|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону № 922 у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за порогову вартість ( 200 тис. грн. для товарів і послуг та 1, 5 млн. грн. для робіт), здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Виходячи з наведеного, мова не йде про умови поставки та суму закупівлі в бік зменшення, а отже вони, , можуть змінюватись?
Чи можна при укладання прямого договору змінити умови доставки та зменшити суму закупівлі, якщо двічі не відбулась спрощена закупівля через відсутність учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та інших умов, крім встановлених у цій статті, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! На даний момент виникло питання чи підпадають послуги із засвідчення документів під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
Частиною першою ст. 3 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон) встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Разом з тим, частиною четвертою статті 3 Закону визначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності».
Стаття 34 Закону визначає перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси.
Оплата вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі статті 31 Закону, а у разі вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (частина перша ст. 19 Закону).
Разом з тим, 10.06.2020 Нотаріальною палатою України було висловлено правову позицію щодо співвідношення нотаріальної діяльності та процедури публічних закупівель, згідно з якою нотаріус не є суб’єктом господарювання, а отже не може укладати будь-яких господарських договорів у якості надавача послуг, в тому числі тих, предметом яких є вчинення нотаріальних дій. У випадку прийняття нотаріусом публічної пропозиції, тобто пропозиції викладеної в оголошенні про проведення конкурентних процедур закупівель, або оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та укладення договорів на надання послуг повністю втрачається один із основних принципів діяльності нотаріуса – незалежність та неупередженість при вчиненні нотаріальних дій. Тобто прийняття пропозиції укладення договору про надання послуг в результаті оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або оголошення про проведення спрощеної закупівлі є порушенням Закону України «Про нотаріат» (https://npu.ua/news/publ-zakupivli/).
Враховуючи вище викладене прошу роз’яснити:
1. Чи підпадають нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»?
3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь Департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 1041/2020 від 14.05.2020 не дає чіткої відповіді на поставлені питання (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2dd6079-ab32-4b50-8357-86298789b9dc&lang=uk-UA).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
27.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариству з обмеженою участю, що не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", надано міжнародний грант. Міжнародною угодою про його надання передбачено, що закупівлі за кошти даного гранту здійснюються відповідно до Закону про публічні закупівлі України. Чи стає Товариство у цьому випадку замовником у розумінні закону та який порядок закупівлі має застосовувати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
При цьому згідно з частиною другою статті 6 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
|
|
|
24.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
яке джерело фінансування вказати для закупівлі за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - державний бюджет або місцевий
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
Водночас з технічних питань, а також питань розміщення інформації в електронній системі закупівель замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
У свою чергу, зазначаємо відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, регулюються бюджетним законодавством та не є предметом регулювання законодавства про публічні закупівлі.
Так, пунктом 48 частини першої статті 1 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) визначено, що субвенції – міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.
Поряд з цим відповідно до частини другої статті 67 БКУ до доходів загального фонду місцевих бюджетів належать доходи, визначені статтями 64, 66 і 69 цього Кодексу, та трансферти місцевим бюджетам (крім субвенцій, визначених статтею 69-1 та частиною першою статті 71 цього Кодексу).
Водночас згідно з пунктом 9 частини першої статті 69-1 БКУ субвенції, що надаються з інших бюджетів за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду таких бюджетів, належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.
Тому, із зазначеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
22.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
На початку року тедерним комітетом Управління було затверджено річний план закупівлі, проведено переговорну процедуру закупівлі (з одним учасником, предмет закупівлі-поштові послуги) і укладено договір
Після вступу і дію змін від 19.04.2020 року до ЗУ "Про публічні закупівлі" виникла потреба в додаткових коштах до 50 тис. грн., яку Управління не могло передбачити на момент здійснення первинної закупівлі та виділено кошти з державного бюджету в сумі 8,0 тис. грн.
Запитання: Якою редакцією ЗУ "Про публічні закупівлі" керуватися до вступу і дію змін чи після їх внесення (після 19.04.2020 р.)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 567/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e
При цьому лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім того, відповідь щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|