|
|
24.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. 19.12.2020 набрала чинності постанова КМУ від 16.12.2020 № 1266, якою, серед іншого, внесено зміни до постанови КМУ від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів», відповідно до яких зобов’язано Головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктів господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити (пункт 4-1 Постанови КМУ № 710):
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити у межах компетенції чи підпадають під дані вимоги виключно процедури закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу, а також переговорні процедури (без спрощених, допорогових закупівель та закупівель без застосування електронної системи закупівель).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1266 внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 “Про ефективне використання державних коштів”. Виходячи з пункту 5 цієї постанови, перевірка за дотриманням вимог постанови здійснюється під час здійснення заходів державного фінансового контролю Державною аудиторською службою під час здійснення заходів державного фінансового контролю.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
07.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
п. 4 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що вартість життєвого циклу - сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі. Вартість життєвого циклу розраховується відповідно до методики, встановленої у тендерній документації.
У ст. 22 Закону передбачено, що у разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі.
Ст. 29 Закону визначено розгляд та оцінку тендерних пропозицій.
ч. 3 ст.29 Закону передбачено, що Критеріями оцінки є:
1) ціна; або
2) вартість життєвого циклу; або
3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
ч. 4. ст. 29 Закону У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу до цього критерію крім ціни товару (роботи, послуги) може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), а саме витрати, пов’язані з:
1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів;
2) технічним обслуговуванням;
3) збором та утилізацією товару (товарів);
4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля).
У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Відповідно до ч. 8 ст. 29 Закону якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції/пропозиції, крім ціни або вартості життєвого циклу, замовником застосовуються інші критерії оцінки, у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу.
Однак у електронній системі закупівель відсутня технічна можливість щодо проведення закупівель з розрахунком життєвого циклу, чи оголошення закупівлі без очікуваної вартості у разі якщо застосовується розрахунок вартості життєвого циклу.
Враховуючи викладене та у разі оприлюднення оголошення закупівлі із застосуванням розрахунку вартості життєвого циклу, як діяти Замовнику під час розрахунку очікуваної вартості, оскільки оприлюднена ним очікувана вартість закупівлі буде меншою ніж вартість за розрахунком вартості життєвого циклу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО” .
|
|
|
11.11.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник в оголошенні про спрощену закупівлю вимогами до предмету закупівлі визначив конкретну модель конкретного виробника Товару. Замовник оголошенні про спрощену закупівлю встановив пряму вимогу, що у випадку наявності в пропозиції Учасника аналогів (еквівалентів) потрібної нам продукції , такого Учасника буде дискваліфіковано.
Вказана вимога суперечить положенням ч. 5 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі", яким встановлено, що Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників
Свою позицію Замовник обгрунтовує тим, що норма абз. 2 ч.4 ст. 14 Закону № 922 не зобов’язує замовника вказувати аналоги та еквіваленти пропонованого товару, а визначає його право на це. Як доказ Замовник посилається на Таблицю 2 до листа Мінекономіки від 05.05.2020 р. № 3304-04/28729-06 в описі етапу «Оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Наскільки правомірною є вимога Замовника про недопущення до участі пропозиції з аналогами та еквівалентами?
закупівля UA-2020-11-09-002466-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
23.09.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено вичерпний перелік інформації, яка зазначається у Звіті:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг відповідно до укладеного договору про закупівлю, у тому числі відповідні коди за Єдиним закупівельним словником. У разі поділу договору про закупівлю на лоти такі відомості повинні надаватися стосовно кожного лота;
4) вид закупівлі;
5) застосовані критерії оцінки;
6) кількість учасників закупівлі та найменування і місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю;
7) ціни тендерних пропозицій/пропозицій учасників (ціна пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі) та сума, визначена в договорі про закупівлю;
8) дата оприлюднення оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оприлюдненого в електронній системі закупівлі відповідно до статті 10 цього Закону;
9) дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, оприлюдненого в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону;
10) дата оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону;
11) підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю, у разі якщо в результаті проведення тендеру/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю;
12) дата укладення договору про закупівлю;
13) наявність/відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель);
14) зведена інформація про наявність і відповідність установленим законодавством вимогам документів, що підтверджують відповідність учасників кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель);
15) повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону "Звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель... ".
В той же час, на Веб-порталі Уповноваженого органу електронною системою розміщуються Звіти, які містять інформацію, яка не передбачена статтею 19 закону, зокрема інформацію щодо умов оплати. Прошу роз'яснити на підставі яких документів інформація, яка не передбачена Законом України "Про публічні закупівлі" (статтею 19) міститься у Звітах про результати проведення закупівлі, що формуються та розміщуються автоматично електронною системою ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 3 Наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі" розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
Водночас виходячи зі змісту частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію щодо умови оплати.
Згідно з частиною другою статті 19 Закону звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
25.08.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Звертаюся до Вас з питанням щодо строків тривалості спрощеної закупівлі, оскільки в новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" між ст. 10 та ст. 14 є певні розбіжності. Відповідно ст 10 "оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій", тобто мається на увазі 3 дня на уточнення і 3 дня на подачу документів, чи все таки в ці 6 днів не включено 3 дня на уточнення і спрощена закупівля тоді повинна тривати 9 робочих днів? Відповідно до пункту 8 та 9 розділу 3 ст. 14 "8) період уточнення інформації про закупівлю (не менше трьох робочих днів); 9) кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель)" тобто спрощена закупівля повинна тривати 8 робочих днів. Буду дуже Вам вдячна за роз'яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|