|
|
22.01.2026
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
ми розуміємо що договір про відшкодування коштів не є договором про закупівлю.
питання в тому як обрати аптеку для здійснення відшкодування вартості лікарських засобів призначених хворим на орфанні хвороби.
якщо на територіїї громади велика кількість аптек які надають цю послугу, одна з них державна.
Відшкодування витрат проводитиметься за кошти місцевого буджету (через лікарню)тобто договір буде між сімейною медециною та аптекою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 126/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=267ad3a8-236e-422f-83a0-fb78f66028a9&lang=uk-UAВодночас, оскільки відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, щодо порушеного питання, пропонується додатково звертатися до МОЗ. |
|
|
28.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Установа має приєднану потужність до 50 кВт, а саме 16 кВт, тобто є малим непобутовим споживачем. Директор не став підписувати прямий договір на підставі пп5 п 13 Особливостей. Нами були оголошені торги, але вони не відбулись через відсутність жодного Учасника. Ідентифікатор закупівлі: UA-2026-01-13-002523-a. Чи є обов'язковою процедура відкритих торгів з особливостями в нашому випадку? Зараз ми маємо дві підстави для укладання прямого договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питаня міститься в запиті № 763/2023, 201/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b601568-7f55-4233-a46c-cb08479d0121&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/1cd2380e-ad3d-46ed-9562-abe0249ebe9d?lang=uk-UA
|
|
|
05.02.2026
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тема
Запит щодо тлумачення термінів «матеріали» та «матеріальні ресурси» при застосуванні постанови КМУ №1512 у публічних закупівлях
Міністерство економіки України
Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення з питань застосування законодавства у сфері публічних закупівель у частині використання постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану».
Під час формування тендерної документації та аналізу договірної ціни у закупівлях робіт виникає необхідність однозначного тлумачення положень пункту 1 підпункту 1 постанови КМУ №1512, зокрема фрази:
«на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів».
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з такого питання.
Чи правильно в межах застосування законодавства про публічні закупівлі вважати, що терміни «матеріали» та «матеріальні ресурси», використані у постанові КМУ №1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому розумінні, а й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси, вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до кошторисної документації.
Просимо надати роз’яснення з урахуванням повноважень Міністерства економіки України як уповноваженого органу у сфері публічних закупівель та з метою забезпечення єдиного підходу замовників під час формування тендерної документації і розгляду тендерних пропозицій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 5/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
12.01.2026
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 ПМР» (далі — Замовник) просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації.
З 01.01.2026 р. у межах реалізації національної програми скринінгу для населення віком 40+ Замовник планує надавати медичні послуги, що включають лабораторні дослідження. Зазначені послуги надаються як платні медичні послуги, оплата за які здійснюється безпосередньо пацієнтами на розрахунковий рахунок КНП (цифрові платежі).
Для виконання лабораторної частини досліджень Замовник планує залучати сторонню сертифіковану лабораторію. Орієнтовна сума витрат на оплату послуг такої лабораторії протягом 2026 року складатиме 800 000,00 грн. Оплата послуг лабораторії здійснюватиметься виключно за рахунок коштів, отриманих від пацієнтів як плата за ці конкретні послуги (фактично — транзитні кошти за договором субпідряду).
У зв’язку з вищевикладеним, просимо надати відповідь на такі питання:
1. Чи вважаються кошти, отримані КП від фізичних осіб за платні послуги, «власними коштами замовника» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та чи зобов’язують вони Замовника проводити процедуру Відкритих торгів, якщо сума перевищує 100 тис. грн?
2.Чи має право Замовник укласти прямий договір субпідряду з лабораторією як виконавець платної послуги, керуючись нормами Цивільного кодексу України, без застосування процедур, визначених Постановою КМУ №1178 (Особливості)?
