З огляду на те, що ТОВ «ТЕТМЕД» вже визначено переможцем та має встановлений строк для подання документів переможця, просимо роз’яснити, яким саме документом та в який спосіб виконати вимогу пункту 83 Особливостей у разі технічної неможливості сформувати PDF на www.sanctionsmap.eu.
Чи може переможець надати замовнику результат пошуку на Sanctions Map (PDF/скріншот) разом із пояснювальним листом про технічну неможливість формування передбаченого PDF?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
28.08.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «ТАНТАЛ 98» приймає участь в процедурі відкритих торгів з особливостями (ідентифікатор закупівлі UA-2026-02-06-010525-a).
Відповідно до інформації розміщеної в електронній системі закупівель PROZORRO учасниками процедур відкритих торгів (UA-2026-02-06-010525-a) оскаржувались неправомірні дії КП «Київпастранс» (далі – Замовник), а саме – щодо визначення ТОВ «Національна охорона України» (ЄДРПОУ 43297662) переможцем вказаних процедур закупівель.
За результатами розгляду скарги Антимонопольним комітетом України прийнято рішення від 04.06.2026 № 6768-р/пк-пз (далі – Рішення).
Відповідно до змісту Рішення стало відомо, що органом оскарження було встановлено наявність у тендерній пропозиції переможця ТОВ «Національна охорона України» недостовірної інформації, яка може містити ознаки підробки.
На теперішній час (27.08.2026) в електронній системі закупівель процедури відкритих торгів (UA-2026-02-06-010525-a) Замовником не оприлюднено будь - якої інформації відносно Рішення (виконання або оскарження), виконання якого є обов’язковим для Замовника.
У відкритому Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості щодо оскарження КП «Київпастранс» вказаного вище Рішення не значиться.
Питання: Чи є якісь обмеження, визначені законодавством, щодо можливості Замовника проводити одночасно декілька процедур закупівель стосовно одного і того самого предмета закупівлі (одні й ти ж самі послуги, які будуть надаватись за тими ж самими адресами у тому ж самому обсязі), зокрема, оголосити нову процедуру закупівлі не завершивши при цьому попередню.
Якщо є, просимо зазначити конкретне положення нормативно-правового акту який це забороняє.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
26.08.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення щодо практичного застосування вимог пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон № 922) у редакції, що діє після внесення відповідних змін до законодавства.
Раніше відповідно до положень пункту 6-1 розділу X Закону № 922 вимоги щодо локалізації застосовувалися у разі, якщо вартість предмета закупівлі дорівнювала або перевищувала 200 тисяч гривень.
Після внесення змін до законодавства абзацом першим підпункту 1 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922 передбачено:
«…під час здійснення закупівлі товарів (у тому числі товарів, що закуповуються у складі робіт або послуг), визначених підпунктом 2 цього пункту… за умови що вартість товару або товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, встановлюються такі особливості здійснення закупівель: 1) замовник здійснює закупівлю товарів (у тому числі товарів, що закуповуються у складі робіт або послуг), визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно за умови, що такий товар включено до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва».
Водночас, керуючись вимогами Порядку визначення предмета закупівлі, предмет закупівлі товарів визначається замовником відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
У зв’язку із зазначеним виникає питання щодо порядку визначення вартості товару для цілей застосування вимог локалізації.
Зокрема, просимо надати роз’яснення, чи повинен замовник, визначаючи необхідність застосування вимог щодо локалізації, сумувати річну потребу в товарах за відповідним кодом ДК за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника та застосовувати вимоги локалізації у разі, якщо сукупна річна вартість таких товарів дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень.
Або ж порогове значення у розмірі 1 мільйона гривень необхідно визначати окремо щодо вартості товару або товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 розділу X Закону № 922, у складі конкретного предмета закупівлі, без сумування вартості закупівель за відповідним кодом ДК протягом року.
З огляду на викладене, просимо надати офіційне роз’яснення щодо такого питання:
Чи повинен замовник при визначенні необхідності застосування вимог щодо локалізації сумувати річну потребу в товарах за відповідним кодом ДК, визначеним за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, для встановлення факту досягнення порогового значення у розмірі 1 мільйона гривень, чи зазначене порогове значення застосовується окремо до вартості товару або товарів у межах конкретного предмета закупівлі?
