|
КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» звертається до Вас за наданням роз’яснень стосовно застосування норм частини четвертої статті 36 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) при укладанні договорів за результатами процедур закупівель.
Враховуючи, що договори за результатами процедур закупівель мають часовий проміжок, передбачити усі можливі ситуації, які можуть виникнути у ході виконання договорів, Замовником не є можливим. Тому Замовники передбачають в умовах договору всі випадки зміни істотних умов договору згідно частини четвертої статті 36 Закону, а внесення змін до договору відбувається на підставі додаткових угод у кожному випадку окремо і тільки при обґрунтованих та документально підтверджених підставах.
На теперішній час Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області відмовляє в реєстрації договорів, укладених за результатами процедур закупівель, на підставі того, що у договорі Замовник може передбачити лише один з випадків зміни істотних умов договору, спираючись на роз’яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06, а саме: «… одночасне застосування зазначених випадків не є можливим, оскільки одночасне внесення таких змін призведе до змін істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках».
Просимо надати роз’яснення: чи можливо при укладанні договорів за результатами процедур закупівель в умовах договорів передбачати всі можливі випадки зміни істотних умов договору з урахуванням виду предмета закупівлі?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації" та выд 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", у яких розглянуто, у тому числі питання порядку зміни істотних умов договору про закупівлю, який може містити весь перелік випадків, що передбачені частиною четвертою статті 36 Закону.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення надана за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9a252a7b-1d9a-48d4-9c55-3e73558cf1b7&lang=uk-UA
При цьому зазначаємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону).
Разом з тим відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Водночас повідомляємо, що питання випадків, на які не поширюється дія Закону, розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
При цьому у разі, якщо замовник здійснює закупівлі, визначені в частині третій та четвертій статті 2 Закону, така закупівля проводиться без застосування процедур закупівель, визначених статтею 12 Закону.
У свою чергу, у разі придбання товарів, робіт і послуг, які не підпадають до випадків, визначених частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, та вартість яких не перевищує межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник може використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
При цьому у разі проведення замовником такого відбору постачальника (надавача послуг, виконавця робіт) з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
|