|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.
Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з переможцем, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.
При цьому у разі розірвання у подальшому такого договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що питання планування замовником закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Отже, у залежності від вартості предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок), замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону.
При цьому відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.
Водночас, згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури.
Ураховуючи викладене, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури.
|
|
Скажить будь ласка, згідно ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовником оприлюднюється звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення договору, виконання договруабо його розірвання. Питання: якщо договір виконано, а строк дії договору ще не минув, чи може замовник оприлюднювати звіт по закінченню дії договору, а не по його виконанню. Друге питання: з метою дотримання строків оприлюднення звіту, яку дату настання події - виконання договору вважати правильною (отримання товару, послуги, оплати послуги, проходження платежу за товар, отримання постачальником коштів, чи інше)?
|