3. Який порядок дій буде правомірним у разі, якщо надходження коштів від пацієнтів є непередбачуваним і накопичується поступово, що ускладнює визначення точного обсягу закупівлі на початку року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон та Особливості не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти). Водночас відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, при цьому відповідно до Положення про про Національну службу здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12. 2017 № 1101 (зі змінами), Національна служба здоров’я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, який зокрема реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій). Тому з питання застосування постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2025 р. № 1652 "Деякі питання проведення скринінгів здоров’я для осіб віком від 40 років" пропонуємо звернутися до вищевказаних органів влади.
|
|
|
22.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про оборонні закупівлі», у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору).
Згідно з абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель», прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори.
П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою КМУ від 17 березня 2021 р. № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою КМУ від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”, не застосовуються; положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується.
Пунктами 43-49 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ № 1275 від 11.11.2022, закріплено порядок проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки.
1. Чи застосовується на даний час до виконавця державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”, обмеження щодо рівня прибутку (граничного рівня прибутку) такого виконавця у складі ціни цих товарів (робіт, послуг)? Якщо такі обмеження застосовуються, просимо повідомити які саме та на підставі яких нормативних актів?
2. В якому порядку та з урахуванням чого на даний час має визначатись / узгоджуватись договірна ціна державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”,з виконавцем і якими нормативними актами це регламентовано?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Абзацами третім та четвертим частини третьої статті 30 Закону встановлено, що у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору).
У разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.
При цьому, відповідно до пункту 8-1 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону положення частини третьої статті 30 Закону застосовуються до державних контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-IX.
Крім цього, згідно із пунктом 5 частини першої статті 19 Закону, під час застосування неконкурентної процедури закупівлі рівень прибутку у складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником.
Відповідно до положення частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови № 1275 на період дії правового режиму воєнного стану не застосовуються: положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення,коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363
“Питання оборонних закупівель”; положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 03.03.2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”.
Отже, порядок визначення рівня прибутку у складі ціни державного контракту (договору) зазначений у частині третій статті 30 Закону застосовуються до всіх державних контрактів (договорів), укладених за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або які виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Пунктом 46 Особливостей № 1275 передбачено, що у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в комерційній пропозиції в обов’язковому порядку зазначаються всі витрати виконавця, пов’язані з виготовленням/придбанням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, всі податки та збори та постачальницька винагорода, яка становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором (контрактом) і підлягає сплаті за умови виконання вітчизняним суб’єктом господарювання всіх умов державного контракту (договору).
Слід зауважити, що 20.12.2024 постановою Кабінету Міністрів України № 1450 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275” Постанову № 1275 було доповнено Порядком здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 Порядку, вітчизняні виконавці державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин) під час укладання державного контракту (договору) надають державному замовнику розрахунок ціни за формою згідно з додатком 1 та висновок експерта або звіт про оцінку майна, які визначають можливу орієнтовну (очікувану) вартість безпілотної системи, засобу радіоелектронної боротьби тактичного рівня/їх складової частини, діють протягом шести місяців з дня їх видачі та не можуть бути прийняті державним замовником після закінчення зазначеного строку. Висновок експерта видається спеціалізованою судово-експертною установою, яка відповідно до Закону України “Про судову експертизу” має право на надання такого висновку. Звіт про оцінку майна видається суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами), уповноваженими на проведення оцінки та визначення вартості майна згідно із Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. При цьому прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг. Відповідальність за неправильність розрахунку ціни несе виконавець державного контракту (договору).
Абзацом тринадцятим пункту 14 Порядку зазначено, що у разі коли строк кінцевої поставки за державним контрактом (договором) на виготовлення та поставку безпілотних систем та/або засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин) (зокрема партіями) перевищує два місяці з дати укладення такого державного контракту (договору), вітчизняні виконавці державного контракту (договору) уточнюють розрахунок ціни, на підставі якого було укладено державний контракт (договір), у тому числі розмір прибутку, виходячи з фактичних витрат, та за місяць до закінчення строку кінцевої поставки товарів надають державному замовнику уточнений розрахунок ціни за формою згідно з додатком 1.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 14 Порядку розмір прибутку виконавця державного контракту (договору) у складі ціни в уточненому розрахунку повинен відповідати вимогам, встановленим пунктом 5 Порядку.
