|
|
27.04.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підскажіть, будь ласка, як діяти в наступному випадку: Договір про закупівлю товару укладений відповідно проведеної спрощеної закупівлі (до введення воєнного стану). Наразі товар (дизпаливо) збільшився у ціні більш ніж на 10 % від ціни, зазначеної в Договорі. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" укладення додаткової угоди про збільшення ціни за одиницю товару недопустимо. При цьому потреба у нас, як замовників, не відпала, розривати Договір не хотілося б, оскільки постачальник надійний і якість товару нас влаштовує. Якими шляхами можливо вирішити дану проблему? Завчасно дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
16.02.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У листі Мінекономіки від 08.10.2020 № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020 р. зазначено наступне: «Закон не містить обмежень щодо укладення однієї або одночасно декількох додаткових угод до договору про закупівлю у разі застосування кількох підстав». Чи можливо укладати на декілька змін ціни договору про закупівлю згідно п. 2 ч.5 ст.41 Закону одну додаткову угоду чи потрібно на кожну зміну укладати окрему додаткову угоду?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у додатку 1 до листа від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання””.
|
|
|
06.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі .
Виконавчий комітет Зеленодольської міської ради проводив чергову закупівлю. На стадії кваліфікації з’явилися підозри до учасників, а саме щодо їх пов’язаності. За для підтвердження або спростування цієї інформації та для об’єктивної оцінки учасників ми звернулися з офіційним листом на майданчик «zakupki.prom.ua» з проханням надати IP адреси учасників закупівлі, на що нам відповіли, що IP адреси є конфіденційною інформацією і майданчик нам її не надасть.
Надайте, будь-ласка, роз’яснення: яким чином Замовник може перевірити пов’язаність учасників процедури закупівлі? Та чи є правомірними дії майданчика «zakupki.prom.ua», щодо ненадання інформації Замовнику.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше звернення, надіслане листом Міністерства юстиції України від 13.11.2019 № 41736/К-20544/7.3.1, яке опрацьовано Мінекономіки в порядку розгляду звернення громадян, надана листом від 29.11.2019 № 3304-04/50104-09 (копія у вкладенні додається).
|
|
|
16.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Планується укладання трьох стороннього договору. 1 - сторона орган місцевого самоврядування. 2 - сторона інвестор (ТОВ 1). 3 - сторона підрядна організація (ТОВ 2). Замовником виступає ОМС, а фінансування робіт (будівництво артезіанських свердловин) буде повністю здійснюватися інвестором. Чи буде ОМС Замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? І чи може інвестор самостійно визначити підрядника без проведення процедури закупівель. Після завершення робіт зазначені свердловини залишаться у комунальній власності.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або кошти інвесторів).
При цьому, оскільки Законом України "Про публічні закупівлі" встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
Водночас відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
|
|
|
28.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Проводилась процедура закупівлі відкритих торгів. Переможець торгів має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), але згідно ст.17 Закону України, такий учасник повинен здійснити заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості. Учасник надав листи в податкову, має копії цих листів з вхідними номерами, що податкова їх зареєструвала, але не отримав відповідь, щодо реструктуризації боргу. Чи можна вважати, що на підставі цих листів учасник здійснив заходи, щодо щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема підставам, встановленим у статті 17 Закону визначається замовником самостійно.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 розміщено лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”.
При цьому питання розстрочення і відстрочення заборгованості регулюється Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 “Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків”.
Так, згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику та відповідно до покладених на неї завдань, зокрема приймає рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань та/або податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки, повідомляє Мінфіну про прийняті рішення та здійснює їх погодження з Мінфіном у випадках та порядку, визначених законодавством.
Тому з питання роз"яснення процесу розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) пропонуємо звернутися до Державної податкової служби України.
|