Надання зазначеного роз’яснення є необхідним для забезпечення єдиного та належного застосування замовниками вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки готує узагальнений лист щодо актуальних змін у законодавстві у сфері публічних закупівель, у тому числі з питань локалізації, з урахуванням численних запитів користувачів інформаційного ресурсу Уповноваженого органу, а також положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.2026 №1181 "Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". Просимо очікувати його оприлюднення на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
26.08.2026
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957 з 01.09.2026 запроваджується можливість застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 13 Особливостей № 1178.
Новою редакцією пункту 13 Особливостей передбачено, що під час проведення переговорів замовник вимагає від учасника (учасників) процедури закупівлі надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до пункту 47 Особливостей.
Водночас абзац шістнадцятий пункту 47 з 01.09.2026 передбачатиме, що учасник підтверджує відсутність відповідних підстав шляхом самостійного декларування в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення щодо такого.
1. Яким саме способом учасник переговорної процедури повинен підтвердити відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей: шляхом самодекларування в електронній системі закупівель чи шляхом надання замовнику окремої довідки / документів?
2. Чи є самодекларування учасника в ЕСЗ достатнім підтвердженням відсутності підстав за пунктом 47 на етапі проведення переговорів?
3. Чи має право замовник під час проведення переговорів додатково вимагати від учасника довідки або інші документи, що підтверджують відсутність підстав за пунктом 47, якщо відповідна інформація вже самостійно декларується учасником в електронній системі?
4. Чи поширюється на переговорну процедуру положення пункту 47, відповідно до якого замовник не вимагає від учасника документів на підтвердження відсутності відповідних підстав, крім самостійного декларування, враховуючи, що в цій нормі безпосередньо йдеться про подання тендерної пропозиції, а не пропозиції на переговорах?
5. Яким чином з 01.09.2026 буде технічно реалізовано самодекларування за пунктом 47 в електронній системі закупівель під час переговорної процедури? Чи буде учасник під час подання пропозиції на переговорах заповнювати відповідні електронні поля / ознаки, аналогічні самодекларуванню під час відкритих торгів, чи підтвердження здійснюватиметься шляхом завантаження окремого документа?
6. Яким повинен бути алгоритм дій замовника, якщо на момент проведення переговорної процедури в електронній системі технічно буде відсутня можливість самодекларування учасником відсутності підстав за пунктом 47? Чи вправі замовник у такому випадку вимагати від учасника відповідну довідку в довільній формі?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
26.08.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення щодо застосування вимог законодавства стосовно проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час закупівлі робіт.
Комунальне підприємство як замовник планує укласти прямий договір підряду на виконання робіт на підставі одного з винятків, передбачених пунктом 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
На відповідні роботи замовник має розроблену та затверджену проєктну документацію.
Водночас усі матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт, планується передати підряднику замовником. Такі матеріали вже перебувають на складі комунального підприємства та були придбані у 2025 році для поповнення складських запасів, а не спеціально для реалізації зазначеного об’єкта чи заходу. Вартість придбання цих матеріалів документально підтверджена.
З урахуванням вимог постанови КМУ від 19.11.2025 № 1512 та кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591, просимо роз’яснити:
1. Чи необхідно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником, перебувають на його складі та передаватимуться підряднику для виконання робіт?
2. Якщо такий аналіз необхідний, хто саме повинен його проводити — замовник чи підрядник, враховуючи, що проєктна документація вже розроблена замовником, а матеріальні ресурси належать замовнику?
3. На якому етапі має проводитися такий аналіз: під час формування та погодження договірної ціни перед укладенням прямого договору, під час виконання договору чи на іншому етапі?
4. Яку вартість зазначених матеріалів необхідно враховувати у розрахунках договірної ціни: фактичну (історичну) вартість їх придбання у 2025 році чи поточну вартість, визначену за результатами аналізу цін на дату формування договірної ціни?
5. Чи повинні матеріальні ресурси замовника включатися до звіту про результати проведення аналізу цін на матеріальні ресурси та інших розрахунків договірної ціни, якщо їх вартість не підлягатиме оплаті підряднику, оскільки такі матеріали надаються замовником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві. |