|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні представники уповноваженого органу, просимо надати роз'ясненння з наступного питання.
Відповідно до пп. 2 п. 31. наказу Мінекономрозвитку №2208 від 30.10.2020 до документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) транспортним засобом можуть відноситися: договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та ІНШІ ПРАВОЧИНИ, передбачені законодавством (у разі, якщо транспортний засіб належить учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником;.
Оскільки в ЦКУ передбачено користування транспортним засобом лише на підставі оренди чи лізингу, просимо привести приклади договорів, які ви мали на увазі під "ІНШІ ПРАВОЧИНИ".
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим відповідно до пункту 31 Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, затверджених наказом Мінекономіки від 30.10.2020 № 2208 (далі - Методичні рекомендації) до документів, що підтверджують правовий статус користування транспортним засобом можуть відноситися, зокрема договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та інші правочини.
Водночас статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплені законодавчі підстави виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, одними з основних є договори та інші правочини. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Водночас загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановленні статтею 203 ЦК України.
В свою чергу, іншим правочином може бути зокрема договір позички. Так, відповідно до статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Водночас зазначаємо, що перелік правочинів, наведених у Методичних рекомендаціях, не є вичерпним.
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Університет уклав договір із замовником про надання останньому науково-тех.послуг. Після підписання акту виконаних робіт двома сторонами замовник перерахував
кошти за надані послуги на реєстраційний рахунок університета, на які було складено калькуляцію за статтями витрат. Роботу виконували штатні працівники закладу, які вже працюють на 1,5 ставки. З ними університет уклав угоди ЦПХ з метою виплати зарплати за виконану роботу на 1 місяць. Чи потрібно такі угоди виставляти на ПРОЗОРО
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1455/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник двічі провів СПРОЩЕНУ ЗАКУПІВЛЮ за річним планом на 2020 рік. Двічі закупівля відмінена через відсутність учасників. Чи можливо за річним планом на 2021 рік укласти прямий договір (без застосування порядку проведення спрощених закупівель) відповідно до пп.1 п.7 ст.3 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами статті 4 Закону, замовником застосовується спрощена закупівля, зокрема, якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є таке розуміння поділ коштів?
Наприклад: з місцевого бюджету було виділено 600 тис на закупівлю солі, частину коштів, 200 тис було кинуто на переговорну (скорочену) зг. ст.40 п.3 нагальна потреба здійснити закупівлю: виникнення економічних та соціальних обставин
а на 400 тис було проведено відкриті торги.
Не було уникнення від процедур закупівель.
Чи можна поділяти виділену суму коштів на одне ДК на дві процедури закупівлі,які не порушують закон "Про публічні закупівлі". Тобто купить один товар двома процедурами відкритих торгів. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель міститься в листах “Щодо планування закупівель” та "Щодо переговорної процедури закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06
Водночас відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті № 119/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92dc1cbe-9d03-450b-a121-b6e5c3f15966&lang=uk-UA
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Нашою організацією,в 2020 році було проведено тендер на вуличне освітлення. від підписання додаткової угоди на подовження на 20%, до проведення наступного тендеру, попередня організація відмовилась. Нами було заключено договір з ОБЛАСНОЮ ЕК, після інформації, що ми можемо заключити договір, на час проведення тендеру тільки з останньою надією ми анулювали той договір і пішли по переговорній процедурі з останньою надією.
на днях обласна ЕК виставляє нам рахунок, з інформацією, що ними нас було відкликано від постачальника останньої надії і послуги по електричній енергії надають вони нашому підприємству, але нам про це було не відомо, нас ніхто не попередив жодним листом чи навіть дзвінком.
З ким ми маємо заключити договір на час проведення тендеру, який вже пройшов... і як нам оплатити за електричну енергію ОБЛАСНІЙ ЕК. ДЯКУЮ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”.
При цьому зазначаємо, що відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованість міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
|