|
|
25.03.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми, комунальне підприємство, маємо в постійному користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення в різних населених пунктах громади, без визначення меж, які знаходяться в цілосному масиві полів, які знаходяться у власності різних господарюючих суб'єктів. Отже, земельні ділянки комунальної форми власності фактично можуть обробляти тільки, ті підрядники, кому належить цілісний масив поля. Чи може, в даному випадку, комунальне підприємство заключити договір про надання послуг з обробітку земель сільськогосподарського призначення без оголошення процедури закупівлі, так як, якщо ми оголосимо закупівлю, яку виграє інший підрядник, у нього не буде технічної можливості здійснювати обробіток цих земель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 “ Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, в яких висвітлено питання щодо планування закупівель та передумов здійснення закупівель, за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Водночас, виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, визначений у частині 5 статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. У інших випадках замовники керуються вимогами Закону. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Перелік випадків, коли придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, наведено у пункті 13 Особливостей. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у формі розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до Закону та Особливостей, з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. При цьому будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. |
|
|
15.04.2026
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство «Об’єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» є виконавцем бюджетної програми «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» (КПКВК 2401070).
Порядок ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р. № 939 (зі змінами).
Заходи з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств (шахт, розрізів) здійснюються відповідно до договорів підряду на виконання робіт з ліквідації шахт/розрізів, укладених за результатами відкритих торгів.
Договори на закупівлю робіт з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств не є закупівлею послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва, послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, тобто на них не поширюються норми абзацу другого та третього статті частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Разом з тим, договори підряду на виконання робіт з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств містять у собі витрати підрядника на такі матеріальні ресурси, як паливо (бензин та дизельне пальне).
Починаючи з березня 2026 року в Україні йде значне зростання цін на бензин та дизельне пальне, що унеможливлює виконання підрядниками робіт за цінами на ці матеріальні ресурси, які були актуальні підчас подання ними тендерних пропозицій та укладання договорів.
Згідно пункту 24 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 Сторони у договорі підряду можуть передбачати порядок уточнення твердої договірної ціни у разі істотного зростання (у розмірі, визначеному сторонами) після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами.
Відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись, у тому числі, у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін …….., у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Враховуючи наведене, ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» просить надати консультацію з наступного питання: Чи може, відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей, змінюватися у бік збільшення ціна договору підряду на закупівлю робіт з ліквідації гірничого підприємства, у разі істотного зростання встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін на матеріальні ресурси, які забезпечує підрядник, відповідно до встановленого в договорі про закупівлю робіт порядку зміни ціни договору, без збільшення обсягів закупівлі таких робіт.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “ Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Так відповідно до підпункту 7 пункту 19 особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням вимог законодавства та з урахуванням специфіки предмета закупівель (товар/послуга/робота). Тому, зміна істотних умов договору про закупівлю у конкретному випадку може здійснюватися на підставі тих умов та порядку, що були передбачені проектом договору та визначені укладеним договором про закупівлю відповідно до редакції пункту 19 Особливостей, яка діяла на момент його укладення. При цьому будь-які рішення приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог законодавства в цілому. |
|
|
22.05.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник в Додатку до ТД "Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону «Про публічні закупівлі»" визначив вимогу надати Довідку в довільній формі з інформацією про виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) (не менше одного договору).Під аналогічним договором слід розуміти виконаний договір, предмет якого відповідає конкретному найменуванню предмета закупівлі (подрібнювач гілок з транспортером). У свою чергу Учасник надав довідку з копією аналогічного договору з найменуванням предмета закупівлі - подрібнювач гілок. Чи необхідно публікувати вимогу про усунення невідповідностей із завантаженням довідки та аналогічного договору з назвою предмета закупівлі - подрібнювач гілок з транспортером?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
30.04.2026
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаємося з проханням надати офіційне роз’яснення з питання правильності формування договірної ціни при виконанні робіт фізичною особою – підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (3 група, ставка 5% без ПДВ).
У процесі здійснення публічних закупівель №UA-2026-02-02-005230-a виникає неоднозначне трактування норм податкового законодавства та нормативних документів у сфері будівництва щодо можливості включення до складу договірної ціни (ціни тендерної пропозиції) сум єдиного податку (5%) та військового збору (1%).
Зокрема, просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Чи має право фізична особа – підприємець, яка є платником єдиного податку 3 групи (5%), включати до складу договірної ціни (окремим рядком або у складі витрат) суму єдиного податку та військового збору?
2. Чи вважаються єдиний податок та військовий збір витратами, безпосередньо пов’язаними з виконанням робіт/наданням послуг, або ж це є податковими зобов’язаннями платника, що сплачуються виключно з отриманого доходу?
3. Чи призводить включення сум єдиного податку та військового збору до складу договірної ціни (як окремих складових) до повторного оподаткування таких сум відповідно до положень статті 292 Податкового кодексу України?
4. Чи є правомірним підхід, за якого сума договору для ФОП на спрощеній системі оподаткування визначається як загальна вартість робіт, без окремого виділення сум єдиного податку та військового збору, а обов’язок їх сплати виконується платником самостійно за рахунок отриманого доходу?
Заздалегідь вдячні за надане роз’яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 531/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/347c3778-7af7-44c0-8096-849a42922e07?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
27.04.2026
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2026 № 279 внесено зміни до особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275, зокрема до переліку предметів закупівель, закупівля яких здійснюється без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі” в порядку, визначеному державним замовником (п. 43), додано вибухову речовину військового призначення.
Відповідно до п. 10 зазначених особливостей за результатами здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель відповідно до пункту 9 цих особливостей (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) державні замовники розміщують звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до частин п’ятої та шостої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”.
Разом з тим, статтею 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” встановлений обов’язок для державних замовників оприлюднювати оголошення про закупівлю, а також звітувати про договори укладені без використання електронної системи закупівель у разі якщо вартість товарів і послуг, дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, робіт - 1,5 мільйона гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин).
Тобто, в переліку виключень, зазначеному у статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі», відсутня вибухова речовина військового призначення.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення з приводу наступного: чи потрібно державному замовнику у сфері оборони у разі здійснення закупівлі вибухової речовини військового призначення оприлюднювати оголошення про закупівлю та звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Абзацом другим частини першої статті 2 Закону встановлено, що Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі.
Частиною четвертою статті 2 Закону встановлено, що державним замовникам забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України “Про публічні закупівлі”, та укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України “Про публічні закупівлі”, крім випадків, передбачених цим Законом. Державний замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування норм Закону.
Відповідно до частини п’ятої статті 30 Закону за результатами здійснення закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
При цьому абзацом першим пункту 43 Особливостей № 1275 встановлено, що державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Відповідно до пункту 6 Особливостей № 1275 для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. При цьому вимоги пункту 6 Особливостей № 1275 розповсюджуються як на оборонні закупівлі, що здійснюють державним замовником відповідно до пунктів 8 та 9 Особливостей № 1275 так і на оборонні закупівлі, що здійснюються відповідно до пунктів 43-49 Особливостей № 1275.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2026 № 279 “Про внесення змін щодо прискорення кодифікації та постачання товарів оборонного призначення до деяких постанов Кабінету Міністрів України” були внесені зміни у тому числі у Особливості № 1275, зокрема, ввівши поняття “вибухова речовина військового призначення”.
Отже, враховуючи положення частини першої статті 30 Закону, а також пункту 43 Особливостей № 1275 оборонні закупівлі вибухової речовини військового призначення здійснюються без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Підсумовуючи інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|