Абзацом шістнадцятим пункту 14 Порядку зазначено, що коли прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни перевищує встановлені пунктом 5 Порядку розміри, сторони вносять зміни в державний контракт (договір) щодо зменшення загальної вартості (ціни) державного контракту (договору) або за погодженням з державним замовником щодо збільшення кількості безпілотних систем та/або засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин), що поставляються. Разом з тим, відповідальність за неправильність розрахунку ціни несе виконавець державного контракту (договору).
Отже, Порядком визначено норму прибутку (граничного рівня прибутку) при здійсненні оборонних закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин державними замовниками у сфері оборони, службами державного замовника, а також військовими частинами, організаціями (установами, закладами), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на рівні 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг та встановлено порядок перегляду норми прибутку (граничного
рівня прибутку) у випадках визначених Порядком.
Крім того слід зауважити на нормах прибутку (граничного рівня прибутку) встановлених пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2025 № 902 “Деякі питання виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів” (далі - Постанова № 902), відповідно до вимог якого вітчизняні виконавці державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку боєприпасів (їх складових частин) під час проведення переговорів щодо укладення державного контракту (договору) надають державному замовнику розрахунок ціни на боєприпас (його складову частину) за формою згідно з додатком 5.
Водночас прибуток вітчизняного виконавця державного контракту (договору) у складі ціни на боєприпас (його складову частину) може становити не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів. У розрахунку прибутку не враховуються всі передбачені законом податки та збори.
Підсумовуючи вищезазначене, розмір прибутку виконавця державного контракту (договору), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених Законом та Законом України “Про публічні закупівлі”, відповідно вимог статті 30 Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, згідно з нормами частини третьої статті 30 Закону, у разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), ціна товарів, робіт і послуг оборонного призначення за державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою або без проведення процедур закупівель, визначається відповідно пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.
Також, відповідно до абзацу першого пункту 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Крім цього, відповідно до вимог абзацу другого пункту 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю з урахуванням висновку державного експерта з питань таємниць про ступінь секретності товарів, робіт і послуг оборонного призначення, щодо яких здійснюється закупівля.
Згідно з пунктом 45 Особливостей № 1275 укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до Особливостей № 1275 без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
При цьому в такій комерційній пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення вітчизняними або іноземними суб’єктами господарювання зазначаються такі дані щодо предмета закупівлі, зокрема, але не виключно: повне найменування, код згідно з УКТЗЕД, номенклатурний номер НАТО (за наявності); тактико-тактичні або інші характеристики (за наявності); дані щодо технічного стану; повне найменування виробника, країна походження та знаходження, логістичний маршрут постачання (за наявності); умови постачання (строк, графік тощо); загальна вартість (ціна) та умови оплати.
Пунктом 47 Особливостей № 1275 встановлено, що вітчизняний або іноземний суб’єкт господарювання несе відповідальність за формування комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення, повноту та достовірність зазначених даних, у тому числі в частині розрахунку вартості (ціни). Державний замовник (його посадові (службові) особи) не має (не мають) права вимагати інші документи щодо визначення вартості (ціни), крім тих, що
передбачені цими особливостями, і не несе відповідальності за формування комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення, повноту та достовірність зазначених у ній даних.
Отже, укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до Особливостей № 1275 на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. При цьому, вітчизняний або іноземний суб’єкт господарювання несе відповідальність за формування комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення, повноту та достовірність зазначених даних, у тому числі в частині розрахунку вартості (ціни).
Звертаємо увагу, що вітчизняний або іноземний суб’єкт господарювання самостійно здійснює розрахунок пропозиції (комерційної пропозиції) на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення із дотриманням вимог чинного законодавства.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
|